автор: Людмила Кліщук
фото авторки та надані ГУК ЗСУ
“Наші підрозділи РЕБ, дослідницькі установи та українські виробники борються проти цілої індустрії – китайської компанії DJI із понад 100 тисяч працівників, які розробляють технології перешкодостійкості дронів… Це боротьба Давида з Голіафом: потужності зі сторони розробників БПЛА завжди набагато більші, ніж спроможності РЕБ. Нам важко гнатися за технологіями”, – констатує начальник Головного управління радіоелектронної та кіберборотьби Збройних сил України полковник Іван Павленко. Водночас, наголошує він, український РЕБ значно випереджає РЕБ наших західних партнерів.
Робота РЕБ невидима – але вона повсюдна, і впливає як на солдатів в окопі на лінії бойового зіткнення, так і мешканців тилових Києва, Луцька чи Вінниці під час повітряних тривог чи масованих ударів.
У цьому великому інтерв’ю ми намагалися запитати простою мовою, і почути відповіді теж доступною мовою, про те, яке місце радіоелектронної боротьби в нинішній російсько-українській війні та виживанні України загалом.
Спойлер: мобільний інтернет під повітряних тривог відключати не будуть. Оператори справляються і так. Поки що.
– Пане полковнику, розкажіть для початку, яке місце в нашій війні станом на осінь 2025 року відведене електромагнітному спектру та кіберпростору? При тому що ударні дрони, наприклад, уже тривалий час як стали поширенішими за піхотні та механізовані штурми.
Іван Павленко під час інтерв’ю “Новинарні“
– Робота РЕБ – невидима. Навіть якщо за 50 метрів від вашого авто впав FPV-дрон, і РЕБ був включений, ніхто не скаже, що дрон 100-відсотково подавив РЕБ. Хіба що було перехоплення з відеоканалу, де ми бачили би, як дрон впав у кущі. А взагалі дрон міг упасти через дії недосвідченого оператора, неякісний виріб, сильний вітер. Тому довести “правоту” РЕБ дуже важко.
У нас триває технологічна війна. Говорячи про технології, ми маємо на увазі системи ситуаційної обізнаності, системи зв’язку, системи управління… І під все це ми починаємо говорити про засоби – ППО, авіації, артилерії, РЕБ. Ключове питання – комплексність. У ній РЕБ відіграє, без сумніву, важливу роль. Але не ключову.
Так, кожна з автоматизованих систем дає переваги на полі бою, але вона ж має і вразливості. Якщо в Другу світову війну воювали майже без засобів зв’язку, то на них ніхто й не покладався. А якщо зараз ми розраховуємо у своїй роботі на телефон і мобільний інтернет, то, як тільки зникає GPS, одразу виникає проблема. І якщо ми говоримо про РЕБ, тут також можливості цієї сфери крокують разом із вразливостями.
Нагадаю, що простір поділений на так звані домени: повітря, вода, земля, космос, кіберпростір. А електромагнітного спектру серед цих доменів немає. Хоча мої колеги по цеху кажуть, що першим доменом має бути електромагнітний спектр, і взагалі-то першим у світі з’явилося випромінювання. Але такого домену наразі немає, і це питання, яке потребує вирішення. Вважаю, що доцільним є існування шостого домену, в якому існує електромагнітна боротьба.
– Як на побудову ешелонів РЕБ впливає зміна тактики війни? Як розвиваємося в цьому контексті на рівні стратегічному, оперативному, тактичному? Можливо, щось змінилося у зв’язку з появою корпусів…
– Ешелонування було завжди, просто зараз цей розподіл трішки ускладнився у зв’язку з тим, що ключовою загрозою стали дрони. Є FPV ближньої дії, крила-розвідники, “шахеди”, ракети, літаки… Відтак для кожного цього напрямку має бути ешелон РЕБ.
Отже, ми маємо перший ешелон: засоби РЕБ ближньої дії. Це те, що наш військовослужбовець може носити з собою: засіб для виявлення дронів; рюкзачок, який захищає його від FPV, скидів; засіб, який можна на позиціях використовувати, трішки більшої потужності; засоби РЕБ для техніки. Це все – засоби РЕБ ближньої дії. І це – перший ешелон.
Далі говоримо про засоби РЕБ направленої дії, які стоять далі, мають більшу потужність і в ідеалі повинні закривати від загрози тих, хто знаходиться на передньому краї. Все це повинно бути в єдиній системі управління, координуватися та працювати синхронно. Це другий ешелон.
