Британську “комісію з моралі” змусили 10 годин невідривно дивитися на фарбування стіни

Чарлі Лайн фарбує стіну. Кадр із фільму Paint Drying

 

Цензура, хоч би якою м’якою вона була – завжди образа й виклик для митця. І якщо її не можна повністю побороти (треба ж комусь, скажімо, обмежувати перегляд порно недитячою аудиторією) то чому б принаймні не потролити?
Саме так вирішив британський режисер Чарлі Лайн. І з протесту проти необхідного цензурування кінофільмів змусив цензорів більше 10 годин дивитися на те, як він… фарбує стіну.

Згідно із законодавством, Британська рада з класифікації фільмів (Board of Film Classification, BBFC) зобов’язана переглядати кожну стрічку до останнього кадра. І лише за наявності сертифікату BBFC фільм може потрапити в прокат.

Засноване це відомство ще 1912 року. Тоді цензори мали перевіряти кіно на предмет “непристойних танців”, “сцен із чоловіком та жінкою в одному ліжку” тощо.

Нинішні правила, звісно, не є такими жорсткими, як тоді. Але випадки, коли фільм не проходить перевірку й опиняється “в шухляді”, трапляються й досі.

При цьому послуга сертифікації платна: 101,5 фунта за прийом заявки й 7,09 фунта – за кожну хвилину тривалості фільму без урахування ПДВ.

На думку Чарлі Лайна, це не лише застаріла й зайва процедура, а ще й чималі гроші для деяких незалежних режисерів. Тож щоб “помститися” за обов’язкову процедуру класифікації, хлопець організував краудфандингову кампанію на Кікстартері.
Кожен охочий міг пожертвувати гроші на тривалість фільму Paint Drying (“Фарбування”), який належало переглянути кіноцензорам.

Загалом було зібрано 5963 фунти стерлінгів. Відповідно, тривалість відзнятої стрічки, з урахуванням 20-відсоткового податку на додану вартість, становить 10 годин 7 хвилин.

Упродовж усього цього часу Лайн, спиною до камери, фарбує цегляну стіну білою фарбою.

Відповідно до трудового законодавства, інспектори з BBFC можуть переглядати не більше 9 годин матеріалу протягом робочого дня, тож ознайомлення з фільмом Лайна довелося розтягнути на два дні.
За правилами, фільм переглядають двоє цензорів. Подрімати чи відволікатися від перегляду не можна – а що як раптом режисер засунув десь у середину парочку кадрів із жорстким порно? От і змушені були бідолахи невідривно стежити за процесом фарбування.

За підсумками цього процесу фільм Лайна отримав сертифікат із класифікацією U – “жодного образливого або небезпечного контенту”.

Paint-Drying-certificate

Режисер своєю витівкою цілком задоволений. “Якщо цей проект змусить людей обговорювати наявний стан речей, хай навіть не всі вони мене підтримають, – я вже буду щасливий”, – каже Лайн, який вважає обов’язкову кіноцензуру “ненормальною й застарілою”.

Довідка “Новинарні

Чарлі-ЛайнЧарлі Лайн (Charlie Lyne) – незалежний журналіст і режисер.
Народився 1991 року.
У 2008 році, коли йому було 16, заснував кіноблог Ultra Culture.
Співпрацює як колумніст із газетою The Guardian та багатьма іншими виданнями.
Свій перший кінофільм Beyond Clueless (“По той бік невігластва”) зняв у 2014 р., зібравши кошти за допомогою фандрайзингового сайту Kickstarter.

Facebook Comments

підтримати новинарню 2

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *