“Пригоди бандерівця в окупованому Криму”. Розповідь арештованого за українські номери

Олег Приходько

 

Авто Олега Приходька співробітники окупаційного ГІБДД (ДАІ) в Криму зупинили на порожньому Євпаторійському шосе 8 червня, намагалися пояснити йому, що українські номери на машині тепер недоречні. Кримський активіст зізнається: як міг, пояснив, що думає про російські номери і взагалі присутність Росії в українському Криму. За це отримав три доби в камері ізолятора тимчасового тримання Сакського міськвідділу російської поліції. Після зрозумів: арешт не був випадковістю.
Приходько розповів виданню Крим.Реалії” свою історію – від затримання до звільнення.

  • Сьогодні ви підозрюєте, що ваш арешт був «спланованою провокацією російського ФСБ”, це ваші слова. Але з чого почалася історія?

– Спершу був нешкідливий виклик до дільничного, нібито за скаргою сусідки, мовляв, я занадто швидко їжджу по вулиці на своєму автомобілі. Домовилися про візит, це мала бути проста розмова. Передзвонили дружині, сказали, що зустріч переноситься на десяту годину. Тільки я виїхав з вулиці на порожню трасу, як зауважив праворуч представників ГІБДД. Махнули, ну я, звичайно, зупинився як законослухняний громадянин.

  • Як вам пояснили причину зупинки?

– Мовчки показали мені палицею на мій номер, він у мене український. Я запитав: “Що, власне, не так з моїм номером, може, він підроблений або документи в мене не такі?” На це мені відповіли, що номер треба міняти. Я пояснив свою позицію, що з Києва мені таких вказівок не надходило. Далі був такий діалог:
– Ви знаєте, де ви живете?
– Ну, якщо ви хочете чути, то, звичайно, знаю: в окупованому українському Криму.
Далі я намагався пояснити представнику ГІБДД, що “це міжнародний злочин, а ви стаєте його співучасником”. Але він мене не слухав, а у відповідь твердив, що, мовляв “на території Російської Федерації ви зобов’язані…”
“Не я в Москву на танку в’їхав, а ви приїхали і диктуєте тут свої порядки мені і іншим українцям, які не хочуть прогинатися під кремлівської окупацією”, – так я говорив.

  • Зав’язалася словесна перепалка?
– Так. І тут, якщо говорити просто, у мене зірвало дах. Він мене почав знімати на телефон. Зрозумійте, мені стало прикро за нашу Україну. Ці два ДАІшники, вони служили і при Україні, і ця їхня поведінка… Наче я очі розплющив в Росії, ніби й України не було, а мені все життя приснилося.
Мене понесло, і з лайкою нецензурною я пояснював, які нагороди цих поліцейських чекають у Києві, ордени. Загалом наговорив різного. Я грубо відмовив у підписанні протоколу про те, що мене нібито попередили, і відправився далі на бесіду з дільничним по цій дрібній скарзі. Тут же в відділення прилітають ці ДАІшники, скидають відео на флешку, і ось уже вся поліція дивиться цей фільм зі мною в головній ролі – “Пригоди бандерівця в окупованому Криму”.

Мене звинуватили в тому, що я вживав нецензурну лайку, принизив гідність продажного поліцейського, образив його мундир.

  • Далі був суд?

– Так, і тут все ті ж обличчя: як при Україні була ця суддя, так і зараз сидить. Вона і слухати мене на засіданні не хотіла, зате приписали, що нібито я нецензурно висловлювався в громадському місці.

  • На трасі тобто?

– Безлюдна траса! Євпаторійське шосе не могло бути громадським місцем. Там і сторонніх-то не було.

  • Результат засідання – стаття “дрібне хуліганство” і три доби арешту. А якими були ці три доби?
– Мої три доби перебування … Знаєте, я брехати не буду, ставлення до мене було ввічливим. Нас виводили на прогулянку, на перший поклик до нас підходили, цікавилися: “Олег Аркадійович, як ваше здоров’ячко?”
  • Як виникли підозри, що це була провокація з боку російських служб?

– А ось за дві години до виходу, до закінчення трьох діб, мене виводять в коридор, ведуть у вартівню там на підвалі. А там сидить представник ФСБ, але знову ж таки – все знайомі обличчя, ця людина при Україну в СБУ працювала, у мене і з ним були конфлікти через пам’ятник Леніну (ми його в порядок приводили, ще тоді фарбували різними всякими кольорами. І ось він до мене ввічливо звертається: “Олег Аркадійович, я хочу вас попросити, у нас завтра свято”. Треба сказати, що я чесно не знав, що за свято. «Начебто 9 травня пройшло, – кажу – 22 червня ще далеко”. Мені повідомили, що, виявляється, на наступний день заплановано святкування Дня Росії. “Ми хочемо, щоб з вашого боку, з боку вашої громади було все спокійно, щоб не було ніяких провокацій в місті”. Я повідомив, що таких планів не мав, назвав їх параноїками. Ось тоді я і зрозумів, що все це було сплановано заздалегідь. Де мене зупинили, в цьому місці ДАІшники ніколи не стояли, вони чекали мене там. Але більше до мене претензій не було, вийшов я через пару годин.

У російське правосуддя в Криму Олег не вірить, оскаржувати арешт не збирається, футболку з тризубом носити продовжує, а інтерв’ю завершує словами «Слава Україні!»

Читайте також:
Окупанти перестали пускати в Крим авто з українськими номерами

Новий пам’ятник “ввічливим людям” у Криму освятили представники УПЦ МП

Facebook Comments

підтримати новинарню 2

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *