автор: Наталія Дробязко
історик Національного історико-культурного заповідника “Гетьманська столиця”
Сучасна війна за Незалежність України ще більше стимулює нас до детальнішого розкриття постаті відомого державника, яскравого борця проти московитів і автора першої української Конституції Пилипа Орлика. Втративши все набуте майно, ризикуючи власним життям і життям своєї родини, він продемонстрував принциповість і відважність у боротьбі за українську єдність і свободу на початку XVIII століття.
Неодноразово істориків цікавила тема маєтності Пилипа Орлика. Проте в історичних джерелах збереглася мінімальна інформація. Єдина його відома і частково досліджена археологами садиба розташована в Батурині. Упродовж тривалого часу історики Національного заповідника “Гетьманська столиця” досліджують і широко представляють життєвий шлях цього державного діяча.
У межах проєкту “Резиденція Орлика. Віднайдення України в архівах світу”, який був ініційований Міністерством закордонних справ України у 2024 році й профінансований Благодійним фондом “МХП-Громаді”, команда істориків заповідника разом із незалежною дослідницею Мариною Траттнер виявили в Державному архіві Швеції лист Пилипа Орлика, в якому він перераховує всі свої володіння.
Лист адресований до державного секретаря барона Даніеля Нікласа фон Гепкена, написаний латиною та частково зашифрований (цифрами та різними знаками), відправлений із Салонік 5 червня 1728 року. Саме цей лист дав можливість скласти загальну картину маєтностей Пилипа Орлика у п’яти сучасних областях України: Чернігівській, Полтавській, Сумській, Житомирській, Черкаській та на теперішній Брянщині.
У першій частині листа Пилип Орлик загально описує свої маєтності:
“Я володів, згідно з правами головного урядника, посаду якого я обіймав під керівництвом гетьмана Мазепи, великими маєтками, що за давнім козацьким законом були доєднані до цієї посади, і як і ті, хто отримує підвищення, відповідно успадковують ці маєтки. Я мав також два села, одне в Чернігівському, інше в Стародубському повітах, із земельними ділянками, маєтками та млинами, набутими там у спадок власним коштом, а у Полтавському повіті я не мав жодного іншого маєтку, який би я не отримав як посаг за дружиною”.
Лист Пилипа Орлика до державного секретаря барона Даніеля Нікласа фон Гепкена. Зберігається у Державному архіві Швеції
Справді, володіння козацької старшини та представників гетьманського уряду в XVII-XVIII ст. переважно формувались з особистих пожалувань гетьмана, рангових маєтностей, купівлі та успадкування.
Чернігівщина, насамперед гетьманський Батурин, став для Пилипа Орлика місцем становлення політичних поглядів, кар’єрного зростання та збагачення. У гетьманську столицю Орлик приїхав 1699 року – на постійне місце проживання за запрошенням гетьмана Івана Мазепи. Тут побудував власну садибу, яка була спалена московитами в листопаді 1708 року.
Завдяки археологічним дослідженням, які тривали чотири сезони у 2017–2020 роках, ми знаємо, що генеральний писар мешкав у великому одноповерховому дерев’яному будинку на кілька кімнат. Понад 600 артефактів, виявлених за час археологічних досліджень, вказують не лише на заселення цієї ділянки наприкінці ХVІІ – початку XVIII ст., а й на активне її господарське використання. Найголовніше, ці знахідки стали свідками життя родини Орлика в гетьманській столиці.
Читайте також:
Вчора Батурин, сьогодні – Буча. Загибель гетьманської столиці як невивчений урок історії
Загалом ми знаємо про три місця, пов’язані з ім’ям Пилипа Орлика в Батурині. Проте локалізувати вдалося лише одне.
Історичні джерела ХVІІІ ст. містять інформацію про володіння генерального писаря і в околицях Батурина, в сусідніх селах Митченки та Мельня. Цікаво, що в Митченках до сьогодні збереглися липи, які в народі мають назву “Липова алея Пилипа Орлика”.
До Стародубщини, яка нині у Брянській області Росії, за часів гетьманування Івана Мазепи належала частина території сучасної Семенівської міської громади Чернігівської області. За гетьманським універсалом Пилип Орлик володів селами Кривець і Риловичі Топальської сотні Стародубського полку.