Третій ешелон – це засоби боротьби з “крилами”. Він стоїть ще далі, бо “крила” літають на більшу відстань, і, враховуючи висоту периметра, вони працюють, відповідно, 20 км у той бік, 20 – в інший. Тобто десь 40 км виходить зона, яка прикривається. Це, до речі, якраз рівень армійського корпусу.
Наступний ешелон – система боротьби з “шахедами”, КАБами, ракетами. Тобто все те, що впливає на супутникову навігацію і канал управління.
Іван Павленко під час зустрічі з журналістами
– На якому з цих напрямків відчувається дефіцит засобів радіоелектронної боротьби?
– Засоби РЕБ ближньої дії. Тому що тут не стільки дефіцит, скільки технологічна проблема: закрити все і зразу.
Для порівняння: у 2023 році на полі бою з’явилися перші FPV з одним діапазоном: 900-й. Зараз діапазонів – 12! Ба більше: росіяни не сплять і постійно щось оновлюють. Наприклад, зараз у них вже є FPV, які можуть міняти частоти в польоті. Наприклад, якщо ми подавили 700-й діапазон, то він (ударний дрон – “Н”) переходить на 500-й.
– Коли це виявили?
– Наприкінці літа. Плюс у таких дронів ще є два канали відео… Розумієте, наскільки складна задача? І далі починається фізика… Бо неможливо в одну коробочку впихнути всі діапазони. Не можна закрити все й від усього. Тому це – ключова проблема.
Так само із засобами виявлення. Ми починали весну 2025 року із двома діапазонами, а поки укладали контракт (з виробником) – з’явився третій діапазон, причому масово.
Тобто ми йдемо до того, що засіб [РЕБ] повинен бути з якимись алгоритмами, які автоматично повинні бути спроможними бачити весь діапазон та вибирати сигнали саме ті, які представляють загрозу, і видавати інформацію військовослужбовцю.
Але треба розуміти, що РЕБ – це не панацея, а лише один зі способів покращити шанси на виживання. Це як бронежилет – він може захистити лише певну частину тіла.
➡️ Підписуйтеся на канали “Новинарні” в Телеграмі та в YouTube, а також у ТікТок та Instagram.
– Росіяни постійно змінюються і трансформують своє радіоелектронне обладнання, підвищують точність наведення тощо. Як із цим викликом справляється і український виробник засобів РЕБ, і загалом державна машина (щодо кодифікації та допущення до експлуатації)?
– Ключова проблема державної машини – бюрократія і час. Але, якщо подивитися на ті ж процеси у країних Заходу, то ми ще [в порівнянні] працюємо надоперативно і швидко. Та це все одно рух черепашачий, дуже повільний.
Тому тут підхід приблизно такий: найбільш складні, великі, дорогі засоби [РЕБ] закуповує Міністерство оборони України. Ми, РЕБівці всієї країни, обираємо та пропонуємо. МОУ – закуповує. Логістика – забезпечує війська.
Іван Павленко під час інтерв’ю “Новинарні“
У цьому році ми провели перший вдалий експеримент – почали давати гроші напряму в бригади на засоби РЕБ, з’явилася постанова, яка дозволила бригадам купувати некодифіковані засоби. Але з єдиною умовою: якщо ви обрали якийсь засіб РЕБ, ви повинні провести його тестування за визначеною методикою й подати відповідний акт. Знайшли виробника, взяли в нього засіб, перевірили, протестували, він вам підходить – купили. Процедура така в бригаді займає десь до місяця часу.
Що стосується виробників в Україні, їх зараз дуже багато. Відсотків 70 засобів РЕБ, які виробляються в Україні, хороші. І західним компаніям тут, скажу чесно, робити нічого. Вони просто не встигають. Не розуміють, що відбувається. Я на одній конференції за кордоном слухав колег, і складалося враження, що вони живуть в якомусь іншому світі.
РЕБу в усьому світі, крім Росії, Китаю, і, слава Богу, України, – практично не існує. Є деякі країни, які кажуть відверто: ми не знаємо, з чого стартувати, немає [фахових] людей.
Виробництво засобів РЕБ – це дуже специфічна галузь діяльності. Наприклад, одна з антен вважається суперстарою, а деякі західні компанії досі їх штампують, показують на виставках, хваляться ними…
У нас історія краща. На вироби – більш-менш адекватні ціни.
