автор: Євген Солонина
1-й центр інформаційно-комунікаційної підтримки Сухопутних військ
фото Іллі Русачкова, з особистого архіву Максима Скорецького та з відкритих джерел
Як знайти та знищити російську радіолокаційну станцію, майже невидиму в сірій зоні серед руїн? Скільки російських дронів зміг подавити автомобільний РЕБ за один виїзд? Як радіоелектронні системи захищають цивільних від масованих російських атак та чим українські фахівці продовжують дивувати ворога?
Про це та про безліч інших аспектів війни технологій розповів підполковник Максим Скорецький, начальник управління радіоелектронної боротьби Командування Сухопутних військ.
Наша розмова відбулася під час невеликої паузи у роботі, яку Скорецький та його штаб проводять для побудови цілісної системи ведення бойових дій в четвертому вимірі війни, що охоплює електромагнітний спектр та кіберпростір.
“Росіяни кошмарили прицільними обстрілами наші позиції в районі шахти “Бутівка”. Розвідкою та коригуванням займалися ворожі “мавіки”. І я приїхав туди з нашим комплексом “Буковель”, — пригадує події 2019 року підполковник Максим Скорецький, начальник управління радіоелектронної боротьби Командування Сухопутних військ, який на той час займався темою РЕБ у морській піхоті. — На місці зі мною працював військовослужбовець з позивним Грек. Каже: “Ходімо, знайдемо щось цікаве!”. Ми довго лазили по тій місцевості, зазирали за стіни руїн, шукали місця запуску ворожих дронів…”
“Ми довго лазили по тій місцевості, шукали місця запуску ворожих дронів…”. Фото з архіву Максима Скорецького
Ми з паном Максимом розмовляємо в одному з тилових міст в його штабі, який зсередини дуже нагадує цивільний комерційний офіс, якщо не брати до уваги прапори бригад та полотна з колекцією шевронів на стінах.
“Оцей — неофіційний, але дуже важливий для мене особисто”, — показує він на один із патчів у чималій колекції.
Підполковник Скорецький — один із тих, хто стоїть біля витоків використання в українському війську радіоелектронної розвідки й боротьби та інших засобів, які зазвичай включають до поняття “кіберпростір”. Це так званий четвертий вимір російсько-української війни: адже вона триває не лише на суші, на воді й у небі.
“Цей домен війни правильніше називати “електромагнітним спектром”, який пронизує і землю, і воду й повітря, — пояснює офіцер. — Електромагнітні хвилі існували задовго до появи людства й існуватимуть після нас”.
Максим Скорецький та колекція шевронів у його штабі. Фото Іллі Русачкова
Застосування РЕБ, роботу з дронодетекторами та подібні теми вивчають навіть на етапі базової загальновійськової підготовки (БЗВП), тому що війна стає дедалі більш технологічною.
“Припускаю, що ми вже перебуваємо десь поблизу екстремуму цього розвитку. Тому що фізику не обдуриш: її застосування на фронті має певні ліміти”, — посміхається Скорецький.
У цих умовах Україні, вважає він, треба зберігати перевагу над супротивником в електромагнітному домені й вкладатися в ефективність та у швидкість адаптації.
Між тим, у 2014 році, на початку російсько-української війни, бойове застосування РЕБ лише зароджувалося, і над цим працювала досить невелика кількість вузькопрофільних військових фахівців…
Максим Скорецький у війську з 2010 року. У різний час він служив у Десантно-штурмових військах, Морській піхоті ЗСУ та в Сухопутних військах.
“Я вільно володів усіма видами зброї, яка була в 95-й десантно-штурмовій Поліській бригаді. Був одним із найкращих її стрільців”, — розповідає Максим про свою тодішню спеціалізацію: диверсійно-розвідувальна діяльність, дії аеромобільних (десантних) військ у тилу противника.
Початок війни застав його в Житомирському військовому інституті ім. С.П. Корольова, коли він саме здобував профільну освіту у сфері кібертехнологій.
