автор: Надія Баловсяк
Інформація про втручання Кремля в американські вибори, оприлюднена на початку вересня, не стала особливим відкриттям для тих, хто давно стежив за пропагандистською активністю країни-загарбника. Росія вкотре намагалась цими гібридними кроками вплинути на американську політику.
“Новинарня” розбиралась, якою була мета російських спецслужб цього разу і як ці їхні кроки зачіпали Україну.
Звинувачення проти Росії у втручанні в американські вибори 2024 року прозвучали на початку вересня. Американське міністерство юстиції повідомило про дві операції, здійснювані силами й на гроші Росії. Перша – операція прихованого впливу під назвою Doppelganger (“Двійник”). Американська влада заблокувала 32 доменних імені, які в ній використовувалися.
Ці доменні імена задіювали для створення підробних сайтів, на яких за допомогою штучного інтелекту генерувався контент. Метою цього контенту було посіяти розбрат в американському суспільстві, ширити фейки та розповідати про необхідність обмежити підтримку України.
Одночасно з цим подібні наративи ширилися в соцмережах – часто за допомогою фейкових акаунтів, які демонстрували так звану скоординовану неавтентичну поведінку. Тобто діяли злагоджено для штучного збільшення видимості та інтересу до певних дописів.
Українські журналісти з Центру досліджень “Детектора медіа” проаналізували контент, який поширювався в рамках операції Doppelganger, та дійшли висновку, що, крім наративів проти України та її підтримки у війні, підробні ресурси використовували інші поляризуючі питання й критикували уряди країн Європи та США.
Ці новини викликали цілу низку нових викриттів. До прикладу, за даними литовського медіа Delfi, яке посилалося на документ із результатами розслідування ФБР, росіяни створювали фейкові копії європейських та подекуди навіть українських медіа.
Ці сайти поширювали контент, в якому аудиторію переконували у непотрібності санкцій проти Росії, неефективності військової допомоги Україні та загалом дискредитували США та НАТО. На додачу контент цих ресурсів активно поширювався в соцмережах.
Розслідування американських спецслужб показало, що підробні сайти, які створювалися в рамках операції Doppelganger, намагалися копіювати відомі легітимні медіа.
До прикладу, в Європі були створені сайти-підробки Reuters, Der Spiegel, Bild, Le Monde, Le Parisien, литовського Delfi. У США зловмисники намагалися скопіювати The Washington Post, Fox News та навіть придумали цілий ряд псевдо-локальних медій, до прикладу, “CNN California” чи “California BBC”.
На додачу зловмисники активно використовувалися соцмережі для поширення й розкрутки потрібних наративів та рекламували ці дописи на соціальних платформах.
Цікаво, що ще у червні цього року у “цифровому втручанні” та дезінформації Росію звинуватила влада Франції. У заяві французьких спецслужб фігурують понад 350 доменних імен, за допомогою яких проводилась операція. За їхніми даними, вона тривала з кінця травня 2023 року, а контент, який поширювали росіяни, часто маскувався як такий, що поширювали офіційні структури країни – до прикладу, міністерство закордонних справ Франції.
Мінюст США назвав Doppelganger “однією з найбільш плідних і публічних кампаній з поширення дезінформації, пов’язаної з Москвою, за останні роки“. В організації та координації цієї операції американські спецслужби звинуватили материнську компанію RT та одночасно повідомили про низку персональних санкцій проти осіб, які долучені до цього процесу, включно з головною редакторкою RT Маргаритою Симоньян.
Головна редакторка RT Маргарита Симоньян і президент РФ Володимир Путін
Назва Doppelganger уже фігурувала у статтях “Новинарні” – ми згадували про неї в матеріалі про фейки, створені штучним інтелектом. Ще наприкінці весни компанія OpenAI заявила про виявлення нею випадків використання штучного інтелекту в операціях прихованого впливу. Якраз у заяві розробника ChatGPT мова йшла про Doppelganger – кампанію, в рамках якої зловмисники створювали підробні ресурси та генерували контент для них за допомогою штучного інтелекту.
Окрім того, про операцію впливу Doppelganger згадувала й компанія Meta, власник Facebook та Instagram, коли писала про таємні операції впливу Росії та Китаю. Описуючи Doppelganger наприкінці серпня, техногігант згадував підробні сайти та фейкові акаунти в соцмережах.
Це говорить про те, що
Doppelganger давно й успішно промивав мізки закордонній аудиторії, про що попереджали технологічні компанії.
А інформація, яку на початку вересня розповіли американські спецслужби, лише фіксувала зв’язок цієї операції із російським впливом.