Просто наведу приклад: один із відомих західних виробників поставляє нам, в якості допомоги, засоби виявлення. Ціна – 15 тисяч доларів США. Ціна українського аналогу, який набагато кращий, – 500 доларів.
– Як ми бачимо, в Україні інтенсивно тестуються та виготовляються чимало зразків засобів РЕБ. Що Збройним силам робити з цим “РЕБ-зоопарком”? Це нам на користь чи, навпаки, послаблює нас перед ворогом?
– Уніфікація та класифікація є… Є технічні вимоги до засобів виявлення, засобів радіоподавлення – наше Головне управління з періодичністю раз у два місяці оновлює їх. Але справді, існує велика кількість засобів. Хоча в цьому класі це не є такою великою проблемою.
Те, що в нас багато засобів РЕБ – це хороша історія, бо наявність різних пропозицій створює конкуренцію. Бригади можуть обирати новий та кращий засіб.
Зауважу, що в нас кількість виробників поступово зменшується. Але не настільки, щоб говорити про монополію. Наприклад, за 2025 рік було кодифіковано майже 100 засобів.
Так, “зоопарк” величезний, але всі ці “звірі” – різні (усміхається).
– Які зразки РЕБ ми отримуємо від іноземних партнерів?
– Буду лаконічним: отримуємо. Але без деталей, вибачте.
– Ще один виклик на полі бою – часті зміни діапазону частот ворогом. Через це життєвий цикл засобів РЕБ стрімко скорочується, і час на реакцію для змін у наших виробників РЕБ – кілька місяців. Розкажіть, яка була ситуація станом на початок повномасштабного вторгнення і як ми вирулюємо з поточної ситуації?
– Якщо пам’ятаєте, у 2023 році всі дрони літали на восьми частотах – і це була драма!
Із розвитком дронів розвиваються і засоби РЕБ. До чого нам іти далі?.. До широкодіапазонних засобів, систем автоматичного виявлення і прийняття рішення (бо тоді можна буде не шуміти в усьому діапазоні, а вишиковувати саме ті загрози, які є актуальними, і там працювати). Це – вихід. Так, він дуже складний, і станом на сьогодні жодного рішення, стовідсотково правильного, немає. Бо те, що називається “розумний РЕБ” тощо, реально працює тільки в лабораторії, де немає сторонніх випромінювань. Під час роботи на полі бою поведінка геть інша.
Так, у нас вже є перспективи розвитку, є прогресивні рішення. Але до військ це ще не дійшло. З іншого боку, країни-партнери про це ще навіть не думали.
Іван Павленко під час зустрічі з журналістами
Давайте відійдемо в історію трішки. 1991 рік став апофеозом РЕБ: тривала війна в Перській затоці, американці масовано застосовували РЕБ в ході повітряного удару, повністю поклавши всі спроможності Іраку. Тоді всі переконалися, що РЕБ – це серйозна сила. А після цього всі війни були з “моджахедами”, в яких засоби РЕБ просто не застосовувалися, відтак і не було загрози – тому й ця галузь у різних країнах світу деградувала. А люди, які працювали над розробками в 1991 році, давно на пенсії.
І я можу зрозуміти партнерів, котрі кажуть, що їм немає з чого стартувати. Бо немає людей, котрі готові розпочати цей процес.
– Поясніть простій людині наповнення напрямку кіберборотьби, що є у вашому управління поруч з радіоелектронною боротьбою.
– Є кіберпростір, який не має меж, а швидкість досягнення іншої точки визначається у швидкості світла. Є безліч каналів зв’язку, засобів, які передають інформацію. І є програмне забезпечення, яке цю інформацію обробляє, створює і передає. І все це зав’язано в одну величезну мережу. Ця інформація – грубо кажучи, одинички та нулі, пов’язані у величезні обсяги інформації.
Усе це циркулює в оптоволоконних кабелях (тобто його можна торкнутися руками), але воно не має обмеження. Тобто ви зараз через телефон чи ноутбук можете поспілкуватися з людиною з Аляски чи Еквадору.
Але є програмні межі – засоби, які захищають систему. Тобто якщо я захочу вам написати в якийсь із месенджерів – програма з міркувань безпеки запитає вас, чи дозволити діалог. Або переслати якийсь файл – програма теж запитає дозволу. Це якщо ми говоримо про захист.
Людина, яка намагається відправити щось шкідливе, зруйнувати систему, викрасти інформацію, спотворити її – це вже кібервплив.
