автор: Анна Гудзь
фото надані героєм матеріалу та з відкритих джерел
На початку вересня 2023 року в Києві завершилося громадське обговорення щодо перейменування вулиці Чернігівської в Дарницькому районі (однієї з двох Чернігівських у місті) на честь Братів Чибінєєвих – Героя України Валерія, який загинув у Гостомелі в березні 2022 року, та його рідного брата Романа, що поліг трьома роками раніше на Донеччині.
Перейменування підтримали майже 76% киян, що взяли участь в обговоренні.
Про Героя України Валерія Чибінєєва та бойові дії на Київщині на початку широкомасштабного вторгнення РФ “Новинарні” розповів полковник Головного розвідувального управління Міноборони, особу якого ми не розкриваємо з міркувань безпеки.
Із Валерієм Чибінєєвим полковник знайомий з курсантських років – разом вступали й навчалися на розвідувальному факультеті у Військовій академії Одеси.
“Ми були знайомі на початку навчання, а на старших курсах Валера перевівся до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, – розповідає розвідник. – Наші долі знову перетнулися у підрозділі ГУР МОУ, куди він перевівся з 79-ї бригади.
Валера багато чого вчився і швидко інтегрувався в новий колектив. Вважається, що десантнику важко зізнатися в тому, що він чогось не знає, але Валера ламав цей стереотип. Він для мене – приклад людини, що відкривала нові грані в людях.
Службі Валера віддавався повністю: власним прикладом мотивував підрозділ, у снайперській роботі знаходив собі завдання кожного дня. У всіх питаннях лояльний. За весь час спільної служби не було жодного вчинку чи ситуації, у якій би можна було його звинуватити.
Він розвивав взаємовідносини між людьми, але сам був дещо замкнутий у собі – інтернат давався взнаки (Валерій рано втратив батьків, виховувався у школі-інтернаті – “Н”)…
З початком широкомасштабного вторгнення Чибінєєв приїхав у Гостомель, був спокійним і виваженим. Розібравшись в обстановці, що склалася, виставив вигідну снайперську позицію. Успішно працював по цілях противника, вміло керував вогнем підлеглих, завдяки чому елітні підрозділи повітряно-десантних військ та морської піхоти окупантів зазнали значних втрат.
Валерій Чибінєєв
Дії його снайперської групи підтримували добровольців, які взяли в руки зброю і стали на захист Батьківщини від ворога, який значно переважав у силі та техніці.
Для озброєних мисливськими рушницями та пляшками з горючою сумішшю бійців кожен вдалий постріл снайпера підсилював бойовий дух, збільшував шанси на перемогу в бою…
Вже палали дев’ять бойових машин десанту та інша військова техніка, знищена майстерним вогнем зі снайперської гвинтівки Валерія.
Вулиця перед позиціями бійців тероборони була всіяна тілами загиблих ворожих десантників – результат влучного вогню снайперів та бійців територіальної громади міста Гостомель.
Коли у Валерія закінчились набої до Barett М105, він зробив свій останній вибір – перейшов на автомат і продовжував нищити ворога, як звичайний стрілець.
До останнього подиху виконуючи свій військовий обовʼязок.
Ми були поруч в його останньому бою: це був ближній бій, ворог відстрілювався з траншей. Я знаю кут паркану, де Валера отримав смертельні поранення…” – ділиться військовий.
Свідоцтво про внесення Валерія Чибінєєва до Книги Слави ГУР Міноборони. ПУБЛІКУЄТЬСЯ ВПЕРШЕ
Читайте також велике інтерв’ю “Новинарні“:
Герой України, снайпер Чибінєєв:
Коли працюєш на першій лінії, куля не розбирає, нагородили тебе чи ні
За словами розвідника, перші бої на Київщині здійснювали підготовлені російські військові – спецназівці, десантники, морпіхи.
“Стратегія противника була розрахована на висадку десанту в аеропортах та підхід боєздатних колон до столиці від кордонів.
Якби окупанти вдало десантувались в аеропорті Гостомеля – бої у столиці йшли б, у кращому випадку, як у Харкові.
