“У держави має бути монополія на застосування насильства”: військовий відреагував на конфлікт ТЦК з місцевими у Ворохті

Ілля Кротенко
військовослужбовець ЗСУ, громадський активіст із Києва

(FB)

Спробував трохи розписати для тих, хто має вплив на прийняття рішень на державному рівні, чому відсутність блискавичної жорсткої реакції на черговий масовий напад на військовослужбовців – це погано.

Трохи передісторії. У Карпатах Державна прикордонна служба та ТЦК поставили блокпост для перевірки документів на в’їзді в селище Ворохта (між селищами Татарів і Ворохта в Івано-Франківській області – “Н”).

Для тих, хто там не був, дорога там одна, об’їхати для звичайного легкового автотранспорту майже не реально. Тому місце для перевірки документів у потенційних правопорушників та ухилянтів справді ефективне. Місцевим мешканцям це не сподобалося настільки, що вони зібралися натовпом, побили ветерана війни, який ніс службу на блокпосту, розбили службову машину, і в цілому домоглися того, що блокпост зняли.

1. Відсутність блискавичної реакції на таку подію є дуже кепською стратегією в перспективі. Зазирнув у місцеві групи – там аборигени пишаються, дякують одне одному за сміливість та пишуть що вони герої. Непокараність подібних дій очевидно закладає базу для їх повторення в цьому та інших регіонах в майбутньому. Успішний досвід силового протистояння з представниками державних силових структур буде масштабуватися, якщо нічого з цим не робити. Держава має мати монополію на застосування насильства та захищати її, особливо це актуально під час дії воєнного стану. Натомість ми маємо ситуацію, коли натовпом можна безкарно побити будь-яких військових чи інших силовиків. Тобто недогромадяни отримали успішний кейс, коли вони можуть нав’язувати Державі свої правила і свою точку зору, яке є шкідливою для війська і небезпечною для перспектив нашої майбутньої перемоги.

Епізод конфлікту з військовим ТЦК на блокпосту біля Ворохти. Кадр відео

2. З іншого боку, це створює відчуття незахищеності й образи у нинішніх військовослужбовців. Якщо навіть у глибокому тилу Держава не дбає про їх права і не стає на їх захист, то що вже казати про лінію фронту? Який сенс військовому захищати Державу, в якій його не поважають зараз і не поважатимуть у майбутньому, де ветерана війни може просто побити розлючений натовп недогромадян та ухилянтів? Чому по гарячих слідах не було затримано учасників нападу на блокпост? Як зробити так, щоб уникнути подібних ситуацій у майбутньому? Це все питання на які Держава має дати відповідь. Бо немає для армії гіршої ситуації, ніж засмучені, зневірені, ображені військовослужбовці, які не бачать у Державі гаранта своїх прав у майбутньому.

Як потрібно діяти, на мою думку, зараз. Блокпост має бути відновлений та посилений, в тому числі з використанням бойової зброї. Будь-які повторні напади на нього мають бути розігнані, а учасники нападу – затримані та відправлені за ґрати, звідки вони відповідно до нового законодавства можуть мобілізуватися до війська, де їхня сила та енергія знайдуть правильне використання. Тільки такі дії убезпечать Державу від регулярного повторення подібного в майбутньому, а також продемонструють чинним військовослужбовцям, що вони для держави України є цінністю, вона про них дбає та захищає їх, так само, як вони захищають Україну.

Читайте також:
Через напад на військовослужбовця ТЦК у Ворохті відкрили два кримінальні провадження