Відтак кіберборотьба має три основні складові: кіберрозвідка, кібервплив (активна складова) і кіберзахист. Наше управління відповідає за кіберрозвідку і кібервплив, стараємося робити це масштабно.
Іван Павленко. Архівне фото
Далі говоримо про об’єкти. Вони є державні стратегічного рівня, оперативного, тактичного – і закінчуючи просто перепискою військовослужбовців РФ у месенджерах.
До речі, це зараз – одне з ключових завдань тактичного рівня кіберборотьби, бо тепер у месенджерах видається дуже величезна кількість інформації. Створення великих груп у месенджерах призводить до відповідних наслідків…
Для розуміння, в цій сфері є три ключові гравці: хороші хлопці, погані хлопці (ворог) і ще одні погані хлопці (шахраї).
Підкреслю, що ЗСУ – не єдиний суб’єкт кіберборотьби, є інші складові Сил оборони, котрі результативно цим займаються.
– У січні 2024 року Україна вперше публічно заявила про те, що близько 20 російських ракет “не досягли своїх цілей” унаслідок дії радіоелектронної боротьби, а не засобів ППО. Західні аналітики тоді заявили про “переломний момент” у питанні захисту неба України, а експерти припускали, що йдеться про секретну станцію РЕБ “Покрова”. Тоді начальник управління РЕБ Головного управління радіоелектронної та кіберборотьби ГШ ЗСУ полковник Андрій Стариков заявив, що “Покрова” вже працює, але не відповів на пряме питання, чи покриває вона всю територію країни. Тож запитання до вас: чи вся територія України під покровом “Покрови”? Як би ви оцінили її ефективність?
– “Покрови” як такої вже не існує. Це була дослідницька робота, вона виконана. Якась її складова існує зараз. А ідею створити “Покрову” я виношував ще до повномасштабної війни.
Як народилася ідея? Всі фахівці знали, що крилаті ракети літають із використанням GPS. А GPS – це найпростіший надійний спосіб долетіти будь-куди з високою точністю. Тому, відповідно, треба було розгортати багато передавачів, щоб позбавити можливості здійснювати навігацію. Але тоді, до 2022 року, це не було в топі пріоритетів… А коли вже почали ракети літати по Україні, то, звичайно, це стало дуже актуальним і почалося розгортання системи. Це досить складний проєкт…
Шеврон ГУ РЕБ і КБ ЗСУ. Фото “Новинарні“
– І що потім?..
– А потім з’явилися CRPА-антени… “Покрова” ж мала функції подавлення звичайного одноелементного приймача. Станом на 2022 рік це було актуальне завдання.
“Покрова” – то назва дослідної роботи. Зараз це – наступна генерація, підсистема РЕБ системи ППО. Мені казали, що не може бути так, щоб у системи не було назви. Окей, ми залишили “Покрову”. Але в роботі використовуємо інший термін.
– То вся територія України закрита новою “Покровою”?
– А от далі починається рівень секретів (усміхається).
– Якщо говорити про кількісний результат роботи сил і засобів нашої РЕБ: який орієнтовний відсоток подавлення балістичних ракет, крилатих ракет і ворожих ударних БпЛА маємо станом на осінь 2025 року? Як ви рахуєте цю статистику?
– Ведемо статистику. Це одна з найбільш складних і важливих задач, бо вона, власне, визначає подальший розвиток. Щодня ми ведемо аналіз, адже тільки в статистиці з’являються якісь величини, що говорять про скупчення ймовірності і відповідно ефективність.
Робота системи РЕБ. Ілюстративне фото
Щодня ми аналізуємо скільки “шахедів” було подавлено, збито, скільки впало, скільки орієнтовно влучили. І коли ми бачимо ситуацію за місяці – лише тоді в нас з’являється розуміння ефективності.
Цифра? По-перше, єдиної цифри не існує. Бо ефективність РЕБ проти “Кинджалів” – одна, проти “Іскандерів” – зовсім інша. Це різні засоби з різними територіями польоту.
Якщо говоримо про “шахеди” і сучасні антени, то тут маємо 60-70% ефективності. Але це віртуальна цифра, її не можна офіційно ніде застосувати, бо є дуже багато нюансів.
“Шахед”, подавлений засобом РЕБ
Щодо ракет, то інформація, яку ми маємо по “Кинджалах”, свідчить про те, що фіксується значна кількість випадків, коли ракети не влучають [в ціль]. Причина – велика швидкість, відтак важко отримати супутниковий сигнал. Ще й РЕБ “допомагає”, і відповідно, точність зменшується. І мені здається, що останнім часом кількість застосування “Кинджалів” зменшується.
