Сергій Притула,
громадський діяч, засновник благодійного фонду Сергія Притули, волонтер
(FB)
Це не дуже красиве фото. Ну, бо не постановне. Але дуже щире.
Я обіймаю Воїна, з яким вперше перетнулись у 2014-му на Луганщині, коли він був солдатом 8 полку спецназу.
Зараз він командир одного з найкрутіших підрозділів штурмовиків, який знищує ворога на Запорізькому напрямку і до якого ми привозили допомогу після того, як хлопці підняли прапор України над Роботиним.
Зустріч з різницею у понад 9 років.
Скоро буде вже 10 років, як українське воїнство бʼється з російськими окупантами, маючи поряд міцне плече українського волонтерського руху.
Майже 10 років десятки тисяч людей збирають кошти, купують необхідне, мчать по ночах бусами в бік фронту, вигорають, мобілізуються у ЗСУ, гинуть на полі бою або під час порятунку цивільних.
Сьогодні не свято.
Сьогодні день, коли хочеться віддати належну шану усім братам та сестрам по «цеху», які гарують у волонтерстві ще з 2014 чи влились у рух після 24.02.2022.
Згадати тих, кого вже немає з нами.
І сказати те, що, на жаль, ви не так часто чуєте, як мали б. ДЯКУЮ!
Дякую, що попри втому, не опускаєте рук!
Дякую, що залишаєтесь клеєм суспільства, зводячи до спільного знаменника різних людей!
Дякую, що не втрачаєте мотивацію, попри хейт у свій бік частини суспільства, яке краще вас знає що купувати, де, за скільки і кому везти, але… на жаль, не робить цього.
Дякую, що в часи, коли держава часто стає тим фактором, коли ваше волонтерство не завдяки, а всупереч, для вас Україна була, є і буде понад усе!
Нас чекають важкі часи. І про це треба говорити чесно.
Війна надовго, і нам доведеться дуже багато працювати. Більше ніж зараз, хоч зараз і так багато хто на межі можливостей.
Грошей ставатиме все менше і менше, а запитів від військових – ні. росія і далі вбухуватиме купу грошей у свої іпсо і агентуру, робота яких скерована на підрив довіри до волонтерів. І їм це з кожним разом буде вдаватись все більше і більше. Бо це їм вже вдається. А вони не такі тупі, як про них говорять у єдиному марафоні. Вони теж вчаться та еволюціонують.
Демотивуючих факторів буде достобіса, але…
Це наша Армія!
І якщо ми не будемо про неї піклуватись, то якого грома це мають робити платники податків інших країн?
Та підтримка, яку нам надають – це якраз і є результат синергії неймовірної мужності українського Війська і неймовірної підтримки своїх захисників громадянським суспільством, квінтесенцією якого є волонтерський рух України!
Тому ми зціпимо зуби і будемо й далі роєм невтомних бджіл, які волочать все: від коліматорного прицілу до бронетранспортера у вулик під назвою «Сили оборони».
Символічно, що День волонтера та День ЗСУ стоять пліч-о-пліч у календарі.
За цих десять років ми зрослись в одне ціле. Ми приречені на те, щоб торувати той важкий шлях до Перемоги разом!
І ми пройдемо його гідно.
З Днем Волонтера! Сил і віри, браття і сестри!
Читайте також:
Зеленський вручив відзнаку “Золоте серце” з нагоди дня волонтера: хто в списку
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
