Нетлінні: книга про національне самоусвідомлення

Ганна Скрипник
академік НАН України, директорка Інституту мистецтвознавства фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського

Марина Олійник
наукова співробітниця Інституту мистецтвознавства фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського, кандидатка історичних наук

Видання “Нетлінні. Українські державні символи у народній вишивці та ткацтві”

У часи екзистенційних випробувань й звитяжної боротьби українського народу проти російської агресії, за незалежність України-держави та за національну ідентичність поява етнографічного видання зі збіркою унікальних зразків народного мистецтва, що репрезентують самобутній культурний профіль України і візуалізують національне самоусвідомлення через інсталяцію державницької символіки та атрибутики у вироби ткацтва та одягу, у вишивку рушників тощо, стала помітним явищем вітчизняного мистецтвознавства та інформаційного опору ворожій пропаганді.

Нині україністична тематика та вітчизняні мистецькі видання, як ніколи набули поважного суспільного звучання і стали джерелом самопізнання та державницької ідентифікації, предметом публічних дискурсів і широкої громадської уваги. Переконливим свідченням цього є моніторинг інформаційних ресурсів, який показує пріоритетність україністичної історичної та етнографічної тематики у суспільно-пізнавальній та інформаційній сферах. Відтак, представлений у рецензованому виданні «Нетлінні. Українські державні символи у народній вишивці та ткацтві» різнотематичний, характерний національно-символічним змістом, ілюстративний матеріал якраз і відповідає на виклики часів воєнного лихоліття, слугує виконанню поважного культурно-виховного завдання загальнонаціонального засягу – атрибутивної презентації і популяризації ідеї державно-політичної суб’єктності України.

Тому-то книга «Нетлінні» є без перебільшення одним із суспільнозначущих і оригінальних поповнень кейсу візуальних стверджень національної самобутності вітчизняної культури і національної зрілості української людності.

Особливостей рецензованій праці додає, на відміну від численної низки видань присвячених академічному викладу історії вишивки та ткацтва, регіональної специфіки цих ремесел, їх стильових та видових характеристик, інкорпорованості технік вишивки у вироби побутової культури (Т. Кара-Васильєва, Г. Стельмащук, Л. Пономар, Р. Захарчук-Чугай, М. Олійник, Л. Іваневич та ін.), чи не вперше здійснене форматне висвітлення сучасних державницько-громадянських практик використання у якості вишитої орнаментики політичних атрибутів, символів та національно-маркованих текстів: тризуба як герба Української Народної Республіки (УНР) та зображення лева як герба Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР); синьо-жовтого прапора та комбінацій жовто-блакитних кольорів; рядків з державного гімну тощо.

Видання “Нетлінні. Українські державні символи у народній вишивці та ткацтві”

До праці також залучено матеріал, пов’язаний з козацькою тематикою, який доповнює національно-ідентифікаційний потенціал видання. Вдалою знахідкою укладачів альбому стали віднайдені ними артефакти, які візуалізують засобом технік народної вишивки національно-значущі тексти: рядки з поезії Тараса Григоровича Шевченка, цитування духовного гімну України Олександра Кониського («Молитва за Україну»), релігійні слогани та вітальні гасла захисників незалежності нашої країни, заборонені у радянський період, а також широко відомі фольклоризовані тексти, різноманітні їх контамінації.

Зібраний матеріал охоплює предмети побуту та святкових практик, а також обрядові реліквії. Видається логічним і вдалим застосоване в альбомі структурування зібраного матеріалу й виокремлення восьми тематичних блоків: вишита сорочка (59 позицій); нагрудний одяг (4 позиції); поясний одяг (6 позицій); килим (2 позиції); рушник (60 позицій); інші інтер’єрні та церковні речі (23 позиції). Залучення до канви роботи ілюстративних матеріалів − автентичних світлин, листівок, прикрас, керамічних виробів, писанок та копій фрагменту архівної справи з відповідним описом цих речей тощо – додає повноти висвітленню проблеми. Привертають увагу застосовані упорядниками техніки і прийоми презентації мистецтва оздоблення вишивкою предметів культури повсякдення.

Окрім пізнавального та естетичного значення, альбом також становить інтерес і з практично-методичного погляду: йдеться, зокрема, про професійно розроблені та пропоновані користувачу схеми вишивання для багатьох зразків. Значущість цього видання полягає ще й в тому, що оприлюднено раніше невідомі для широкого загалу та наукової спільноти пам’ятки з 10 музейних осередків та 31 приватної колекції. Хоча хронологічні межі представленого матеріалу охоплюють час від кінця ХІХ ст. (с. 48−49) до початку ХХІ ст. (с. 130−131), проте переважна більшість предметів презентує реалії 1920−1940-х рр.

Леся Воронюк із виданням “Нетлінні”

Цікава й сама історія започаткування й реалізації проекту: за свідченням ініціаторки й упорядниці видання (однієї із засновниць Всесвітнього дня вишивки) Лесі Воронюк, укладанню альбому передувала тривала і ретельна пошукова робота. Експедиції були розпочаті у 2016 році, ще під час зйомок документального фільму «Спадок нації». Разом з Олександром Ткачуком вони зафіксували один з вишитих зразків з «державною символікою» (с. 8). З того часу команда дослідників склала реєстр та паспортизувала понад 350 артефактів, до видання було відібрано близько двох сотень. Польові дослідження охопили Івано-Франківську, Львівську, Тернопільську, Чернівецьку області, а також були залучені деякі предмети з Волинської, Полтавської та Рівненської областей, Люблінського воєводства (за сучасним державно-адміністративним поділом – частина території Польщі); є також зразки вишивок з інших країн. До опрацювання цього огрому пам’яток був долучений випускник аспірантури ІМФЕ, кандидат історичних наук Володимир Щибря, який є співупорядником видання «Нетлінні».

З огляду на викладене є підстави констатувати, що поява мистецтвознавчого етнографічного альбому «Нетлінні» розкриває нові перспективи художньо-дослідницьких студій як у етнологічних, культурологічних, мистецтвознавчих, філологічних, так і філософських, історичних, релігієзнавчих царинах. Переконані, що осмислення та практичне використання фактажу альбому «Нетлінні» дасть позитивний поштовх не лише для новітніх наукових, але й для мистецьких проєктів, орієнтованих як на просвітництво, так і на бізнес. Дубляж українського тексту англійською мовою також сприятиме розширенню географії його читачів, та водночас ‒ промоції національної культури та політичного українства у сучасному глобалізованому світі.

Читайте також:
Мріяв звільнити Крим. На війні загинув засновник руху “Мегамарш у вишиванках” і бойовий медик Андрій Бабінський