З “Іскандерами” все набагато гірше для нас. Специфіка – балістична траєкторія, дуже високо в небі, технічно подавити значно важче…
– Відсотки по ракетах не скажете?
– Не скажу. Ці цифри “плавають” дуже сильно.
Хочу звернути увагу, що все те, що я зараз озвучую, є актуальним на момент, коли я це кажу (інтерв’ю відбувалося 16 жовтня – “Н”). Розвиток галузі відбувається шаленими, стрімкими темпами.
Іван Павленко під час інтерв’ю “Новинарні“
Наприклад, росіяни починали з 4-елементної CRPА-антени (вона захищає від РЕБ). CRPА-антена призначена для забезпечення супутникової навігації в умовах радіоподавлення. Її мета – боротися з РЕБ, дати чистий і якісний сигнал супутникової навігації.
Спочатку були 4-елементні антени. А далі пішли: 8-елементні, 12-елементні, 16-елементні. Тепер додали ще й mesh-мережі для того, щоб наводитись у режимі FPV. За найскромнішими підрахунками, CRPА-антена коштує 10-17 тис. доларів. Mesh-радіо зверху – це ще 8-10 тис. доларів. Ефективність проти всіх цих антен – теж різна.
І скажу відверто, 16-елементна CRPА-антена – це дуже складне технологічне рішення.
Я не знаю, в кого ще, крім Китаю і Росії, є подібні антени. Це дуже серйозні технології.
– Чи можна ці цифри покращити? Як саме?
– Працюють усі – розробники, лабораторії. Удосконалюють технології. Це комплексні процеси, залучено дуже багато різних організацій.
– Є надія, що наш РЕБ дотягнеться до “Іскандера”?
– Не готовий сказати. Це процес змінний. Якщо сьогодні ми можемо в деякій мірі ефективно боротися з “Кинджалами”, то завтра вони можуть змінити технологію, або траєкторію чи спосіб отримання сигналу.
Ворога не можна недооцінювати. У “майстерності” вбивати людей росіяни – одні з “кращих” у світі. Тому ми не можемо сказати, що з “Кинджалами” історія закінчена. Ні. Радіоелектронна боротьба – це процес.
Читайте також:
“Кинджали” падають у полі: в Генштабі розповіли, чи може український РЕБ впливати на російські балістичні ракети
– Наскільки ефективним є окопний РЕБ у протидії російським дронам?
– “Окопний РЕБ” – то народна назва, офіційна “засоби РЕБ ближньої дії” (усміхається).
Антидронова рушниця. Навчання в школі РЕБ. Фото: “Повернись живим”
Тут різні цифри, треба розглядати по категоріях. Бо цифри для БПЛА зі скидами і FPV-дронів – дуже відрізняються.
По FPV – від 40 до 60%.
По БПЛА зі скидами – близько 30-40%.
Але ж це все фізика! Якщо FPV летить фактично паралельно до землі, то дрон зі скидом летить вище, розумієте? Фізика різна – а ми маємо зробити засіб в одній упаковці.
Фізично важче боротися зі скидами. Ну, і ми маємо розуміти, що підрозділи радіоелектронної боротьби, дослідницькі установи, виробники в Україні борються проти цілої індустрії. Це – масштабна [китайська] компанія DJI, понад 100 тисяч працівників, які розробляють технології перешкодостійкості дронів. Вони їх начебто розробляють в цивільних інтересах, але ж ви розумієте…
Це боротьба Давида з Голіафом: потужності зі сторони БПЛА завжди набагато більші, ніж спроможності РЕБ. Нам важко гнатися за технологіями.
– Чи є вплив засобів РЕБ на ворожі КАБи? А як ви цю статистику визначаєте?
– Вплив є. Дуже хороший. Ефективність – від 70 відсотків.
Але ж навіть якщо спрацює РЕБ – бомба все одно кудись прилетить, і вибух 500 кг тротилу зруйнує будівлю, травмує людей.
Ми працюємо, ефективність непогана, але цю проблему просто так не вирішити. Поки ми не будемо збивати літаки-носії керованих авіабомб, проблема залишатиметься актуальною.
Іван Павленко під час інтерв’ю “Новинарні“
Так, звичайно, ми захищаємо переправи, дамби (де дуже важлива точність) – там ця проблема щодо загрози КАБів вирішується.
Але якщо в місто прилетів КАБ – це в будь-якому разі величезна трагедія, катастрофа.
