“Немає терору, військо – гарант безпеки Європи, наука й культура – дивують світ: весною 1918-го Україна була близькою до цього, лишалося вистояти на день довше за ворога”

Андрій Іллєнко
офіцер батальйону “Свобода” 4-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії України “Рубіж”, колишній народний депутат України та заступник голови партії ВО “Свобода”

(FB)

Полковник Болбочан і Василь Вишиваний, він же Вільгельм Габсбург, переможна весна 1918 року. Запорізькі степи.

Українська армія наступає і звільняє від московських більшовиків українські землі. Момент перемоги української зброї.

Здається, немає нічого неможливого. Ось вже кава в Ялті, ось вже українські полки на Дону. Велична, незабутня мить.

Лишалося зовсім трохи. І ми мали б Україну.

Болбочан головнокомандувач.

Король України Василь Перший.

Гаразд, панове республіканці, хай не король, а пожиттєвий сенатор.

Головне – є Україна.

Нема Голодомору. Мільйони українців живі. Нема терору. Нема Розстріляного Відродження, бо воно не розстріляне і не згноєне в сибірських концтаборах, а вільно творить модерний український кінематограф, літературу, театр, музику, архітектуру. У світовому масштабі.

Українське фермерство не знищене і не оголошене куркулями, а захоплює світові ринки.

Українська промисловість і українські банки дивують весь світ своїм креативом і новаторством.

Українська Академія Наук на чолі з академіком Вернадським від теорії ноосфери першою переходить до практичних розробок у сфері всесвітньої інформаційної мережі, згодом відомої як Інтернет.

Українське військо — головна сила і гарант безпеки Європи проти більшовицького хаосу.

Весною 1918 до всього цього було дуже близько.

Лишалося лише не опустити рук, не підняти руку на свого брата і вистояти на день довше, ніж ворог.

Читайте також:
Ми вистояли у цій важкій “битві за зиму”, – Сирський