“У 2014-му я написав чотири (!) рапорти, вимагаючи відрахувати мене і повернути до попереднього місця служби: хотів одразу вирушити на фронт, — ділиться Скорецький. — Мене викликає до себе заступник начальника інституту. І каже, тримаючи в руках стосик моїх рапортів: “Максиме, ти хочеш повоювати? Давай спершу довчишся, а потім поїдеш на війну. Тоді з тебе там буде більше користі, ніж зараз!”. Так і вийшло: на війну я потрапив у 2016-му…”
Максим Скорецький на сході України. Фото з його особистого архіву
Підполковник Скорецький затягується електронною сигаретою та замислюється, дивлячись у відчинене вікно. Йому є що згадати про приклади ефективної роботи РЕБ у найважливіших битвах цієї війни.
Один з епізодів — події ще до повномасштабного вторгнення, поблизу села Гнутове під Маріуполем. Українська сторона досягла успіху завдяки поєднанню радіоелектронної розвідки, якісної аналітики й у фіналі — точної роботи “богів війни”.
“У росіян там була позиція “Дєрзкая”: вона відповідала своїй назві, бо виступала в наш бік і створювала низку проблем. Десь звідти, за даними командування ОТУ “Схід”, працювала російська радіолокаційна станція”.
Максим отримав завдання: підтвердити або спростувати, чи працює в тому районі російська РЛС. Якщо вона дійсно там є — визначити її координати й передати артилерії для ураження. Ворог не повинен безкарно проводити радіоелектронну розвідку на тому напрямку!
“Що робити? Я знімаю два комплекси ТСІ (американська малогабаритна система радіоелектронної розвідки та радіопеленгації — “Н”) з іншої ділянки, яку ми тимчасово перекрили іншими засобами. Ми з тими “тісіайками” добряче побігали по опорних пунктах. І в певний момент — бажаю здоров’я! — в нижній частині спектру ловимо сигнал, характерний для російської РЛС “Аістьонок”, — пригадує підполковник.
Далі був тиждень копіткої роботи: аналіз даних, отриманих з різних точок, відсіювання хибних варіантів і визначення ймовірних місць розташування ворожої РЛС на мапі та супутникових знімках. Ворог ретельно маскував свою радіолокаційну станцію та використовував її дуже обережно, тому працювати було непросто.
“Але ми визначили найбільш імовірні місця розташування “Аістьонка” і передали координати нашій артилерії. Невдовзі отримуємо повідомлення: російський комплекс знищений!” — пригадує підполковник Скорецький операцію, за яку він був нагороджений “Знаком Пошани”.
Випробування різних засобів РЕБ. Фото з особистого архіву Максима Скорецького
Такий вигляд мали українські дії в кіберпросторі до повномасштабного вторгнення. Відтоді змінилося дуже багато. Причому найбільші зміни спричинила поява FPV — радіокерованих дронів-камікадзе. Протидія їм стала однією з основних місій підрозділів РЕБ.
“Ситуація така: наша бронемашина типу “Козак” втратила колесо на міні. Евакуаційна група висувається до неї й бачить: навколо на різних відстанях лежать понад 25 дронів: впали або здетонували на відстані, тому що ми все зробили правильно”, — розповідає Скорецький.
На автівку поставили засіб РЕБ — експериментальний, але такий, що вже довів свою ефективність. І підключений він був так, що спершу використовував власний акумулятор, а потім акумулятор бронемашини. В разі підриву “броні” він міг працювати ще багато годин, даючи змогу екіпажу врятуватися, а пошкоджену машину — витягнути з поля бою.
Ніхто з екіпажу “Козака” не загинув.
Однак подібні приклади — це не одиничний успіх чи просте везіння, а результат системної роботи, яку роками проводили Максим Скорецький та його побратими. Який вигляд вона мала?
“В тактичній групі “Вугледар” ми створили такі безпекові умови для наших підрозділів, що російські пташки на радіокеруванні майже не мали успіху. Ефективність нашого РЕБ коливалася в межах 98-99%, — розповідає Скорецький. — Засобами РЕБ були оснащені всі наші озброєння, весь транспорт, всі групи піхоти також мали “рюкзаки” або “рушниці” для подавлення дронів”.
