автор: Наталія Дробязко
історик Національного історико-культурного заповідника “Гетьманська столиця”
У лютому 2024 року в Музеї шведської армії у Стокгольмі відкрилася міжнародна виставка “Перехрестя: Швеція — Україна (1000 років)”.
Ця виставка стала одним із найбільших міжнародних історичних проєктів України часів незалежності. Серед представлених експонатів — унікальні артефакти з майже 30 музеїв, архівів, бібліотек України і Швеції, які розкривають історичні й культурні зв’язки та військові союзи двох держав.
Авторами ідеї створення цього масштабного проєкту є генеральний директор Національного музею історії України у Другій світовій війні Юрій Савчук та суперінтендант, директорка шведських музеїв історії оборони Гелен Ронлунд. Куратори виставки — Юрій Савчук, директор Музею шведської армії Фабіан Арнгайма та Йоганна Фріс-Маркевич — головна зберігачка фондів Національного архіву Швеції.
Про вагу виставки “Перехрестя: Швеція — Україна (1000 років)” свідчить те, що її особисто відкривав Його Величність король Швеції Карл XVI Густав у присутності Її Величності королеви Сільвії. Президент України Володимир Зеленський долучився до заходу у форматі відеозвернення.
Участь у відкритті брали також в.о. міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв, міністерка культури Швеції Паріса Лільєстранд, парламентарії європейських країн, представники генерального штабу шведської армії, директори західноєвропейських та українських музеїв.
Генеральна директорка Національного заповідника “Гетьманська столиця” Наталія Реброва у складі української делегації представляла історичні сторінки гетьманського Батурина. Адже доба Гетьманщини є однією з найважливіших сторінок нашої історії, яка безпосередньо пов’язана з королем Швеції Карлом XII та українськими керманичами Іваном Мазепою і Пилипом Орликом.
Маємо честь на виставці у Стокгольмі представляти гетьманську столицю початку XVIII сторіччя кахлею з гербом Пилипа Орлика, віднайденою археологами у 2018 році на місці його садиби в Батурині. Це мовчазний “свідок” життя та розквіту гетьманської резиденції, державотворчих процесів і жахливого знищення міста московитами.
Кахля з гербом Пилипа Орлика (фрагмент). Друга половина ХVII — початок ХVIIІ ст. Зібрання Національного заповідника “Гетьманська столиця”. Представлена на міжнародній виставці “Перехрестя: Швеція — Україна крізь 1000 років”. Музей шведської армії. Лютий 2024 р.
А ще кахля повторює шлях свого господаря. Адже відомо, що Пилип Орлик з родиною у 1714—1721 роках мешкав у шведських містах Крістіанстад та Стокгольм.
Кахля презентується разом з гетьманською булавою Пилипа Орлика з колекції муніципальної бібліотеки Лінчопінг (Швеція). Сміливо можемо припустити, що це булава Івана Мазепи, яку успадкував Пилип Орлик.
Поруч із ними — печатка з гербом гетьмана Орлика (збільшена та роздрукована копія) і лист короля Фредеріка I до Османської імперії про підтримку Пилипа Орлика з колекції Національного архіву Швеції.
В окремій вітрині, на чільному місці, представлена перша українська латиномовна Конституція, яка збереглася у Національному архіві Швеції. Саме цю Конституцію вперше привозили в Україну 2021 року і презентували в Національному заповіднику “Софія Київська”.
Шведська журналістка Марія Галдестен у статті The fate of the Ukraine is also ours (“Доля України — це також і наша доля”) написала:
“Коли керівника музею Фабіана Арнгайма попросили показати найважливішу частину виставки “Перехрестя”, він вказав на письмовий примірник першої української Конституції, який був привезений до Швеції у XVIII ст. Можливо, не варто говорити, що документ 300-річної давності наголошує на свободі від російської влади…”.
Конституція Пилипа Орлика. Зберігається у Національному архіві Швеції. Представлена на міжнародній виставці “Перехрестя: Швеція — Україна крізь 1000 років”. Музей шведської армії. Лютий 2024 р.
Вперше в історії оригінальні експонати, які демонструють життя і діяльність Пилипа Орлика, “Батька Козацької нації” та гетьманського Батурина, — поряд. І це є переконливим аргументом, що
Україна завжди була, є і буде елементом європейської історії.
На виставці демонструється полотно Миколи Данченка “Батуринські яблука”, подароване заповіднику “Гетьманська столиця” уродженцем Батурина Миколою Кочергою у 2005 році. Автори експозиції використали його, як місток від подій листопада 1708-го, коли московськими військами був ущент знищений гетьманський Батурин, до сучасної російсько-української війни. Картина показує світу про цинічність і жорстокість нашого одвічного ворога та проводить паралелі між добою Гетьманщини та сучасністю.
Читайте також:
Вчора Батурин, сьогодні – Буча. Загибель гетьманської столиці як невивчений урок історії
“Батуринські яблука”. Художник Микола Данченко. Зібрання Національного заповідника “Гетьманська столиця”. Представлення на міжнародній виставці “Перехрестя: Швеція — Україна крізь 1000 років”. Музей шведської армії. Лютий 2024 р.
Прикметно, що експонати, пов’язані з українськими гетьманами Іваном Мазепою та Пилипом Орликом, потрапили у фокус уваги відвідувачів виставки й зацікавили їх.
На сторінках у соціальних мережах ми знаходимо захоплені відгуки.
“Фантастичні експонати з гербами Івана Мазепи. Пишаюся всім, що побачила. У нас все гігантське, якісне і прекрасне. Навіть кахля з будинку Пилипа Орлика — чистий витвір мистецтва”, — пише Марина Траттнер, журналістка, перекладачка, авторка блогу “Наша історія МТ”.
Українська художниця Наталя Павлусенко, яка зараз живе у Швеції, зазначила: “Кілька разів я малювала цю булаву Пилипа Орлика. Цікаву анімацію створили шведи. Виставка дуже цікава!”.
“Відвідайте нову виставку в музеї армії “Перехрестя”, яка розповідає про зв’язки між Швецією та Україною за останні 1000 років. У центрі уваги захоплюючі події початку XVIII століття, коли Карл XII укладає угоду з козаками”, — рекомендує Max Valentin, співробітник компанії Fabel Kommunikation у Стокгольмі.
Виставка “Перехрестя: Швеція — Україна (1000 років)” — культурна подія століття, яка демонструє багатогранну історію та культуру України як частини європейського цивілізаційного світу.
Надзвичайно вдячні Швеції, яка зберігає українські артефакти, дозволяє українським історикам працювати з ними та дає можливість оглядати широкому загалу. Окремо дякуємо організаторам виставки за велику честь бути запрошеними до участі в цьому проєкті.
Надзвичайно символічно, що саме в час, коли український народ героїчно протистоїть російському воєнному вторгненню, в історичних колах відновлюється історична справедливість нашої країни та наших керманичів.
Читайте також:
Відроджений Батурин – як пам’ятник: чому Ющенка називають “батьком” гетьманської столиці.
До 70-річчя третього президента
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
