автор: Геннадій Карпюк
Три роки тому у Вінниці з’явився свій Ветеранський простір, який входить до коаліції ветеранських просторів України, що налічує 21 таку установу. Про витоки проєкту, його становлення й різноманітні корисності, які тут уже згенеровані для захисників і захисниць, а також родин полеглих героїв, наша розмова з очільницею цього місця сили для вінницьких ветеранів Марією Довжик.
“Ідея створити цей ветеранський простір належить кільком громадським організаціям, які тим чи іншим чином допомагали військовим, волонтерили, діяли в інтересах ветеранів і об’єдналися у спілку. Вже як спілка звернулися до міськвиконкому, і зрештою було підписано договір з міськрадою про заснування спільного проєкту із ГС “Вінницька спілка аналітично-просвітницький центр Ветеранський простір”.
Місто надало в користування приміщення комунальної власності на першому поверсі багатоповерхівки практично у центрі Вінниці. Міськрада також фінансує наші витрати на утримання штату, всіляко сприяє діяльності. Тож маємо стабільне фінансування з бюджету громади, а також працюємо над залученням коштів міжнародних організацій та фондів”, – розпочала пані Марія розмову з витоків появи простору.
Більшість ветеранських просторів є громадськими організаціями, які постійно вишукують донорське фінансування, або комунальними установами з певними ресурсними обмеженнями й особливостями. А от вінницький майданчик унікальний саме тим, що існує завдяки підтримки міської влади.
– Як це працює на практиці? – запитуємо у співрозмовниці.
– Торік за нашої ініціативи проведено перший шестиденний психологічний ретрит (так називають періоди особистого чи групового усамітнення для роботи над собою, проведення психологічних тренінгів тощо – “Н”) для 20 батьків полеглих захисників. Міськрада надала половину необхідних для заходу коштів, інша частина фінансування – залучені ресурси партнерів.
За результатами ретриту цьогоріч можемо провести удвічі більший семінар уже восени, і місто теж долучиться. Нам довіряють, бо якщо ми виступаємо з ідеєю, то її реалізовуємо, показуючи результат. Ці активності дієві й вирішують проблематику ветеранської спільноти міста. І почасти ми тут сповідуємо креативні підходи.
Марія Довжик
– Які активності вдалося втілити, що в багажі здобутків?
– Передусім, спілка є співрозробником міської програми підтримки захисників та захисниць, членів родин полеглих героїв і безвісти зниклих. Ми цим пишаємося. Як і тим, що завдяки ретритам вдається відновити ментальний стан цих людей.
У результаті маємо першу сформовану спільноту батьків та матерів загиблих воїнів, які регулярно збираються у нас, щоб погомоніти, обмінятися новинами й думками, переживаннями. Або щоб сплести з молитвою захисну маскувальну сітку для фронту чи помалювати й обговорити з психологом важливі теми.
Таку техніку колаборації розвиватимемо далі, адже завдяки спілкуванню ці люди зможуть повертатися в соціум. Це спосіб пережити глибоко індивідуальний біль і зрозуміти, як далі бути з цією історією. І водночас усвідомити, що вони не самі у своїй трагедії, їх є кому підтримати та підказати якусь модель повноцінного буття.
Так є шанс, що вони вийдуть сильними та вмотивованими після страшних і непоправних втрат.
Читайте також:
Військовим та їхнім родичам пропонує психологічну, соціальну й інформаційну підтримку “Жіноча сила”
– Тобто об’єднання родин, які вже пережили фронтові трагедії, може брати своєрідне “шефство” на тими, хто тільки-но занурився у цей стан гострого болю й тривоги?
– Така опіка допомагає емоційно підтягнути згорьованих людей до певної стабілізації й осмислення. Це про те, що нам вдається успішно створювати кола емпатії, довіри та підтримки. Ветеранський простір називають ще намоленим місцем, або місцем сили. Також свій результат дають і наші регулярні групи підтримки для тих, хто чекає рідних з війни. Ми були одними з перших, хто започаткував у Вінниці цей формат.
– Як простір знаходять ті, хто потребують підтримки?
– Передусім, ми проактивні. А по-друге, чудово діє сарафанне радіо. Бо якщо ти кудись приходиш і там тобі добре, ти про це не мовчиш. І розкажеш людям зі схожими потребами.
Звісно, активно ведемо соцмережі, сайт, навіть представництво у ТікТок є. Комунікація з ветеранами і родинами загиблих героїв, безвісти зниклих не припиняється. І лише чекати, що до нас прийдуть, ми не будемо. Постійно працюємо, щоб покращувати присутність у публічному просторі та інформувати аудиторію про надавані послуги, які безкоштовні.
