Роман про Одесу 1923-26 років, де головні герої – культові особистості “Розстріляного Відродження” драматург Микола Куліш та режисер Лесь Курбас, вийде у видавництві “Віват”.
Про це в інтерв’ю “Новинарні” повідомив військовий і письменник Валерій Пузік.
“Події відбуваються в Одесі 1923-26 років. Це історія про написання ним (Миколою Кулішем – “Н”) п’єси з робочою назвою “Голод”, про голод на Херсонщині, відома загалу під назвою “97”. Це одна з ліній роману.
Микола Куліш
Друга лінія – це Лесь Курбас, який знімав свої фільми на Одеській кіностудії і якраз в 1924-му зіштовхнувся з першою серйозною цензурою. У червні 1924-го вийшла резолюція Комуністичної партії, яка чітко прописувала візію радянського більшовицького письменника. Курбас своїми фільмами – він чотири зробив – випередив свій час, але його просто знищили як кінорежисера. Це є в протоколах засідання правління ВУФКУ. Олександр Довженко постійно відсахувався від фільму “Ягідка кохання”, тому що явний вплив на нього мав Лесь Курбас: запропонував актора, пластичне вирішення. Це зафіксовано в мемуарах – розмова Леся Курбаса з Олександром Довженком на Одеській кіностудії. Довженку, мені здається, простіше було відмовитися від фільму, сказати, що це невдача. Рятуючи себе, він зробив правильний вибір”.
Лесь Курбас. Фото “Вікіпедія”
За словами Валерія Пузіка, зараз існує запит на реконструкцію історії Одеси:
“Це історія Одеси, яку довго замовчували. Це не Мішка Япончик, це не проросійський міт, який прослідковується через усе ХХ століття. Це приглушене, розстріляне мистецтво, яке мало вагомий вплив на місто та регіон. І люди, які створили, можливо, навіть геніальні речі, але через призму більшовицької ідеології були змушені обрізати собі крила. Той же Довженко. […] Цей роман – повна реконструкція. Там деякі розділи пишуться на основі мемуарів. Довженко про Курбаса особливо і не згадував. У Кавалерідзе чудові рядки про Курбаса, про його роботу на Одеській кіностудії. Василь Василько, мені здається, зробив колосальну роботу по тому, як ми розуміємо зараз Леся Курбаса. Усі п’єси, які до нас дійшли, записав він. Першу книгу спогадів 1957 року теж уклав він.
На Одеській кіностудії працював Юрій Тютюнник, генерал армії УНР, якого виманили з Польщі, пригрозили розстрілом сім’ї, і він погодився працювати, його використовували в агітках”.
На питання, чи має письменник видавця цього роману, Пузік відповів: “Це буде видавництво “Віват”.
Більше читайте в інтерв’ю:
“Снікерси йдуть, зараз будемо підривати”: історії про виживання і творчість на війні воїна й письменника Валерія Пузіка
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