Читайте також:
У пошуках компромісу між зручністю та ризиками. Що Україні робити з Telegram
Окрім операції зі створення підробних сайтів росіяни використали ще один вектор впливу. Йдеться про поширення YouTube-відео з проросійськими та антиукраїнськими наративами.
Співробітники RT для цього звернулися до американської медіа компанії. Хоча її назви не було згадано в перших новинах, згодом стало відомо, що мова про Tenet Media. Ця компанія об’єднувала популярних YouTube-блогерів, чия загальна аудиторія перевищує 6 мільйонів користувачів.
Американські спецслужби заявили, що з жовтня 2023 року по серпень 2024-го співробітники RT передали Tenet Media $9,7 мільйона за створення контенту й публікацію відео в різних соцмережах (YouTube, Instagram, TikTok, Twitter/X).
В цей період згадана компанія поширила понад 2 тисячі відео, які отримали понад 16 мільйонів переглядів. Усі ці відеоролики націлені на те, щоб посилити внутрішні суперечності у США, стверджують в мін’юсті. У них багато йшлося й про Україну та про те, що допомога нашій країні насправді не потрібна і лише погіршує ситуацію.
У заяві американців також йшлося про неназваних інфлюенсерів, яким платили щомісяця $400 тисяч за створення чотирьох відео на тиждень і додатковий бонус у розмірі $100 тисяч.
За декілька днів після заяви американського мін’юсту відеохостинг YouTube закрив канал Tenet Media.
Ми звернулися до експертів, щоб оцінити, наскільки серйозним був (чи міг би бути) опосередкований вплив RT тa Tenet Media.
Катерина Іонова, аналітикиня VoxCheck, пояснила:
“На Tenet Media мовили досить відомі протрампівські блогери та коментатори, і вони набирали мільйонні охоплення. Можемо припустити, що мережа виконала своє призначення ще більше об’єднати та радикалізувати ультраправі сили.
На американців, які послідовно підтримують Україну, діяльність каналу, найімовірніше, не вплинула. Важко оцінити, чи виявилося цих каналів достатньо, щоб перетягнути на свій бік громадян, які ще не визначилися, за кого віддати свій голос”.
Старша аналітикиня ГО “Інтерньюз-Україна” Альона Гришко погоджується з тим, що вплив RT та Tenet Media на аудиторію в США та Європі може бути досить серйозним:
“Ці медіа мають аудиторію, яка часто піддається маніпуляціям через націлювання на емоційні теми, такі як націоналізм або занепокоєння безпекою. Таким чином, вплив RT може поширюватися опосередковано через контент, що резонує з уже наявними страхами та переконаннями аудиторії”.
Очевидні наративи Росії проти допомоги Україні – не єдині, які поширювали пропагандисти та проплачені ними інфлюенсери.
Досягнення суспільного хаосу в будь-який спосіб – ось чого добивалася Росія.
Володимир Дубовик, директор центру міжнародних досліджень Одеського національного університету, переконаний у реальності та результативності впливу російської пропаганди, агентури та ботів/тролів.
“Хоча після 2016 року у США стали трохи уважніше відслідковувати такі речі, на рівні держави та численних неурядових структур. На президентські вибори 2020 року Росії впливати стало трохи складніше. З’явилися конкретні кроки, які, якщо не мінімізували, то зменшували таке втручання. До прикладу, багато акаунтів у Twitter (X) видалялося (принаймні в період до Ілона Маска). Тому росіяни вимушені були конструювати більш складні схеми, зокрема впливати через кілька шарів посередників. Через це іноді важко розібратися, що за певним впливом стоїть Росія.
Інший російський сценарій – просто обрати якусь американську структуру і потихеньку її підживлювати – як грошима, так і скидами різних фейків.
Багато в чому погляди правоконсервативного крила у США та Росії сходяться – у них дуже подібний світогляд. Тому Дональд Трамп та його оточення мають такі симпатії до Путіна і Росії. Тож Москва, звісно, не була б проти повернення Трампа до Білого Дому, хоча й не можна сказати, що вони його повністю контролюють.
Проте глобальна мета таких втручань – навіть не Трамп, а розбрат, ворожнеча, поляризація у США. Стан, в якому в суспільстві спостерігається недовіра до обʼєктивної інформації, органів влади, можливо, щоб добитися повторення подій, коли люди не визнають результатів виборів, штурмують Капітолій, затримують на півроку ухвалення бюджету, а відтак і допомоги Україні”.
З експертом погоджується Петро Байковський, кандидат політичних наук, доцент кафедри політичних наук Українського католицького університету:
“Останнім часом ми спостерігаємо ситуацію, коли в багатьох державах Заходу громадяни, які були аполітичними чи незадоволені політикою, через соціальні мережі отримали відносно легкий доступ до політичних дебатів. Відповідно, таргетування на них певних поглядів та наративів дозволило ще більше підсилити незадоволення цих людей. Це відбувається також завдяки створенню певного вірусного контенту та його розкрутки.