Колекція шевронів у штабі Максима Скорецького. Фото Іллі Русачкова
Була побудована комплексна система радіоелектронного захисту всього українського угруповання. Вона пройшла випробування на міцність під час пекельних боїв 2024-2025 рр. на Курахівському напрямку: росіян тривалий час стримували там і уповільнили їхній наступ, не допустивши прориву фронту. Повільно, з величезними втратами, ворог зміг просуватися тільки завдяки новому на той час засобу — дронам на оптоволокні.
“Під Кураховим оптоволокно використовували більше, ніж на решті фронту в цілому. Все було встелене ним як павутинням, бо жоден інший російський засіб не працював”, — каже Максим Скорецький.
Він та його команда використовують той досвід на повну.
Як саме?
“Ми використовували таку координацію у 7-му корпусі ДШВ. Як наслідок, РЕБ взаємодіяв із ППО, з підрозділами безпілотних систем і не придушував свої ж БпЛА”, — розповідає Максим Скорецький.
Випробування різних засобів РЕБ. Фото з особистого архіву Максима Скорецького
Система РЕБ на бронемашині чи РЕБ-рушниця в руках піхотинця — приблизно так уявляє собі пересічна людина основне застосування систем радіоелектронного впливу в нашому війську. Однак є ще один напрямок. Він допомагає зберігати життя українських цивільних. Йдеться про РЕБ як компонент протиповітряної оборони, який органічно доповнює ракетні комплекси ППО, зенітну артилерію та дрони-перехоплювачі.
Станція радіоперешкод супутникового звʼязку
“Не можу називати точні цифри, але під час масованих російських повітряних атак засоби РЕБ збивають з курсу чи придушують понад половину ворожих цілей — уточнює начальник управління радіоелектронної боротьби КСВ.
Більшість подробиць цієї роботи наразі має залишатися поза кадром, щоб не давати зайвої інформації ворогу.
Однак можна назвати головні її моменти:
Читайте також:
“Кинджали” падають у полі: в Генштабі розповіли, чи може український РЕБ впливати на російські балістичні ракети
Під час відбиття російських атак головним координатором виступають Повітряні сили, однак вони працюють у взаємодії з іншими профільними підрозділами, зокрема й Сухопутних військ. В цей момент, каже Максим Скорецький, штаб, який веде протиповітряний бій, показує найвищий рівень координації та ухвалення рішень, який не має жодних аналогів:
“Координуються всі типи підрозділів які здатні протидіяти повітряним цілям. В цей момент робота ППО повністю комбінується з підрозділом РЕБ: визначаються райони, де можна робити подавлення дронів та ракет, де не можна (там їх треба лише збивати), і як коректно це робити… Цей процес відбувається на шаленій швидкості, в єдиному задумі. Часто це екстремально швидке перемикання підрозділів і окремих людей між задачами. Те, що ми бачимо під час протиповітряного бою, навіть з нейромережею порівняти складно: це реально окрема екосистема з максимально складними алгоритмами!”
Максим Скорецький. Фото Іллі Русачкова
Здатність до аналізу себе та власних дій — головне для фахівця РЕБ, переконаний Максим Скорецький:
“Я часто повторюю думку, яка характеризує роботу фахівця РЕБ:
“Якщо ти здивував ворога, то вже переміг!”
Саме тому головною нашою професійною рисою є здатність до проведення якісного аналізу всередині себе. Завдяки постійному аналізу ми змогли створити противнику найгірші умови і захистити особовий склад наших бригад в період вже згаданої Курахівської операції”.
Максим Скорецький: “Якщо ти здивував ворога, то вже переміг”. Фото Іллі Русачкова
Максим Скорецький вдячний всім українським командирам, у підпорядкуванні яких служив: вони йшли назустріч йому та іншим фахівцям з новітніх технологій, заохочували імпровізацію та використання нових рішень. І навіть якщо не розуміли їх — всотували нову інформацію і перебудовували з її урахуванням організацію бойових дій.
