Суд у Маріуполі виніс вирок за крадіжку пістолета “дембелю” із Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області виніс вирок демобілізованому солдату Збройних сил України за крадіжку пістолета в період його військової служби за мобілізацією в травні 2016 року.

Як повідомляє “Новинарня“, інформація про вирок суду від 17 січня 2017 року присутня в Єдиному державному реєстрі судових рішень, оприлюднена – 23 січня.

Зазначається, що чоловік родом із Запоріжжя – із середньо-спеціальною освітою, одружений, не працюючий, раніше не судимий – був покликаний на військову службу під час мобілізації 30 липня 2015 року (БТрО “Запоріжжя”).
Наказом командира військової частини польова пошта В6266 цей солдат був призначений на посаду водія зенітного ракетного взводу роти вогневої підтримки, а пізніше – оператора протитанково-кулеметного взводу 2-го мотопіхотної роти.

25 травня 2016 року в зв’язку зі зміною позиції розташування підрозділу 2-ї роти 37 омпб (окремий мотопіхотний батальйон, колишній батальйон тероборони “Запоріжжя”) здійснювалося переміщення військового майна і зброї в селі Новоселівка Друга Волноваського району Донецької області.

Обвинувачений військовослужбовець взяв участь в розвантаженні військового майна і зброї.

Близько 11:00 він викрав з неопечатаних ящиків пістолет ПМ і дві обойми до нього.

Старший солдат ховав крадений пістолет Макарова в бліндажі загорнутим у футболку і нікому не казав про це.

30 травня пропажа пістолета була виявлена.

31 травня чоловік зізнався в крадіжці.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосовувався.

На суді в Маріуполі колишній військовослужбовець – уже демобілізований – визнав свою провину за статтею за ч. 3 ст. 410 (“викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин”).

Він зазначив, що проживає разом із дружиною, її неповнолітнім сином, матір’ю та неповнолітнім братом, шукає роботу й перебуває на обліку як безробітний в Запорізькому міському центрі зайнятості з 22 листопада 2016 року.

“Визнає, що здійснив кримінальне правопорушення, щиросердечно розкаюється та просить суворо його не карати”, – сказано у вироку.

Вирок суду: “призначити (…) покарання за ч. 3 ст. 410 КК України у вигляді 5 (п’яти) років позбавлення волі.
В силу ст.75 КК України звільнити (…) від відбування призначеного покарання з випробуванням на 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки”.

Відповідно до ст. 76 КК України засуджений “зобов’язаний у період іспитового строку періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання і роботи”.

До пом’якшувальних обставин, передбачених ст. 66 КК України, суд відніс “повне визнання своєї вини обвинуваченим, щиросердечне розкаяння та активне сприяння розкриттю злочину”.
Крім того, було встановлено, що підсудний “за місцем проходження служби характеризується негативно, проте згідно службової картки має два заохочення у вигляді подяки, стягнень не має, одружений, на обліках в лікувальних та профілактичних закладах не знаходиться”.

Читайте також:

Бойовики проводять зачистки у лавах своїх “правоохоронців” та борються з розкраданням зброї