ЄСПЛ визнав Росію винною у порушенні прав людини в Криму

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) оголосив рішення по суті в першій міждержавній справі “Україна проти Росії” щодо Криму, визнавши існування систематичних порушень прав людини в тимчасово окупованому Криму з боку держави-агресорки.

Про це 25 червня повідомляє “Європейська правда”, яка має у своєму розпорядженні рішення суду.

Справа “Україна проти Росії” стосувалася тверджень України про систематичні порушення Європейської конвенції з прав людини Російською Федерацією в Криму, починаючи з лютого 2014 року. А також тверджень про систематичні переслідування українців за їхню політичну позицію та/або проукраїнську діяльність (“українські політичні в’язні”), які мали місце переважно в Криму, а також в інших частинах України або в Російській Федерації з початку 2014 року.

“У сьогоднішньому рішенні Великої палати у цій справі Європейський суд з прав людини одноголосно постановив, що мали місце порушення статей 2 (право на життя), 3 (заборона нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження), 5 (право на свободу та особисту недоторканність), 6 (право на справедливий суд), 7 (відсутність покарання без закону), 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя), 9 (свобода релігії), 10 (свобода вираження поглядів), 11 (свобода зібрань), 14 (заборона дискримінації) та 18 (обмеження використання обмежень прав) Європейської конвенції про захист прав людини, а також статті 1 Протоколу №1 (захист власності), статті 2 Протоколу № 1 (право на освіту) та статті 2 Протоколу № 4 (свобода пересування) до Європейської конвенції”, – повідомили в ЄСПЛ.

Суд також одноголосно постановив, що Російська Федерація не виконала своїх зобов’язань за статтею 38 (зобов’язання забезпечити необхідні умови для розгляду справи) Конвенції.

Крім того, ЄСПЛ одноголосно постановив, що відповідно до статті 46 (обов’язковість та виконання рішень) Росія повинна була вжити заходів для якнайшвидшого безпечного повернення відповідних ув’язнених, переведених з Криму до пенітенціарних установ, розташованих на території Російської Федерації, у найкоротші терміни.

Суд вважає, що у нього є достатньо доказів – зокрема, доповідей міжурядових і неурядових організацій, підтверджених показаннями свідків та іншими матеріалами, – щоб поза розумним сумнівом дійти висновку, що ці інциденти були достатньо численними і взаємопов’язаними, щоб скласти практику або систему порушень.

Уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко назвала це рішення ЄСПЛ розгромним для Росії.

“Це розгромне рішення ЄСПЛ для агресора!!!! ЄСПЛ визнав, що Уряд України довів існування систематичних порушень наших громадян з початку окупації росією Криму в лютому 2014 року…25 червня 2024 року рішенням по суті зведено нанівець десятирічні розповіді Росії, що права людини в Криму дотримуються!” – написала вона у Facebook.

За словами Сокоренко, це рішення є першим, в якому міжнародна судова інстанція визнала РФ відповідальною за політику масштабних та систематичних порушень різноманітних прав та свобод людини на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополь.

“Це рішення унікальне – ряд висновків та  порушень за Конвенцією сьогодні ЄСПЛ визнав вперше в своїй практиці (застосування російського законодавства, незаконні суди, примусова зміна громадянства). Це важливий етап та результат на шляху до притягнення агресора до міжнародно-правової відповідальності!” – заявила Сокоренко.

З 2022 року Росія припинила брати участь у провадженнях в ЄСПЛ попри те, що досі несе відповідальність за рішеннями щодо скарг, поданих до вересня 2022 року.

Контекст

13 грудня у Страсбурзі Європейський суд з прав людини почав розгляд по суті справи “Україна проти Росії” щодо окупації Криму. Позов Київ подав у ЄСПЛ ще в березні 2014-го.

Справа “Україна проти Росії (щодо Криму)” в ЄСПЛ стосується порушень Росією на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь низки статей Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: 2 (Право на життя), 3 (Заборона катування), 5 (Право на свободу та особисту недоторканість), 6 (Право на справедливий суд), 8 (Право на повагу до приватного і сімейного життя), 9 (Свобода думки, совісті і релігії), 10 (Свобода вираження поглядів), 11 (Свобода зібрань та об’єднання), 14 (Заборона дискримінації) та інших.

На попередніх етапах у суді було доведено, що датою, коли Російська Федерація встановила контроль над Кримським півостровом, є 27 лютого 2014 року, і з цього часу за порушення, які мають місце там, несе відповідальність Російська Федерація.

Цього разу українські юристи доводять в суді, що з початком окупації півострова росіяни системно порушують права людини. І представлять докази.

14 січня 2021 року ЄСПЛ оголосив ухвалу щодо прийнятності справи “Україна проти Росії (щодо Криму)”, визнавши її частково прийнятною, та прийняв рішення про приєднання до міждержавної справи “Україна проти Росії” щодо політичних в’язнів.

Україна вимагатиме притягнути Росію до міжнародної відповідальності.

Окрім позову по Криму, у Європейському суді з прав людини на розгляді є ще три позови від України проти Росії:

• щодо окупації Донецької та Луганської областей, який об’єднали з позовом щодо повномасштабного вторгнення;
• щодо нападу на українські кораблі у Керченській протоці в листопаді 2018 року;
• щодо політики ліквідації і вбивств опонентів російського режиму.

Засідання у справі “Україна проти Росії” у Страсбурзі відбувається без представників Росії. В березні 2022 року комітет міністрів Ради Європи, материнської організації ЄСПЛ, ухвалив рішення про припинення членства РФ.

У грудні 2023-го Україна надала Європейському суду з прав людини докази існування в тимчасово окупованому Криму системної адміністративної практики порушення прав людини з боку Росії.

Українська сторона на засіданні нагадала, що 27 лютого 2014 року Росія вчинила військовий переворот у Криму та силою взяла під контроль територію. Відтоді вона зберігає фізичний контроль над Кримом, але Крим був і залишається суверенною територією України. Наголошувалось, що фальшиві претензії Росії на суверенітет над Кримом були рішуче відкинуті всім міжнародним співтовариством, а також ЄСПЛ у своєму рішенні про прийнятність.

Читайте також:
Ексзаступник МО генерал Павловський виграв у ЄСПЛ справу проти України щодо запобіжного заходу