Росіянин Воїслав Торден, засуджений у Фінляндії, може звільнитися через 3,5 роки

Воїслав Торден, засуджений до 12,5 років за воєнні злочини на Луганщині, може вийти на волю через 3,5 років, а відшкодування потерпілим Фінляндія не зможе гарантувати.

Про це йдеться у статті видання “Ґрати”.

Як відомо, апеляційний суд Гельсінкі змінив вирок суду першої інстанції щодо Тордена (відомого також як Ян Петровський): з довічного до 12,5 років.

“Ґрати”, посилаючись на коментар почесного професора кримінального права Університету Східної Фінляндії Матті Толванена, пишуть, що, за фінським законодавством, засуджений після того, як відбуде половину терміну покарання, може бути звільнений умовно достроково.

“Таким чином, призначений судом строк відбування покарання Торденом може скоротитись до 6 років та трьох половиною місяців, із яких він уже відбув чималу частину, перебуваючи під вартою під час слідства та судового процесу — з 15 грудня 2023 року. За таких обставин, в увʼязненні він пробуде ще 3,5 роки”, – йдеться у статті.

Професор також зазначив, що Фінляндія найімовірніше не зможе гарантувати, що Торден виплатить компенсації, як це постановив Апеляційний суд Гельсінкі.

Воїслав Торден у фінському суді. Фото: Outi Pyhäranta, Helsingin Sanomat

“Ґрати” уточнюють: “Йдеться про 20 родин, які подали цивільні позови. Кожному члену родини, зазначеному у позові, суд призначив виплати від 3 до 5 тисяч євро, згідно з їхніми вимогами, а дітям загиблих — від 5 до 38 тисячі євро за втрату грошового утримання”. За підрахунками видання, Торден загалом має виплатити понад 718 тисяч євро (без нарахувань за прострочення виплати компенсації).

Також компенсації належать пораненим, які вижили: Миколі Аніщенку, Олексію Батурі, Олександру Гриненку за біль, страждання, тимчасову шкоду і за постійний косметичний дефект — шрами на голові або тулубі. Це – близько 33 тисячі євро (без нарахувань за прострочення виплати).

Як пояснив професор Матті Толванен, судовий пристав міг би стягнути відшкодування потерпілим примусово тільки у випадку, якби Торден мав доходи або майно у Фінляндії. Якщо ж після звільнення з в’язниці він виїде з Фінляндії, стягнути будь-яку компенсацію буде дуже складно.

Контекст

23 серпня 2023 року стало відомо, що у Фінляндії арештували Петровського, екскомандира угруповання “Русич”. Росіянина внесли до санкційного списку ЄС і США за дії, що загрожують суверенітету і незалежності України та безпеці країни.

25 серпня в Офісі Генерального прокурора повідомили, що готують матеріали для екстрадиції Петровського з Фінляндії за підозрою у терористичних злочинах, скоєних щонайменше в період з червня 2014 року по серпень 2015 року в Луганській і Донецькій областях.  За даними слідства, росіянин у 2014 році спільно з терористами “ЛНР” воював проти України у складі так званої “Диверсійно-штурмової розвідувальної групи “Русич”.

8 грудня 2023 року Фінляндія відмовила Україні в екстрадиції Петровського. Таке рішення ухвалили через умови в українських в’язницях, які Європейський суд з прав людини визнав такими, які порушують статтю 3 Європейської конвенції з прав людини.

Після рішення фінського Верховного суду про відмову в екстрадиції Петровського його випустили з-під варти. Проте слідом за цим арештували вже на запит прикордонної служби.

У березні 2025 року окружний суд Гельсінкі засудив Воїслава Тордена до довічного ув’язнення, визнавши чотири епізоди воєнних злочинів, скоєних ним в Україні. Тоді прокурор вимагав для обвинуваченого довічного ув’язнення за п’ять таких злочинів, однак одне зі звинувачень відхилили.

Апеляційний суд Гельсінкі вирішив, що злочинних епізодів було три: співучасть у нападі з використанням українського прапора; образі честі загиблого військовослужбовця; твердження Тордена в інтерв’ю, що “Русич” полонених не бере. Адвокат Тордена Хейккі Лампела планує оскаржити вирок у Верховному суді Фінляндії.

Фінські правоохоронці розслідували події бою під Цвітними Пісками на Луганщині 5 вересня 2014 року, у день підписання першої Мінської угоди та оголошення перемирʼя на Донбасі. Тоді бойовики “ЛНР”, у складі яких була група “Русич”,  влаштували засідку військовослужбовцям 24-го окремого штурмового батальйону “Айдар”. Бойовики підняли український прапор на блокпосту, через який “айдарівці” поверталися на свою базу у місті Щастя. Після бою вони катували та вбивали полонених. У бою 5 вересня загинув 21 український боєць, один – помер у полоні.

Вижило четверо, які виступили потерпілими у суді. Вони також дістали поранення, але трьом з них вдалося втекти, а одного повернули з полону в результаті обміну. Це – Микола Аніщенко, Олексій Батура, Олександр Гриненко та Дмитро Грозовський.

Ян Петровський з 2004 року проживав у Норвегії, де брав активну участь у діяльності ультраправих організацій Норвегії та Швеції. У період з 2014 по 2015 роки він воював на території України.

Українські слідчі встановили причетність Петровського до збройних нападів на підрозділи українських військових, зокрема поблизу села Щастя Луганщини у 2014 році, внаслідок чого загинули бійці 24-го окремого штурмового батальйону “Айдар” та 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Збройних сил України. Петровському оголосили підозру за ч. 1 ст. 258-3 Кримінального кодексу. У зв’язку з переховуванням на території РФ, його оголосили у розшук.

У 2016 році він повернувся в Норвегію, однак вже за рік його депортували з країни до РФ за порушення закону про імміграцію. Там він проживав у Санкт-Петербурзі. Пізніше брав участь у війні на боці Росії у 2022 році.

Читайте також:
У Донецьку підірвали першого заступника начальника Оленівської колонії Нейолова, – ЗМІ