– Чи є сенс у такому випадку “давити” КАБи РЕБом, якщо бойова частина 250-500-1000 кг все одно влучає поруч, у житлову забудову тощо?
– Ми розуміємо, що Росія – країна неадекватна. Вони умисно запускають ракети і “шахеди” по житлових будинках. Це факт. Ми проводимо аналіз усіх ударів, і дуже часто бачимо випадки, що в конкретному районі засобів РЕБ не було, або РЕБ не працював, або ракета Х-101 з оптичною системою наведення – і вона все одно влучає в житловий будинок. І ми чітко розуміємо, що росіяни це робили навмисно.
Щодо того, “чи є сенс давити”, я вам наведу простий приклад. Пункт управління – це важливий об’єкт? Якщо ми не будемо КАБ “давити”, бомба прилетить у пункт управління і знищить його. Чи переправа – це важливий об’єкт? Навіть якщо бомба впаде у воду за 30 метрів, будуть пошкодження, але дамбу можна буде відновити. Така ж ситуація з мостами. Тому, на мою думку, РЕБ проти КАБів застосовувати доцільно.
–А який час на реакцію у фахівців РЕБ, щоб вберегтися від КАБа?
– Кидання керованої авіабомби – це не секундна процедура, це приблизно 5-10 хвилин. Спочатку літак повинен вийти на маршрут, набрати висоту, піднятись, здійснити “гірку” – і вже тоді кинути КАБ. І потім ще бомба має пролетіти свої 30-60 кілометрів до ураження цілі.
Читайте також:
Придушити його управління і навігацію РЕБ неможливо: експерт розповів про вдосконалені російські БпЛА на ШІ V2U
– Чи можна протистояти FPV-дронам на оптоволоконному керуванні в контексті саме роботи РЕБ?
– Електромагнітна боротьба – це весь електромагнітний спектр: від ультрафіолетового випромінювання до інфрачервоного.
Будь-який FPV-дрон – це набір електроніки. Відповідно, потужне магнітне випромінювання впливає на роботу на систему управління БПЛА.
Зараз, до речі,
весь світ намагається, але ще ніхто не досяг суттєвого успіху, в розробці та використанні мікрохвильової зброї.
Це досить спрощена назва. Функція такої зброї, теж простою мовою – випалювати електроніку. Бо в будь-якому дроні на оптоволокні є двигуни, контролери, процесори та інша електроніка, яка може бути зруйнована шляхом потужного електромагнітного випромінювання.
– І виробники зараз працюють над створенням такої зброї?
– В усьому світі. Є досить відома американська компанія Epirus, в них є мікрохвильова система Leonidas. Дальність – до 2 км поки що. Малувато. Я всім пояснюю, що до 5 км – це лабораторний зразок, а від 5 і більше – це вже зброя (усміхається). Але ідея досить перспективна.
– Чи є перспектива отримати таке нашим Силам оборони?
– Я не впевнений, що хтось там таке передасть. Це все дуже складно технологічно – і дуже перспективно.
Тут дуже складна система наведення: буквально “голочкою” треба влучити в умовний дрон на відстані 5 км та утримувати якийсь час для його знищення. Це вимагає багато зусиль та ресурсів.
Для мікрохвильової зброї точність наведення – десятки метрів. Діапазон такої мікрохвильової зброї – 35-80 ГГц. Чому мікрохвильова? Бо довжина хвилі – міліметри.
Тому так: є компанії, які виробляють таку зброю – але це ще не зброя. Ну, і ціни на неї відповідні.
– То який на цей час маємо захист від FPV-дронів, котрі залітають все далі?
– Якщо говоримо про боротьбу з дронами, то це і сітки, і помпові рушниці, і засоби РЕБ. І, до речі, системи ситуаційної обізнаності, адже інформування про загрозу – дуже важлива складова РЕБ. Це сенсори, пеленгатори, локатори, які отримують інформацію.
Іван Павленко під час зустрічі з журналістами
– Чи можемо ми станом на осінь 2025 року говорити про паритет українських та російських засобів РЕБ?
– У засобах ближньої дії – так, паритет. У засобах ситуаційної обізнаності ми, мабуть, на голову вищі. Із системами управління теж набагато краще. В засобах боротьби з “крилами” ми, мабуть, або йдемо на рівні, або трішки кращі…
Але в авіаційних засобах ми дуже поступаємося. Сучасний літак, для того, щоб успішно виконувати завдання, повинен мати засоби РЕБ. Це високотехнологічні, дорогі системи. Це літакові засоби РЕБ: свого роду підвіска, яка кріпиться на літак, виявляє сигнали радарів, подавляє їх, і ППО противника не може працювати по літаку.