Зазвичай політичний розкол у суспільствах держав Заходу – це основна мета таких втручань. Хоча у претензіях американського мін’юсту звучали твердження щодо втручання Росії у вибори, наразі не має значення умовний вектор цих втручань. Головне – ввести суспільство в стан турбулентності, перевести акценти на внутрішні проблеми і спровокувати якомога більше конфліктів.
Кремлю вигідний стан кризи на Заході і він цим користається. Більше того, багато акцентів Кремль робить на тому, що винними в наявній ситуації є лідери держав та політичні еліти загалом, у цьому випадку – США. Також наратив про стабільність та успішність Росії, її лідера та російської влади – це ще один напрямок, який використовує РФ.
Іншими словами, існують ідеї, близькі певній категорії суспільства. Вони посилюються завдяки різноманітним вкидам неправдивої або частково правдивої інформації. Далі ці ідеї інфлюенсери (часто проплачені) розкручують, а RT чи Кремль підживлює їх.
Україна – лише частина цих ідей, а ситуацію в нашій країні російська влада подає як один з елементів змови американських еліт, які не турбуються про власних громадян, а займаються чи навіть створюють проблемами в іншій країні світу. Згідно з такими наративами, війна в Україні спровокована західними елітами та в їхніх інтересах, а Росія – лише жертва, яка превентивно змушена була захищати свої інтереси“.
Євген Магда, директор Інституту світової політики наголошує, що в цій ситуації Україна має певну перевагу як країна, яка давно бореться з фейками:
“Я хочу звернути увагу на те, що Росія має досить успішний спосіб втручання в президентські вибори у США в 2016 та 2020 роках. Це означає що вона не буде відмовлятися від цього втручання й у 2024 році.
По-друге, варто розуміти, що для Росії не є принциповою перемога Дональда Трампа або Камали Гарріс. Принциповим є створення хаосу, створення “мутної води”, в якій можна буде ловити рибку власних інтересів.
По-третє, Росія шукає тих, хто в силу власного конспірологічного мислення може просувати її наративи, хто виступає проти Сполучених Штатів як таких.
На жаль, демократія є вразливою. Але ніхто нічого кращого за демократію на сьогоднішній день не придумав. І ми це маємо усвідомлювати і з цим працювати. Тому Україна могла б транслювати свій досвід протидії втручання у вибори, те, як це робилося в попередні роки, та усвідомлення того, якими інструментами ми можемо діяти в даному випадку”.
Викриття американських спецслужб та інформація від технологічних гігантів про антиукраїнські фейки, націлені на закордонну аудиторію, не стали особливою новиною для українських експертів та фактчекерів.
Катерина Іонова, аналітикиня VoxCheck розповіла, що її організація давно фіксує численні випадки поширення дезінформації на аудиторію країн Заходу. Вони спрямовані на дискредитацію України у Європі та США. І кінцева мета — зменшення підтримки України:
“Одним із найбільш поширених видів маніпуляцій є відеопідробки: фейкороби монтують відеорепортажі з логотипами відомих західних видань і видають, нібито ці видання опублікували їх на своїх сторінках. Ці стилізовані матеріали швидко поширюються мережею завдяки довірі до відповідних медіа.
Наприклад, нещодавно поширювали репортаж, який начебто опублікувало BBC. У ньому йдеться, що “Репортери без кордонів” нарахували понад тисячу випадків використання нацистської символіки українськими військовими під час операції у Курській області. Проте ні BBC, ні “Репортери без кордонів” не публікували таких розслідувань.
Інший приклад — новина під логотипом Deutsche Welle про те, що в Мюнхені нібито намалювали мурал із зображенням працівників ТЦК, які затримують українського футболіста. Ця новина також виявилася фейковою. Підробки зроблені англійською мовою та поширилися у західному сегменті соцмереж.
Неабиякого ажіотажу у закордонному сегменті твіттера (X) здобув фейк про те, що в Україні нібито заборонили християнство. Його поширили на фоні новин про ухвалення закону про “заборону” в Україні УПЦ “МП”. Насправді, як відомо, жодної релігії в Україні не забороняли. Заборона стосується лише релігійних організацій, пов’язаних з РПЦ — церквою країни-агресора.
Подібні фейки є частиною наративу росіян про те, що Україна — недемократична держава. Мовляв, в Україні немає свободи слова та віросповідання, а тому вона не є частиною Європи, і їй не варто допомагати”.