Крім того, Мазепа надав йому дозвіл біля цих сіл заснувати Карпівську рудню і біля неї оселити слобідку, названу за прізвищем засновника, Орликівкою. Так вийшло географічно, що нині село Орликівка Семенівської міської громади Новгород-Сіверського району розташоване за 10 км від кордону з Росією й перебуває в зоні постійних обстрілів.
Села Дремайлівка і Дорогинка Ніжинського полку також були у володінні генерального писаря. Ймовірно, мав він двір і в самому Ніжині, проте точне місце його розташування не відоме. У 1708 році гетьманським універсалом отримав село Домашлин в Чернігівському полку, яке вже через рік було конфісковане і перейшло у володіння чернігівського полковника Павла Полуботка.
Як зазначає сам Орлик, на Полтавщині він мав маєтки, які отримав у посаг за дружиною Ганною Герцик (донькою полтавського полковника Павла Герцика). Це були перші володіння молодого подружжя, якими вони опікувались і в яких господарювали. Цікаво, що одне із сіл перейменоване на його честь і до сьогодні носить назву Орлик (Кобеляцька міська громада Полтавського району).
Портрет гетьмана Пилипа Орлика. Художник Наталя Павлусенко, 2021 рік. З фондової колекції Національного заповідника “Гетьманська столиця”, Батурин
Друга частина листа розкриває нові, раніше не відомі маєтності родини Орликів:
“Утім, король Станіслав, коли тримав мою дочку біля святої купелі хрещення, подарував мені навіки як спадкову власність своє місто Лещин з усіма прилеглими до нього землями в Польській Україні, розташованими біля річки Тетерів… Ще там, на землях родючих, що течуть медом і молоком, багатолюдних, які мені дорого коштують, я маю колонії, а саме два міста: Оловʼятин і Тальне, і десять великих сіл, що прилягають до них, де проживає велика кількість сімей. Я також купив і побудував, з чималими витратами, млини, захищені дамбами, на річках Тясмин, Рось та Ольшанка, ліпших, кращих і корисніших за які, у всій Україні немає…”.
Попередньо нам вдалося локалізувати згадані населені пункти – це село Ліщин Житомирської області, село Голов’ятин та місто Тальне Черкаської області. Проте ця тема потребує додаткових детальних досліджень в державних архівах Житомирської та Черкаської областей.
З особистого щоденника, “Діаріуша подорожнього”, Пилипа Орлика відомо, що Станіслав Лещинський став хрещеним батьком для двох його доньок: Марти (1713 р.н.) та Марини-Анни (1715 р.н.). Тобто в час, коли Орлик зі своєю родиною перебував у еміграції на території Османської імперії, а потім Швеції, Лещинський дарує йому маєтність у спадкову власність.
Загальнодоступні ресурси в інтернеті вказують, що в цей час населений пункт Ліщин Житомирської області перебував під владою Речі Посполитої. Чи зміг Пилип Орлик хоча б оглянути щедрий подарунок – невідомо.
Кожна власність Орлика, окреслена у статті, потребує ще додаткових ґрунтовних досліджень. Ми вже зробили мапу його володінь для загального уявлення. На ній позначено 13 населених пунктів у п’яти областях України та 2 – на території Росії.
Мапа володінь Пилипа Орлика: на сучасній мапі України нанесені приблизні позначки розташування населених пунктів, якими він володів
Підсумовуючи, зазначимо, що Пилип Орлик успішно поєднував політичну й підприємницьку діяльність. На своїх землях він зводив млини, засновував підприємства з виготовлення скла (гути), поташу (буди), заліза (рудні), горілки (винниці та гуральні).
Підтримавши політичні погляди гетьмана Івана Мазепи, обравши шлях боротьби, Пилип Орлик втратив усі маєтності.
Розширити знання про маєтність Орлика стало можливим завдяки архівним документам, які зберігаються у Державному архіві Швеції, справжній скарбниці української історії.
Щиро дякуємо Швеції за збереження українських артефактів, за сприяння дослідженню їх українськими істориками. Швеція – це країна-партнер, яка з XVІІІ ст. і до нині підтримує наше прагнення бути вільними і незалежними від московитів.
Читайте також:
Україна і Швеція: перехрестя доль. Унікальні артефакти Гетьманської столиці представлені у Стокгольмі
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