Перший етап: ця система інформуватиме льотчика про те, що по ньому летить ракета, в нього є час на маневр. Другий етап, більш складний – зробити так, щоб радар не зміг довести ракету до цілі. І з такими засобами в нас проблема…
– Як би ви оцінили роботу комплексу РЕБ “Буковель” під час повномасштабної війни? У соцмережах профільні експерти звертали увагу, що він не працює проти FPV-дронів, натомість є дієвим проти БПЛА літакового типу.
– Ох, “Буковель” – це вже бренд (усміхається). Це засіб, який був створений для боротьби з “Орланами”, “Залами”, “Суперкамами”. Наразі “Буковель” не може стовідсотково вирішити всі проблеми.
Тому що БПЛА літакового типу противника – надзвичайно високотехнологічні, і боротися з ними дуже складно. Але “Буковель” – це один із найкращих засобів для боротьби з “крилами”.
Що стосується FPV – “Буковель” насправді використовують проти боротьби з ними масово (сміється). Наскільки це ефективно – дуже і дуже неефективно. Але коли ти хочеш жити, то користуєшся всім підряд, еге ж? (усміхається).
Але наголошую: не треба висовувати “Буковель” на передній край! Це дорогий засіб, і він призначений для боротьби з “крилами”.
Комплекс РЕБ “Буковель-AD” змонтований на шасі позашляховика. Осінь 2021. Фото: InformNapalm
Читайте також:
В Україні розробили кишеньковий аналізатор ефективності РЕБ
– Чи планується створення нових військових частин для посилення системи РЕБ, зокрема в контексті переходу на корпусну систему?
– Враховуючи специфіку нової війни, кількість засобів РЕБ зростає. От як зростають підрозділи БПЛА – у такому ж обсязі зростають підрозділи РЕБ. В ідеальному варіанті, на рівні корпусу кінцевим результатом має бути створення батальйону РЕБ.
– Чи оснащені зараз засобами РЕБ об’єкти цивільної та військової критичної інфраструктури в Україні?
– Так, об’єкти критичної інфраструктури обладнуємо. Але в нас їх дуже багато. І на кожен треба щось поставити. Тому є першочергові об’єкти, другочергові тощо. На всі об’єкти критичної інфраструктури засобів РЕБ немає. І ці засоби діють не на десятки чи сотні кілометрів, закрити все неможливо.
Ми працюємо, але це нешвидко, враховуючи можливості виробництва.
І нагадаю, що в нас триває технологічна війна. Росіяни ще до початку війни в 2014 році вклали величезні кошти в розвиток РЕБ, виділяли мільярди доларів на закупівлю засобів, зробивши висновки після війни в Грузії. І якщо ми зараз бачимо, що десь справи в росіян, мовляв, йдуть складно – то це, переважно, наслідок впливу санкцій.
– Ще рік тому, восени 2024-го, Генштаб ЗСУ попереджав про проблеми в роботі GPS під час повітряних тривог, адже під час відбиття атаки системи РЕБ активно використовують спуфінг, і це викликає низку проблем у користувачів супутникової навігації. Станом на осінь 2025 року ця проблема у великих містах загострюється – навігатор постійно “переносить” киян у Ліму, Перу. Чого чекати жителям Києва та інших міст далі?
– Приймач GPS у телефоні – це такий самий користувач GPS, як і в “шахеді” (усміхається). Просто без захисту з CPRA антени. Тобто чим більше ми впливаємо на “шахед”, тим більше впливаємо і на телефон. На жаль.
Проблема залишатиметься, поки триває війна та літають “шахеди” й ракети, а ми застосовуємо засоби радіоперешкод. Треба прийняти, що така ситуація є, і бути готовим до неї.
– Яка ефективність цих дій?
– 1,5 мільярда доларів витрат з російського бюджету на боротьбу з українським РЕБ – це аргумент чи ні? (усміхається). Але це не справа в коштах, а в точності нанесення ударів. В інакшому випадку “шахеди” влучатимуть у ціль.
Іван Павленко під час інтерв’ю “Новинарні“
– Росіяни використовують у БПЛА українські SIM-картки…
– Не лише українські, а й литовські, білоруські, польські… Але станом на сьогодні глобальної проблеми немає. Так, росіяни використовують картки – але не масово.