“Розуміють значення електромагнітного домена війни і міністр оборони України, і головнокомандувач Збройних сил, і командувач Сухопутних військ. Пригадую як Михайло Федоров, коли ще не очолював МОУ (а був віцепрем’єром з цифрової трансформації — “Н”) допомагав нам із забезпеченням необхідними засобами”, — каже Скорецький.
Він переконаний: розвиток РЕБ став невід’ємним компонентом боєздатності кожної бригади Сухопутних військ.
“Слобожанська та Херсонська наступальні операції восени 2022-го були останніми в історії, в яких техніка без засобів РЕБ мала бодай якісь шанси на виживання в зоні бойових дій. І зараз я особисто знаю багатьох командирів бригад, які чудово розуміють, що РЕБ — це не “забаганка”, як багато хто міг вважати у 2022-му або раніше. Вони усвідомлюють, що це реальний засіб, який створює найкращі умови для виживання особового складу”.
Популярний афоризм про те, що “генерали завжди готуються до минулої війни”, в Україні давно вже не є актуальним, переконаний Максим Скорецький. Саме орієнтація українського війська на інновації та заохочення ініціативи в цьому напрямку дозволяє нам давати відсіч значно більш численному ворогу.
“Наш головнокомандувач, а також командувачі Сухопутних військ, Об’єднаних сил, Військово-морських та Повітряних сил і майже всі генерали чудово розуміють, що готуватися до минулої війни ми не маємо права. Вони чітко усвідомлюють, де саме потрібно зосередити зусилля і ресурси та й просто дати своїм підлеглим можливість для маневру: що, де, яким чином і в якому обсязі здійснювати”, — констатує підполковник.
І сам називає ці три “точки зростання” українського війська:
Зростання, швидше та якісніше, ніж у супротивника, неможливе без ефективної та багаторівневої військової підготовки, пояснює Скорецький. Якщо брати саме електромагнітний вимір війни і РЕБ як його суттєву частину, підготовка має чітко окреслені рівні:
Антидронова рушниця. Навчання в школі РЕБ. Фото: “Повернись живим”
“Тут зосереджена велика кількість компетентних людей, які мають реальний бойовий досвід, і вміють працювати майже з усіма типами засобів. Тому підготовка там реально досить потужна”, — констатує керівник управління РЕБ Сухопутних військ.
Максим Скорецький: “Електромагнітні хвилі існували задовго до появи людства й існуватимуть після нас”. Фото з особистого архіву
Наостанок підполковник Скорецький ділиться своїми планами і мріями. Головна з них — побудувати систему, яка створить максимальну безпеку для кожного бійця.
“Я вважаю, що якби Збройні сили зробили певну переорієнтацію і таки створили окреме Командування військ радіоелектронної боротьби, то ми б змогли ефективніше розвиватися і втілювати в життя всі рішення, які будуть давати результати: від науково доведених до експериментальних”.
Чому це важливо? Поле бою невпинно змінюється, і за пару років зона бойових дій дедалі більше нагадуватиме сцену фільмів про Термінатора: випалена земля, жодного листочка, і в цих умовах досягати результату можна буде саме за рахунок безпілотних та роботизованих систем, засобів РЕБ/РЕР та інших технологічних рішень.
Максим Скорецький: “Якщо правильно зосередити ресурси — то ми створимо кращі умови для всієї країни, і особливо для солдатів, які сидять в окопах”. Фото з особистого архіву
“Якщо правильно зосередити ті досить обмежені ресурси, які є в нашій державі — то ми створимо більш ефективні безпекові умови для всієї країни, і особливо для тих солдатів, які сидять в окопах і вірять лише в себе. І в те, що зроблене нами тут (у вимірі сучасних технологій) буде корисним їм там”
Тому що саме піхотинець, забезпечений та захищений за допомогою найефективнішої екосистеми технологій, є основою для виживання України у війні та нашої майбутньої перемоги.
Читайте також:
Начальник ГУ РЕБ ЗСУ Іван Павленко: Чим більше ми впливаємо на “шахед”, тим більше впливаємо і на ваші телефони
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