Проти нас стояли вмотивовані російські десантники, які знали, як і навіщо воювати.
Ті, кого ми закликали здаватися в полон, відстрілювались. У Гостомелі ми засвоїли: допоки у ворога в руках зброя – ніяких переговорів“, – розповідає військовий.
Російські військові й техніка, ліквідовані в Гостомелі під час боїв на початку березня 2022 року
Широкомасштабне вторгнення українські розвідники передчували. І готувалися.
“На початок широкомасштабного вторгнення наші підрозділи були зібрані на попередніх локаціях. Ми мали попередній план дій, маршрути висування, співробітники були зі зброєю та боєкомплектами. 24 лютого спецназ ГУР МОУ висунувся на рубежі”, – зазначає полковник ГУР МОУ.
“Я був командиром військової частини, й нашим пріоритетом було змусити противника відступити, – згадує розвідник про перші після широкомасштабного вторгнення РФ бої на Київщині. – До оборони Київської області залучались усі підрозділи – Національна гвардія, Сили спеціальних операцій, спецпідрозділи ГУР МОУ, українська авіація, Територіальна оборона, танкісти, піхотинці, десантники.
Бойові дії були не “кіношними” – це не планові операції, виставлені рубежі та лінії оборони, укріплені райони. Бої були різними, але всі – напружені й вирішальні.
Протягом однієї вогневої сутички можна було легко нарахувати 50 ворожих гелікоптерів. Київською областю намагався заволодіти підготовлений російський спецназ. У тих боях ми здобули багато трофейної техніки та озброєння”, – додає співрозмовник.
Російські гелікоптери з десантом, початок повномасштабного вторгнення РФ
Полковник ГУР МОУ також розповів про деякі особливості оборони околиць столиці.
“У Гостомелі, Бучі, Ірпені переднього краю суцільної лінії оборони не було. Кожного дня ми намагалися передбачити, де буде новий удар противника.
Наприклад, в Ірпені тривалий час обізнаність в обстановці була тільки у вищого штабу. Ірпінь обороняли підрозділи Тероборони, 72-га бригада стояла по берегу річки, потім почали брати територію по річці.
На позиції “Жираф”, де відбувся перший стрілецький бій, було знищено і захоплено багато ворожої техніки. До Бучі стояли блокпости – місцеві добровольці та підрозділи ТрО несли службу й захищали місто”, – зазначає військовий.
Читайте також:
“Якби не було “Жирафа” і нас, Київ би добряче потріпали”.
Як бійці ірпінської ТрО голіруч стримали наступ на столицю
Великі зусилля на початку вторгнення були спрямовані саме на захист міста Гостомель.
“Наші підрозділи разом із підрозділами ССО прикривали напрямок Гостомеля – від Склозаводу до Вокзальної вулиці. У нас були позиції на Склозаводі, на вулиці Вокзальній і проміжна між ними.
Були встановлені мінні загородження, у напрямку Ворзеля неподалік “Новуса” противника стримував окремий підрозділ.
Основні підрозділи перебували на заводі. Противник не відразу пішов у наступ, вони діяли так: відійшли, підійшли, завдали вогневого ураження.
Дуже багато працювала артилерія. По Київській області тоді росіяни запустили перші дрони-камікадзе.
У боях на Київщині ми відпрацювали тактику ефективного знищення ворога: максимально втягнути противника, коли він висувається вперед, і знищити його.
Рештки розбитої російської техніки на вулиці Вокзальній у Бучі на Київщині, весна 2022 року. Фото: Олена Максименко / Новинарня
На Київщині у нас втрат було небагато, у росіян – в рази більше. Під час відступу росіяни залишали техніку та понівечені тіла на відкритій місцевості.
Бої були пекельними, але кожен окоп відпрацював максимально”, – додає полковник ГУР.
Читайте також:
Росіяни хотіли повторити в Гостомелі сценарій захоплення аеродрому в Алмати. Втратили 200 елітних бойових фахівців, ― представник ГУР
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
