автор: Аліна Карбан
фото надані просвітницьким простором “Хартія-Хаб”
Аліна “Джинкс” – військовослужбовиця 4-го батальйону 13-ї бригади Національної гвардії України “Хартія”. У бригаді вона починала свій шлях як фотографка: фіксувала на світлинах людей і будні підрозділу, робила видимими жінок у війську та створювала кадри, які для багатьох стали точкою входу на службу.
Згодом Аліна перейшла на бойову посаду: опанувала дрони й стала операторкою БПЛА.
Під час зустрічі в “Хартія-Хабі”, просвітницькому просторі 2-го корпусу НГУ “Хартія”, ми поспілкувалися із Джинкс про те, як жінкам знаходити себе у війську, що насправді означає робота з дронами, чим відрізняються штабні та бойові посади й наскільки посильна базова загальновійськова підготовка.
Аліна не романтизує рішення долучитися до війська. Її старт був прагматичним: перед тим як підписувати документи, вона хотіла розібратися в системі – як влаштовані підрозділи, як люди живуть і працюють, що таке дисципліна й відповідальність у бойових умовах.
Першою її роллю у “Хартії” стала фотографія. Вона знімала жінок і чоловіків у строю, фіксувала навчання та фронтові будні. Каже, що ці фото мали практичний ефект – ставали містком між цивільними і військом: комусь давали зрозуміти, що служба – реальна, а не абстрактна; комусь – що жінки у війську не виняток, а частина команди.
На рішення перейти на БПЛА вплинуло бажання бути саме на бойовій посаді.
“Тоді мені здавалося, що дрони – це найлегший “бойовий” варіант”, — пояснює Аліна. Але додає ключове: оператор – це не тільки “вміти літати”.
У цій роботі багато побуту й автономності. На позиціях немає окремої людини на все: якщо щось зламалося – треба розуміти, що саме; якщо заглох генератор – реагувати; якщо потрібно облаштувати бліндаж або перемістити майно – це теж ваша відповідальність.
Аліна під час зустрічі в “Хартія-Хабі”
“Ви можете класно літати, але розгубитися у практичних моментах. У вас є старший екіпажу, який/яка відповідає за проблеми, але ця людина також інколи має спати. Ви не будете смикати її 24/7. Тому треба вчитися бути автономною”, – говорить Аліна.
Її базова формула проста: самозахист у війську починається зі знань. “Якщо ви не можете чітко пояснити, що сталося і що потрібно – виникають конфлікти. А захищати себе можна тільки через знання”.
Читайте також:
Адвокат та оператор БПЛА Євгенія Закревська зустріла у взаємодії на фронті колишнього суддю – тепер також “безпілотчика”
Під час розмови Аліна пояснює військові терміни, які не завжди зрозумілі цивільним.
До прикладу, ISTAR (абревіатура від англійського Intelligence, Surveillance, Target Acquisition, and Reconnaissance – розвідка, спостереження, цілевказання та рекогностування – “Н”) – це роль, пов’язана з розвідкою та аналітикою і постійною комунікацією з екіпажем щодо задачі: контроль картинки, координація, уточнення деталей. Команда БПЛА – це не “одна людина з пультом”, а кілька людей, які закривають зв’язок, технічні процеси, працюють позмінно.
Аліна підкреслює: навіть якщо робота операторів БПЛА часто безпечніша за піхоту, вона може бути складнішою інтелектуально – потрібно тримати фокус, працювати з технікою і паралельно вирішувати “земні” задачі без окремих “підстрахувальних” груп.
Аліна “Джинкс”
Романтизований образ “дронщиків у теплій кімнаті” не відповідає реальності.
Позиції треба облаштовувати, інколи – змінювати, майно переносити на собі, робити кілька ходок. Дівчатам теж.
“Авто не підвезе під позицію”, — каже Аліна. І додає: якщо комусь складно – це сигнал, що треба працювати над фізичною підготовкою, бо вона є частиною безпеки.
Військова також чесно говорить про виснаження: графіки, які колись здавалися “реалістичними”, зараз часто неможливі через обстановку на фронті. Тривале перебування на позиціях і висока інтенсивність роботи впливають на здоров’я.
У самої Аліни є наслідки, з якими вона працює. Але вона не подає це як “жах” – радше як вимогу дорослого вибору: знати свій організм і тверезо оцінювати, що витягнеш.
Читайте також:
“Сьогодні якийсь пі**р з мухосранська, можливо, загине від рук дівчинки, яка спить з білим ведмедиком в бліндажі”
Аліна “Джинкс”, військовослужбовиця 4-го батальйону 13-ї бригади НГУ “Хартія”
На запитання про альтернативи для тих, у кого не складається з бойовою посадою, Аліна відповідає спокійно: досвід не пропадає. Можна бути корисною у штабних ролях – зокрема там, де потрібні аналітика, дисципліна і комунікація.
Вона наводить приклад: у штабній роботі ключове – точність і передача інформації без спотворень. І тут, за її спостереженням, жінки часто сильні: тримають фокус, структурно комунікують і не губляться під тиском.
Окремо Аліна говорить про важливість “невидимих” і “непрестижних” професій у війську:
Запитання, яке найчастіше ставлять жінки на зустрічах: чи реально для них пройти БЗВП (базову загальновійськову підготовку).
Аліна відповідає прямо: так. Страх не витягнути фізично вона вважає меншою проблемою, ніж ризик захворіти в умовах колективного проживання та навантажень.
Фото авторства Аліни “Джинкс”
Про забезпечення – теж без міфів: базове спорядження та однострій видають, але багато залежить від місця проходження підготовки. Десь правила суворіші, десь – більш гнучкі.
З практичних речей вона згадує просте: взяти гумові капці для душу (гігієна) і свої дрібниці для комфорту. Решту, зазвичай, можна докупити вже з розумінням реальних потреб.
Після БЗВП (як описує Аліна) є додатковий етап у “Хартії” – два тижні КМБ: курс молодого бійця. Це інтенсив, який дає новачку адаптацію до системи й розуміння, куди ти потрапила.
Але й тут важливе застереження:
навчання – це симуляція, а справжня армія починається вже в підрозділі.
Перші місяці – час, коли ти звикаєш до субординації, правил і темпу, і тільки потім знаходиш своє місце.
Читайте також:
Зозуля, що відлічує останні хвилини окупантів. Як працює снайперка “Кукушка”
Один із найважливіших меседжів Аліни – про тверезу самооцінку. Вона підтримує рекрутинг і вірить у потенціал жінок у війську, але попереджає: “супермотивація” не витягує довго.
“Мотивація у вас гарантовано згасне. Її не буде за рік. Але з’явиться інша. Тому треба думати про свою реалізацію і місце в структурі”, — каже Джинкс.
Аліна “Джинкс”
Її поради жінці, яка роздумує над вступом:
Наприкінці розмови Аліна формулює, що тримає її в строю зараз. Вона говорить про дуже жорстку емоцію помсти до ворога – і водночас про інше, більш тривале “пальне”: ефективність і потребу масштабувати процеси, щоб військо працювало краще.
“Все, що я роблю, я роблю максимально віддано. І я хочу масштабовувати процеси, щоб вони покращувалися. Військо – важливий організм. І ми маємо вистояти”, – наголошує військова.
Фото, зроблені Аліною (гортайте):
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
