Рада прийняла закон про історичне збільшення податків

Верховна Рада 10 жовтня ухвалила в другому читанні законопроєкт щодо історичного збільшення податків.

Про це повідомив народний депутат від “Голосу” Ярослав Железняк.

Законопроєкт №11416-д “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану”  в цілому підтримали 247 народних обранців.

Ухвалений документ, зокрема, не передбачає збільшення військового збору для військовослужбовців. Він залишився 1,5%.

Також Рада не підтримала правки, які фактично скасовують статус податкового агента із нотаріуса при посвідчені ним договорів купівлі-продажу (міни) між фіз.особами.

За словами Железняка, до документа мали розглянути понад 1300 правок.

“Традиційно, зараз 1300+ правок до ночі і завтра зранку хочуть голосувати в цілому”, — написав депутат 9 жовтня.

Раніше Железняк інформував, що йдеться про збільшення податків на 58 млрд грн в цьому році та 137 млрд в наступному.

Згідно з пояснювальною запискою, поданий до парламенту документ передбачав, зокрема:

• підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%;
• встановлення обов’язку сплати військового збору у розмірі 1% від доходу платниками єдиного податку третьої групи;
• встановлення військового збору для фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку першої, другої та четвертої групи на рівні 10% розміру мінімальної заробітної плати (що є еквівалентним 5% від двох розмірів мінімальної заробітної плати).
• уточнення строку застосування запропонованих законопроєктом особливостей оподаткування військовим збором – до 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан;
• встановлення базової ставки податку на прибуток підприємств для цілей оподаткування прибутку небанківських фінансових установ (крім страховиків) на рівні 25%;

Головне юридичне управління Верховної ради здійснило юридичну експертизу законопроєкту та дійшло висновку, що його окремі норми не відповідають Конституції України, не узгоджуються із законами України та не враховують правову позицію Конституційного Суду України.

Зазначається, що запропоноване законопроєктом запровадження сплати авансових внесків з ПДФО, податку на прибуток підприємств та військового збору без врахування переплат з цих податків у попередні періоди та можливості повернути ці переплати як надміру сплачені, не відповідає принципу рівності та недискримінації платників податків.

Крім того, вказана у законопроєкті пропозиція щодо встановлення розмірів авансового внеску з податку на прибуток (для обмінних пунктів) у євро нівелює конституційне значення гривні як грошової одиниці України.

Низка положень законопроєкту, як зазначили юристи, не враховує вимог статті 8 Конституції України, адже порушує принцип юридичної визначеності та передбачуваності закону.

“Передбачуваність означає, що закон має бути, за можливості, проголошений наперед – до його застосування, та має бути передбачуваним щодо його наслідків: він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку”, – зазначає Головне юридичне управління Ради, посилаючись на висновки Конституційного суду, цитує “ЄП”.

Також юристи парламенту розкритикували ретроспективне запровадження деяких змін до податкового законодавства, зокрема підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%, яке, у разі схвалення законопроєкту у чинній редакції, буде застосовуватися з 1 жовтня 2024 року. Така норма не відповідає статті 58 Конституції, яка стверджує, що закони не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

У висновку управління також йшлося, що законопроєкт №11416-д запроваджує підвищену ставку військового збору для всіх фізичних осіб, хоча у Податковому кодексі передбачаються виключення щодо нарахування військового збору з доходів осіб, які беруть участь у бойових діях з агресором.

Ще одна норма, яку розкритикувало Головне юридичне управління – зміни до розрахунку мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) для власників сільськогосподарських земель. Законопроєкт пропонує встановити мінімальний розмір цього зобов’язання на рівні 700 грн з гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50% – 1400 грн з гектара. На думку юристів, такі зміни унеможливлюють належний розрахунок МПЗ.

Законопроєкт №11416-д, як вказано, містить доручення Кабінету міністрів внести зміни до методики нормативної грошової оцінки земель, врахувавши вплив змін клімату на зменшення доходів з сільськогосподарських земель. Водночас ця норма не відповідає статті 6 Конституції України, якою влада в Україні поділяється на законодавчу, виконавчу та судову.

Що передувало

3 вересня Верховна Рада провалила голосування у першому читанні за законопроєкт №11416-д щодо збільшення податків. Тоді “за” відповідне рішення проголосувало лише 224 нардепи, з необхідного мінімуму у 226 голосів.

17 вересня Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт № 11416-д про підвищення податків. Рішення ухвалили з другої спроби.

4 жовтня Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав до другого читання проєкт закону про історичне збільшення податків. Нардеп Ярослав Железняка повідомляв, що частина норм законопроєкту вступить в силу заднім числом, з 1 жовтня.

Читайте також:
Законопроєкт про збільшення податків: Рада провалила голосування