Щоб не звужувалося застосування української мови: Кремінь подав до Ради пропозиції щодо законопроєкту про нацменшини

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь офіційно подав до Верховної Ради України свої висновки та пропозиції щодо законопроєкту про нацменшини. Йдеться, зокрема, про застосування української мови як державної.

Про це він повідомив у четвер, 30 листопада.

Йдеться про проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах (№ 10288 від 24.11.2023).

У відповідному листі на адресу Голови Верховної Ради Руслана Стефанчука та профільних парламентських комітетів зазначено:

”Незважаючи на євроінтеграційні зобов’язання, законопроєкт, на жаль, звужує застосування української мови як державної у сферах суспільного життя, визначених Законом, а його окремі норми суперечать рішенню Конституційного Суду України від 14.07.2021 у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». З огляду на це документ потребує доопрацювання та врахування обґрунтованих пропозицій Уповноваженого із захисту державної мови щодо мови медіа, видавничої справи, освіти, реклами, виборів”.

З документом можна ознайомитися за ось цим посиланням. 

Передісторія:

Закон “Про національні меншини (спільноти)” був прийнятий Верховною Радою у грудні 2022 року й набув чинності в березні 2023 року. Цей закон – серед семи рекомендацій Єврокомісії, які Україна має виконати для подальшого руху до ЄС.

Президент Румунії Клаус Йоганніс закликав Володимира Зеленського переглянути цей закон. Президент України пообіцяв врахувати побажання Бухаресту. Також до цієї теми неодноразово поверталась Угорщина, говорячи про утиски прав закарпатських угорців.

У лютому ПАРЄ з угорсько-румунської ініціативи звернулася до Венеційської комісії через права нацменшин в Україні.

У червні 2023 року Венеційська комісія розкритикувала закон про нацменшини.

21 вересня Рада ухвалила новий закон, з якого прибрали всі суперечливі моменти.

На початку листопада віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина стверджує, що російської нацменшини в Україні немає. Є російськомовні громадяни. Про відсутність юридично оформленої російської нацменшини заявив і спікер ВР Руслан Стефанчук.

Законопроєкт №10288 внесли до Ради 24 листопада. Нині він перебуває на розгляді комітету.

Представник уряду в Раді Тарас Мельничук пояснив, що законопроєкт спрямований на вдосконалення законодавчого регулювання реалізації прав та свобод осіб, які належать до національних меншин (спільнот), відповідно до положень Європейської конвенції з прав людини 1950 року, Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин 1995 року, Європейської хартії регіональних мов або мов меншин 1992 року, а також рекомендацій Венеційської комісії.

Водночас співкоординатор руху добровольців “Простір свободи” Тарас Шамайда стверджує, що поряд із положеннями, що справді захищають права меншин, законопроєкт містить зміни до законів про мову, освіту, медіа, видавничу справу, які звужують застосування української мови та руйнують механізми її захисту. Також під загрозою русифікації опиняться телебачення, радіомовлення, книговидання тощо.

Читайте також:
“Під приводом євроінтеграції уряд пропонує повернути мовну політику в часи Ківалова й Колесніченка”: що не так із законопроєктом про права нацменшин