Приніс хабар ДБРівцю: стали відомі деталі затримання бізнесмена Гринкевича

Львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича, якого звинувачують у масштабному розкраданні грошей на потреби українських військових, затримали під час проби передати хабар у розмірі 500 000 доларів працівнику Державного бюро розслідувань.

Печерський суд Києва оприлюднив рішення щодо арешту бізнеснема.

ДБР розслідує справу про закупівлі Міноборони товарів, засобів індивідуального захисту, продуктів харчування для ЗСУ від жовтня 2023-го. Відомство вважає, що підприємці-постачальники могли укладати такі контракти за 100% передоплатою, не маючи наміру сповна та належно їх виконувати.

У рамках цього розслідування 15-17 листопада 2023 року слідчі провели обшук на пості “Чайка” Київської митниці, де вилучили поставлений бізнесом одяг.

Його постачальниками були три підприємства, які слідство вважає підконтрольними родині Гринкевичів:

• “Будівельний Альянс Монтажпроект” (власником є син Гринкевича – Роман);
• “Трейд Лайнс Рітейл” (до червня 2023 співвласницями були дружина Гринкевича Світлана та його дочка Ольга Швед, колишня дружина футболіста Мар’яна Шведа);
• “Будівельна компанія Сітіград” (власником є Гамоцький Владислав, чиє прізвище та по-батькові співпадає з даними Артема Гамоцького, колишнього власника “Монтажпроекту”).

За даними слідства, протягом місяця після обшуків Гринкевич дізнався про розслідування та вирішив за хабар повернути вилучене майно та закрити справу.

Так, 23 грудня львівський бізнесмен написав у месенджер “Signal” заступнику керівника відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань: “Доброго дня. Я… (у публічному судовому рішенні на цьому місці вилучене слово або словосполучення) від спільних друзів. Коли можна набрати?”

Під час телефонної розмови Гринкевич попросив про зустріч. Співробітник ДБР, як стверджує слідство, не був знайомий із підприємцем і “не усвідомлюючи дійсних злочинних намірів останнього, погодився на вказану зустріч”.

Того ж дня в обід Гринкевич і ДБРівець зустрілись на заправці у Києві. Тоді бізнесмен пояснив, повідомив “про необхідність сприяння… у поверненні вилученого майна”. Правоохоронець після зустрічі написав рапорт про злочин.

За два дні, 25 грудня, Гринкевич знову написав ДБРівцю: “Христос Народився. Коли бачимось?” та спробував подзвонити працівнику ДБР. Останній відповів, що йому незручно розмовляти і попросив спілкуватись письмово.

Тоді бізнесмен надіслав повідомлення: “Мав зустріч з нашими друз все пояснили готов на завтра зустріт. Якщо Ок напишіть де і коли? Дякую (орфографія і пунктуація збережені )“. Вони узгодили зустріч на 28 грудня на тій самій заправці.

Під час другої зустрічі бізнесмен, за твердженням слідства, запропонував хабар у 500 тисяч доларів за повернення майна, вилученого на обшуках.

Наступного дня, 29 грудня, чоловіки знову домовились про зустріч – у столичному кафе. При цьому працівник ДБР діяв під контролем правоохоронців. Під час зустрічі бізнесмен сказав, що приніс обіцяні 500 тисяч доларів (орієнтовно 18,99 млн гривень). Він передав ці кошти чиновнику. Після цього Гринкевича затримали на місці.

У судовому рішенні не описана позиція самого затриманого стосовно описаних подій. Зазначено лише, що він та його адвокат заперечували проти поміщення під варту. Захист Гринкевича подав апеляцію на арешт.

Детальніше про справу Гринкевича

Наприкінці 2023 року ДБР затримало львівського бізнесмена-постачальника Міноборони, який намагався за $500 тисяч підкупити одного з керівників відомства. ЗМІ писали, що йдеться про Ігоря Гринкевича. За це він хотів “сприяння” у поверненні майна, вилученого у підконтрольних йому компаній в ході розслідування кримінального провадження.

Саме ж провадження стосувалося оборудок із закупівлями одягу та білизни для ЗСУ під час яких Міноборони було завдано понад 1 млрд грн збитків. Загалом же компанії бізнесмена виграли 23 тендери на постачання Міноборони одягу на понад 1,5 млрд грн. Втім, багато контрактів не було виконано, а деякі не в повному обсязі або за завищеними цінами.

За даними слідства, до виконання оборонних замовлень залучили підконтрольні бізнесмену підприємства, які раніше займалися будівництвом і не мали належних потужностей для виготовлення та зберігання речового майна для потреб Міноборони.

Гринкевичу оголосили підозру за ч. 3 ст. 369 ККУ (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі). Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк до 8 років.

Суд відправив його під варту з альтернативою у вигляді застави в розмірі понад 420 мільйонів гривень.

11 січня ДБР повідомило про арешт майна сім’ї та компаній Гринкевича.

Львівський бізнесмен Ігор Гринкевич та його родина. Фото з відкритих джерел

АРМА назвало знайдені в Гринкевичів активи:

• Житлова нерухомість – 17 (зокрема, 3 квартири у власності дружини Ігоря Гринкевича Світлани; 1 львівська квартира у власності Ярини Гринкевич; 1 львівська квартира у власності Мар’яна Шведа та 2 квартири у власності Софії Морозюк)
• нежитлова нерухомість – 7 (зокрема, нежитлове приміщення на вул. Саксаганського у центрі столиці)
• земельні ділянки – 18 (зокрема значні ділянки у Литвинівській с/раді Вишгородського району Київської області, що належать Ігорю Гринкевичу та його сину Роману Гринкевичу);
• автомобілі преміумкласу – 9;
• частки в статутному капіталі – 14 731 625 грн;
• зброя – 12;
• майнові права інтелектуальної власності – 3.

Нацагентство також встановило наявність у фігурантів банківських рахунків у понад 8 установ. Та ініціювало заходи з отримання інформації про наявність коштів та операцій на рахунках.

Читайте також:
МОУ заявило про розірвання всіх угод, укладених з фірмами Гринкевичів