– Нещодавно в медіа писали про розгляд питання щодо відключення мобільного інтернету під час повітряних тривог/атак противника. Зокрема, у Верховній Раді України перебуває на розгляді законопроєкт щодо можливості вимкнення мобільного інтернету під час повітряних тривог. Чи можете прокомунікувати потребу в цьому?
– На сьогоднішній день необхідності виключати інтернет немає.
Можливо, завтра буде.
– За яких умов ця потреба може виникнути?
– Якщо буде масоване застосування саме карток мобільних операторів для навігації і для наведення “шахедів”. І за умови, що оператори своїми силами та засобами з цим не справляться.
– Зараз наші оператори із цим справляються?
– Так. Там інші безпекові заходи відбуваються. Але вони ефективні.
– Одним із головних викликів Сил оборони України під час Курської операції став зв’язок. А як була побудована робота наших радіоелектронних засобів і як ми блокували ворожий РЕБ на території Росії?
– На Курщині почалося масоване застосування БПЛА ворогом по дорогах. Стало зрозуміло, що треба робити комплексний захист логістичних шляхів.
Ми почали створювати групи засобів РЕБ для прикриття певних районів. Наприклад, була одна важлива транспортна розв’язка, де автомобілі зменшували зазвичай швидкість, і в цю точку прилітало дуже багато дронів противника. Тому в районі цієї розв’язки ми розгорнули достатньо велику кількість засобів РЕБ, щоб вони там протидіяли БПЛА. Там же були і люди з помповими рушницями, потім з’явилися сітки – був комплексний підхід.
– Які уроки винесли підрозділи РЕБ з операції ЗСУ на території іншої держави?
– Нам потрібно багато різнотипних систем, скоординоване застосування, висококваліфіковані фахівці. Важлива також синхронізація – стовідсоткова! – із БПЛА, ППО, артилерією.
Працює антидронова рушниця. Ілюстративне фото
– Неодноразово від військових доводилося чути про гостру проблему “дружнього РЕБу” – і окопного, і стаціонарного, коли наші підрозділи “давлять” наші дрони і навіть ракети. Ця проблема має величезні масштаби, чи не так? Кажуть, іноді навіть засоби DeepStrike не можуть вилетіти за контрольовану територію через дію наших РЕБівців. Як вирішити цю проблему? Як налагодити координацію між дронщиками і РЕБівцями?
– “Дружній РЕБ” – досить серйозна проблема. Як вирішити?.. По-перше, синхронізувати роботу. По-друге, робити те, що росіяни: наприклад, шукати інші діапазони роботи.
Крім того, бувають технічні збої…Недавно о третій ночі були розбірки: з’ясовували, хто не вимкнув РЕБ, хто кого давить, хто не може вилетіти (усміхається). Але зазвичай усе вирішується на рівні Повітряного командування. Якщо ні – тоді вже телефонують чи пишуть мені.
Ще одна проблема – засоби, які не обліковують. Це питання, яке ми теж намагаємося вирішити.
Станція радіперешкод супутникового звʼязку
– Пане полковнику, яким ви бачите майбутнє радіоелектронної і кіберборотьби? Коли, за вашими прогнозами, у російсько-українській війні активно проявить себе космічний простір в контексті РЕБ?
– А хто вам сказав, що ми зараз із космосом не працюємо в контексті РЕБ? (усміхається). Коли ми встановимо засіб РЕБ на супутник – не готовий відповісти (регоче), але це майбутнє. А РЕБ – це боротьба, яка ніколи не закінчиться.
Щодо РЕБ у майбутньому – штучний інтелект повинен активно працювати в системах управління. Так, уже є певні програмні продукти й зараз, але все це має розвиватися ще краще. Система має сама вміти виявити ціль, ухвалити рішення та подавити ціль – саме автоматизовані системи мають робити цілерозподіл. І технічно ми до цього близькі.
Думаю, що в майбутньому будуть удосконалюватися технології передачі даних. Відповідно, будуть покращуватися і технології радіоподавлення.
Іван Павленко підписує прапор для “Новинарні“
Те саме з кіберборотьбою: будуть ускладнюватися системи передачі даних, захисту інформації. Так само будуть ускладнюватися системи зламу, здобуття, викрадення, спотворення інформації. Це – наше майбутнє, те, що на нас чекає. І нам цього не уникнути.
Майбутній коїн РЕБ ЗСУ
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
