“Рубікон”, РЕБ, РЕР. Аеророзвідник Карпюк розповів, завдяки чому росіяни змінили баланс на Покровському напрямку

Серж Марко (Олександр Карпюк)
військовослужбовець ЗСУ, аеророзвідник, блогер

(FB)

Покровський напрямок. Трохи загального бачення на ситуацію з точки зору аеророзвідника.

Літо почалося прогнозовано (ну, для мене прогнозовано, я писав восени про наші загрози літом), ми почали активно втрачати позиції після того, як “розпустилась зеленка”. У ЗСУ просто не було засобів, щоб зупиняти ворога, який йде під прикриттям крон дерев. Ситуацію могло б трохи стабілізувати масове протипіхотне мінування, але на літо ЗСУ не отримали належну кількість протипіхоток, тому було зрозуміло, що ворог завдяки гарним погодним умовам (які додають можливостей мобільним групам на мотоциклам, легковим авто та баггі), а також під прикриттям “зеленки” отримає перевагу.

Дефіцит дронів в ЗСУ теж сприяв цій ситуації, ну ви пам’ятаєте про загальний дефіцит дронів навесні/початок літа.

Треба визнати, тоді я помилявся в прогнозах. Я думав, що ми витримаємо, випрацюємо протидію (як завжди було до цього) і стабілізуємо ситуацію. Алгоритми що робити в таких випадках були, в принципі. Класичні методи, такі як розтягування фронту в глибину шляхом завдання ударів (все ж літом погода гарна, хмари нечасті, крила літають далі та дають кращу оперативну обізнаність ніж взимку), дальні мінування та інші методи повинні були дати свій результат.

Але я не розраховував на появу спеціалізованих дронових підрозділів (“Рубікон” та інші). Треба визнати, вони дійсно змінили розклад на полі бою.

Під прикриттям “зеленки” “рубіконовці” затягнули в перший ешелон (на відстань до 10 км) тактичні РЛС. Як кругового огляду, такі як наприклад “Єнот-СД”, так і направлені доплеровські радари типу “Волни”, “Реп’ях” та інші.

Крім цього, ці підрозділи системно скоординувались з засобами РЕР/РЕБ. Ця синергія стала вкрай ефективною.

Зенітні екіпажі противника заблокували розтягнення ураження на 2-3 ешелони. Ти не можеш давати цілі в 20-30 км від ЛБЗ, якщо твої крила збивають в 3-7 км від ЛБЗ. У нас почався “крилопад”, а у нас в принципі немає стільки крил як у росіян. Обмеження дальної розвідки дуже на нас вплинуло.

Дуже підсилився РЕБ. Ми бачили різне, але такої кількості засобів РЕБ на цій ділянці – ну це вже за межами.

Сильно виріс ворожий РЕР (радіоелектронна розвідка). Це видно по системній роботі по наших дронах, по кількості окопного РЕБа проти ударних дронів (як FPV, так і “Мавіки”). Як результат – почалось полювання за нашими пілотами та засобами в часи, коли кожен засіб – дефіцитний. Строк життя однієї “Баби-Яги” по вильотах кратно зменшився. Якщо раніше деякі дрони “Баба-Яга” літали по 100 вильотів, то зараз 10-15 вильотів на цьому напрямку – це вже непогано. Іноді “Бабам-Ягам” навіть не дають злітати, збивають FPVшкою на зльотному майданчику ще до зльоту чи одразу після зльоту (з урахуванням того, що FPVшці треба якісь 7-10 хвилин, щоб долетіти до цієї точки, це означає, що злітає вона одразу після того, як на пріфлайті вмикають борт). Висновок один – вони натикали засобів РЕР на всіх можливих висотах та бачать увімкнення наших засобів, які закриті від них рельєфом.
Це ж стало причиною підвищення ударів по наших пілотах, які стали пріоритетними цілями. І це показник дуже високої координації між розвідувально-ударними підрозділами противника з підрозділами РЕР/РЕБ, які мають єдину стратегію.

Крім того, противник наростив кількість екіпажів, які постійно працюють по логістиці та дальньому мінуванню. І коли вони завели цю систему на Покровський напрямок – це, на жаль, дало результат.

На жаль, ще тому, що ніякою системної протидії на початку появи цих підрозділів не було організовано. Тому рух ворога невпинно продовжився.
Вони вибивають нас з наших ж позицій, заходять на них, переналаштовують їх і йдуть далі. Ми ж постійно під тиском та ледве встигаємо готувати нові оборонні рубежі. Треба визнати, що ми зараз граємо в гарно підготовлену системну гру, нав’язану противником. Тому такі результати.

То все погано?
Ні. Низові ініціативи народжують необхідні рішення, вони доходять до командування вище і, хоча і з затримками, – робиться те, що треба, робляться правильні речі. І вони впроваджуються зараз. Над проблемами працюють, і є проблиски їх рішення. І так, це не швидко, і це складно, бо противник дійсно гарно, і що важливо – системно!!! підготувався, і дав на рішення дійсно складну задачу. Ну а ми забагато часу втратили, та в принципі низові ініціативи розвиваються повільно. А складні системні задачі не вирішують, на жаль, за тиждень-два.

Крім того, я можу підтвердити, що навіть з урахуванням нав’язаної стратегії противник втрачає якусь дику кількість піхоти. Так, ми відступаємо, але розмінюємо кожен кілометр нашої землі на ворожий підрозділ від взводу до роти. І вони це відчувають, повірте.

Якщо не буде нових викликів, і вийде заплановане, то восени Покровський напрямок, думаю, можна стабілізувати, якщо не буде нових змінних, особливо після спаду “зеленки” та початку дощів.
Але як показує практика – нові виклики та нові проблеми є завжди.

Читайте також:
Росіяни зазнали значних втрат в операційній зоні корпусу “Азов” біля Добропілля: статистика менш ніж за два тижні
7 корпус ДШВ показав, як зачищає Покровськ від російських ДРГ