Старша аналітикиня ГО “Інтерньюз-Україна” Альона Гришко так само говорить про випадки дезінформації та поширення фейків про Україну в американських і європейських медіа:
“Росія активно використовує інформаційні платформи для впливу на міжнародну думку, особливо серед західної аудиторії. Наприклад, серед популярних фейків, які були розповсюджені російськими медіа та агентами впливу, є:
Ще однією темою стало питання “мирних перемовин” – особливо це стало помітно, коли РФ потрібно було “перепочити” під час повномасштабного вторгнення”.
Вимірювання прихованих операцій впливу – це проблема, яка до цього часу не має однозначного вирішення. Для оцінки подібного роду кампаній використовують різні методи – він простого аналізу соцмереж і моніторингу контенту з одночасним підрахунком статистики його поширення до проведення фокус-груп чи експертної оцінки.
Так само операції впливу, які виявив американський мін’юст, складно оцінити, окрім згаданих вище в статті показників. Існування понад 30 доменних імен із фейковими підробними сайтами не означає, що аудиторія цих сайтів достатньо велика й така, думка якої може вплинути на майбутні вибори.
Проте купівля інфлюенсерів з аудиторією в декілька мільйонів користувачів є серйознішою загрозою. Принаймні, люди, підписані на них, із великою ймовірністю могли не лише чути, а й сприймати ідеї проплачених Кремлем блогерів.
Графіка: FT
Задля потенційної оцінки цих операцій ми знову звернулися до експертів, які спробували оцінити кінцевий результат цих впливів – фінансову та військову допомогу Україні.
Катерина Іонова, аналітикиня VoxCheck:
“На рішення допомагати Україні впливає ціла низка факторів: наприклад, успіхи України на полі бою, розголос про воєнні злочини росіян, побоювання ескалації війни, внутрішньополітичний процес у країнах-партнерах тощо.
У демократичних суспільствах громадська думка дійсно відіграє не останню роль. Безумовно, дезінформаційні кампанії росіян переслідують саме цю мету — підірвати довіру до України серед пересічних громадян на Заході. Проте неможливо виміряти, наскільки сильно діяльність російських пропагандистів на неї вплине, і, своєю чергою, як надалі громадська думка вплине на конкретні рішення.
Дуже правильним і важливим у довгостроковій перспективі рішенням стало блокування компанією Meta каналу RT на своїх платформах. Адже мовлення великих російських пропагандистських каналів має накопичувальний ефект. RT системно працює за кордоном ще з 2005 року, і з того часу створило серед пересічних мешканців у різних регіонах світу низку помилкових і шкідливих наративів про Україну. Наприклад, поширювало ворожі наративи про біолабораторії США та нацистську владу в Україні, а також писало, що Україна нібито продає терористам зброю, яку їй надають західні партнери.
Ці наративи постійно нагадують про себе, зокрема у твердженнях про нацизм в Україні, і вони дійсно вплинули на ставлення до України у США. Наприклад, багаторічну заборону на передачу американської зброї бійцям “Азову” у США зняли лише цього року“.
Альона Гришко з ГО “Інтерньюз-Україна“ погоджується з тим, що дезінформація може мати негативний вплив на підтримку України з боку міжнародних партнерів, оскільки вона здатна змінювати громадську думку на Заході:
“Якщо пропаганда буде успішно поширювати фейки про корупцію або “воєнні злочини” українських військових, це може зменшити готовність деяких урядів надавати Україні військову чи фінансову допомогу. Наприклад, поширення фейків серед європейських ультраправих рухів, які й без того налаштовані проти підтримки України, може стати серйозною загрозою”.
В середині вересня 2024 року американська влада зробила ще одну вельми гучну заяву та звинуватила російську медіакомпанію RT у долученні до російських розвідувальних операцій у всьому світі. Та й загалом діяльність RT виходила за межі звичайної пропаганди.
Через два тижні після новин про операції Doppelganger та Tenet Media стало відомо, що в соцмережах зростає активність афільованих з Росією угрупувань, які намагаються дискредитувати Камалу Гарріс.
Про це повідомила корпорація Microsoft та як приклад навела відео, поширені на платформі Twitter (X). У цій мережі поширюють як відверто фейкові відеоролики, так і ті, які маніпулюють аудиторією та перекручують факти про кандидатку в президенти США.
Це, ймовірно, свідчить про те, що російські впливи на американське суспільство активізуються з наближенням виборів. І виявлені активності у вигляді операції Doppelganger та діяльності Tenet Media – не останні, про які стане відомо найближчим часом або у віддаленій перспективі.
Інформаційна війна, яка стала елементом гібридного протистояння Росії та США, триватиме. А успіхи чи невдачі її можуть відображатися на полі бою війни конвенційності – великої війни Росії проти України.
Читайте також:
Фабрика брехні. Як штучний інтелект допомагає в інформаційній війні проти України
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
