У Львові планують перейменувати вулицю на честь Ірини Фаріон

Депутати Львівської міської ради розглянули питання перейменування вулиць.

Про це повідомила пресслужба Львівської міської ради 23 липня.

Зокрема, депутати запропонували перейменувати одну з вулиць Львова на честь Ірини Фаріон.

Яку саме вулицю перейменують на честь Фаріон, вирішуватимуть разом з родиною мовознавиці.

Читайте також:
У мережі поширюють фото “вбивці” Ірини Фаріон: у ЦПД відреагували

Контекст

Як писала “Новинарня“, увечері 19 липня у Львові було скоєно замах на Ірину Фаріон. Близько 19:30 у неї вистрелив невідомий, який чекав на жінку неподалік її дому, після чого втік. Жінку госпіталізували з важким проникаючим вогнепальним пораненням голови.

На цей напад зреагував президент Володимир Зеленський. З його слів, міністр внутрішніх справ Клименко та керівник Служби безпеки України Василь Малюк оперативно доповідають президенту щодо розшуку нападника на Фаріон.

Згодом міський голова Львова Андрій Садовий повідомив, що Фаріон не змогли врятувати: попри всі зусилля медиків, вона померла в лікарні.

У МВС заявили, що розглядають кілька версій злочину, зокрема вбивство через громадську та політичну діяльність, особисту неприязнь. Окрім цього, слідчі перевіряють й інші версії та мотиви злочину, зокрема замовне вбивство. Також не виключають “російський слід”.

Довідково

Ірина Фаріон – українська мовознавиця, докторка філологічних наук, професорка, народна депутатка України VII скликання від Всеукраїнського об’єднання “Свобода”, громадська діячка.

Народилася 29 квітня 1964 року у Львові у родині вчительки та сантехніка. У 1987 році закінчила філологічний факультет Львівського державного університету ім. І. Франка. До 1991 року очолювала Центр україністики на кафедрі фольклористики.

У 1988-1989 роках Фаріон була членкинею КПРС. Як вона потім пояснювала, це був вимушений захід виключно для наукового кар’єрного зростання і вступила вона туди, щоб руйнувати партію зсередини.

У 1990-1995 роках викладала у Львівському державному інституту прикладного мистецтва: читала курси української мови як іноземної, культури мови та української літератури.

У 1996 році захистила кандидатську дисертацію і здобула ступінь кандидата філологічних наук. У 2015 році захистила докторську дисертацію.

Написала понад 200 наукових статей та чотири монографії. Упродовж 1998-2004 років очолювала мовну комісію “Просвіти” НУ “Львівська політехніка”. З 1998 року є організатором щорічного мовно-мистецького конкурсу серед студентів та учнів “Мова – твого життя основа”.

З 2005 року належить до ВО “Свобода”. У 2012-2014 роках як народна депутатка від цієї партії була головою підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради з питань науки та освіти.

Відкрито виступала проти використання російської в публічних місцях, в освітніх закладах, офіційних заходах тощо.

Через свою радикальну позицію неодноразово потрапляла у скандали. Зокрема, у 2023 році вона в ефірі програми “Рандеву з Яніною Соколовою” жорстко розкритикувала російськомовних військових (зокрема з Третьої штурмової бригади, створеної на базі добровольчого формування “Азов”).

Це спричинило протести серед студентів, і зрештою Фаріон звільнили із “Львівської політехніки”, де вона була професоркою кафедри української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук. Але професорка подала позов щодо скасування наказу про її звільнення і 29 травня 2024 року Львівський апеляційний суд постановив поновити її на посаді.

Читайте також:
Образа честі й гідності військових і не тільки: СБУ відкрила кримінальну справу проти Фаріон