У “Ветеранському просторі” завжди можна знайти підтримку
– Цікаво, і який загалом спектр сервісу?
– Тут працює фаховий реабілітолог у належно обладнаному кабінеті. Йдеться не про лікування, а саме про фізичне відновлення. Також потрібні процедури надаємо за місцем проживання маломобільних клієнтів, зокрема тих, що отримали інвалідність унаслідок війни. І як неймовірно радієш, коли ветерани перестають потребувати такої послуги вдома і вже спроможні приїжджати у Ветеранський простір!
Практикуємо й консультації психолога, який працює з дітками наших ветеранів та загиблих героїв. Декілька психологів працюють із дорослою аудиторією – як індивідуально, так і в групах підтримки: для дружин, батьків полеглих і тих, хто чекає рідних з війни.
Найчастіше індивідуальними консультаціями користаються саме ветерани. Також у нас працюють юристи, надають консультації в галузі права. Зокрема і дистанційно, що має попит. Проводимо багато різних заходів на кшталт настільних ігор, екскурсій, арттерапії, зокрема для дітей.
Читайте також:
Як повернутися з війни у цивільне життя і знайти себе в бізнесі: поради ветерана Олега Рудюка
– Розкажіть про свою команду.
– У нас майже немає людей, не дотичних до війни та ветеранів. Наш перший директор повернувся на фронт, бо воював і раніше. Соціальний менеджер теж воював, зараз він з нами. Серед членів команди є рідні полеглих захисників.
Я теж сюди не просто так прийшла. Із 2014 року волонтерила у шпиталі, підтримувала поранених. Там познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком. Він – учасник бойових дій, зараз воює з окупантами.
Ще до початку “повномасштабки” ми були однією з небагатьох організацій, хто готував цивільних до захисту України. 23 лютого 2022-го ми саме закінчили навчання за бойовим курсом, який пройшли 150 осіб. Провели 5 теоретичних занять і одне практичне на полігоні.
Тож коли вранці наступного дня довідалися про повномасштабний російський напад, то вже знали що робити. І всіх, хто проходив тут вишкіл, як і професійних військових, тоді чітко можна було вирізнити у натовпі. Вони спокійно йшли зі своїми завчасно приготованими наплічниками туди, куди йдуть люди, які знають що робитимуть на війні.
З теплотою згадую той час, бо, попри весь біль і жах, він привів до нас надзвичайно багато добрих людей. Їм тут було легше: вони перебирали купу “волонтерки”, адже всі наші простори – кабінети й коридори – були заставлені допомогою. Лише буржуйок завдяки небайдужим партнерам відправили понад 60…
За кілька місяців поступово повернулися до статутної діяльності, щоб наростити спроможності. Зокрема, відкрили представництво Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Я є його представником.
Люди, які розшукують близьких, у Ветеранському просторі не просто отримують консультацію представника офісу Уповноваженого, а й одержують комплексну підтримку. Нині готуємося до переїзду в нове приміщення – адаптованого до сучасних вимог у сенсі інклюзивності. Воно більше й спроєктоване саме під потреби наших людей.
– З якими проблемами до ветерани звертаються до вас найчастіше?
– Здебільшого це звернення з питань соціального супроводу, вторинної правової допомоги. Багато приходять також із проблематикою щодо проходження ВЛК, МСЕК та лікування, одержання статусу УБД.
Читайте також:
Як отримати УБД у 2023 році: досвід військового й інструкція
Також ми уклали меморандум про співпрацю з Пенсійним фондом – його фахівці проводять інформаційні заходи з питань працевлаштування, започаткування власної справи.
Окремо зазначу, що ми організували локальний майданчик для розвитку можливостей та допомоги у започаткуванні ветеранського бізнесу у форматі навчання й фінансування від наших партнерів. Формуємо додаткові напрямки, запрошуємо до дискусії та обміну досвіду ветеранів-підприємців.
У “Ветеранському просторі”
Взагалі вважаю, що держава, формуючи ветеранські політики та ініціативи, має значно більше співпрацювати з громадським сектором. Адже це величезна сила, яку не варто сприймати як конкурента, бо справді він може бути крутим партнером, підмогою та інструментом впровадження ініціатив і зворотного зв’язку.
Читайте також:
Точка опори для миколаївських ветеранів: відбудувалися після обстрілів – відкрили центр
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
