Андрій Рибалко
військовослужбовець Збройних сил України, колишній завідувач сектору моніторингу та аналітичного забезпечення в апараті уповноваженого із захисту державної мови, громадський активіст
(FB)
Колись у юності я був націоналістом. Навіть смолоскипні марші очолював. І кричав нетолерантні гасла на адресу персонажів на букву “м”, з якими Шевченко закликав не кохатися і за згадування яких банить Facebook. Все було це за 40 км від російського кордону і при президенті Януковичу.
Тоді більшість суспільства в кращому випадку на все це дійство крутила пальцями біля скроні, а дехто навіть заяви в міліцію писав.
Зараз у суспільстві дуже багато ненависті до ворогів. Але бракує націоналізму.
Бо націоналізм – це значно більше, ніж “наша русофобія недостатня” і “батько наш Бандера”. Це цілісний світогляд, який був викуваний людьми, що все життя присвячували боротьбі. Не два роки і навіть не десять, а все життя. Без державного фінансування, міжнародної підтримки і лайків у соціальних мережах.
Чи була у них ненависть? Однозначно. “Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш ворогів Твоєї Нації”, – говорить Декалог українського націоналіста.
Але якщо ненависть буде без боротьби? Ненависть спалюватиме і пожиратиме тих, хто відчуває її. І виливатиметься не на ворогів, а на рідних, сусідів і своїх же співвітчизників, які щось не так написали у Faсеbook.
Ось ще приклади світоглядних установок, які дозволили нашим попередникам перемогти і зрештою здобути українську державу.
Таких життєвих принципів значно більше. Націоналістичний світогляд пронизаний культом честі і жертовності, дисципліни і невпинної праці над собою.
Такою є ненависть сильних і переможців. Все решта – це ненависть переляканих.
Читайте також:
Командир мінометки “РДК” Олексій Льовкін “Молоток”: Українські націоналісти для російських — взірець для наслідування
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!