автор: Геннадій Карпюк
з Миколаївської області
фото: Віталій Сударкін
Миколаївщина визначена як одна з областей, де за ініціативи Мінветеранів розпочато кілька важливих програм у контексті розбудови системи повернення військовослужбовців від військової кар’єри до цивільного життя. Це “пілот” із запровадження інституту помічника ветерана та заснування центрів ветеранського розвитку, що є спорідненими проєктами. Так, нещодавно на базі Чорноморського національного університету ім. Петра Могили відкрили перший на півдні України (і четвертий загалом у країні) Центр ветеранського розвитку. На заході побували наші кореспонденти.
Чорноморський національний університет обрано для розміщення Центру ветеранського розвитку невипадково. Тат багато років на системній основі працюють з військовими, їхніми сім’ями відповідно до різних програм адаптації військовиків до цивільного життя. Тож ЧНУ, коли розпочався пілотний проєкт Мінветеранів, найкраще підходив для започаткування Центру, де готуватимуть помічників ветеранів і надаватимуть різноманітні послуги, зокрема освітні й консультаційні, для наших захисників та захисниць.
Центр ветеранського розвитку, м. Миколаїв
“Ми зобов’язалися слугувати інтересам громади і брати на себе ті питання, які необхідно вирішувати заради її розвитку. Так само наші випускники – помічники ветерана – імплементуються у спектр соціального сервісу й поліпшуватимуть життя багатьох земляків. У нас є досвід роботи з особами з інвалідністю, всі навчальні корпуси обладнані пандусами й загалом внутрішнє начиння є здебільшого інклюзивним. Тому ветеранам, навіть з певними фізичними особливостями, у нас буде комфортно навчатися нової спеціальності або азам бізнесу й ставати справжніми помічниками своїх побратимів”, – розповів ректор ЧНУ ім. Петра Могили Леонід Клименко.
Університет доклав чималих зусиль, аби підтримати таку ініціативу, адже це ресурсна справа. Водночас довелося відбудовуватись після кількох потужних ракетних ударів ворога у серпні торік і продовжувати активний розвиток нових спроможностей.
Ректор ЧНУ Леонід Клименко із заступницею міністра у справах ветеранів Тетяною Калитою (ліворуч) у Миколаєві біля нового Центру ветеранського розвитку
Будівництво, яке в певних місцях вимушено починали з самого фундаменту, вже майже завершено. Нині тут тепер навіть краще, аніж було до обстрілу. Принаймні так оцінив роботу міський голова Олександр Сєнкевич, оглянувши корпус, де ще недавно були величезна вирва і руїни.
Центр ветеранського розвитку матиме кілька дислокацій. Фактично всю інфраструктуру університету задіють у забезпеченні його діяльності.
Заступниця міністра у справах ветеранів України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Тетяна Калита повідомила, що в Центрі розпочнеться навчання тих помічників ветерана, які вже у вересні почнуть виконувати свою місію й зустрічатимуть тих, хто повертатиметься з військової служби.
Заступниця міністра у справах ветеранів Тетяна Калита
“Кожна громада сама обирає, яким шляхом рухатися, адже в них абсолютно відмінне співвідношення кількості ветеранів і членів родин загиблих військових. Тільки на місцях влада може краще розуміти, як їм допомогти. Міністерство ветеранів, у свою чергу, може надати їм різні інструменти, що дозволять зняти зайву бюрократію, якщо з якихось причин це неможливо зробити на місцях”, – пояснила Тетяна Калита.
“Коли говоримо про пілотний проєкт з розвитку ветеранських центрів, слід вибудувати систему, які саме сервіси і в якій формі надавати. У кожного ветерана будуть цілком різні потреби, але нам варто подбати про формування безбар’єрних можливостей для їх задоволення. Подібне завдання виконуватиме наш інший проєкт із запровадження у ЦНАПах єдиного вікна для всіх ветеранських послуг”, – зауважила заступниця міністра.
Нагадаємо, створення запровадження такої роді, як помічник ветерана, має за мету скоординувати кожного захисника і захисницю, хто потребуватиме допомоги, в освіті, соцзахисті, працевлаштуванні, медзабезпеченні та реабілітації з установами-надавачами соціальних послуг.
Читайте також:
Мінвет запустив проєкт “Помічник ветерана” у чотирьох областях: наскільки інтенсивно подають заявки
Помічники ветерана мають розвинути стресостійкість, уміння володіти власними почуттями, допомагати іншим опановувати психоемоційну сферу, здатність до відновлюваності й ресурсності, комунікування та взаємодії. Вони повинні формувати у клієнтів, попри пережите самими у минулому, позитивну життєву позицію, аби планувати майбутнє. Команда психологів ЧНУ формуватиме у слухачів курсів навички застосування реабілітаційних процесів, які допоможуть ветеранам максимально відновитися ментально.
У Миколаєві бракує фахових лікарів-психіатрів. Потреба звернутися є, а от до кого – це виклик. Долають цю ситуацію проведенням парних консультацій, коли під час них присутні психолог і психіатр. Вони пропонують комплексну допомогу. Зокрема у вирішенні власного внутрішньо-особистісного конфлікту, що потребує встановлення високої довіри. Тому і помічник ветерана має знати основи таких технік, переконана Людмила Опанасенко – психолог-практик, залучена у проєкт з підготовки помічників ветеранів.
Психолог Людмила Опанасенко
Ми відвідали тренінгову аудиторію, де відбуваються заняття, сеанси зняття психоемоційної напруги, соціологічні вивчення потреб цільової аудиторії в межах фокус-групи. Тут є спеціальне обладнання, приміром, столик для розвитку дрібної моторики, пристрої для реабілітації нижніх кінцівок та роботи з сенсорними відчуттями. У підготовці помічників ветерана цей курс дасть їм відновлення, психоемоційну стабілізацію, аби відчути сили і ресурси для повноцінної роботи алгоритмі своєї місії.
“Цей інструмент є важливим у справі повернення ветеранів у соціум. З іншого боку, слід формувати таке суспільство, яке б цінувало й поважало, максимально толерувало до ветеранських звитяг, та тих складних ситуацій, які пережили їхні сім’ї. Університет надає широкі можливості підготовки помічників ветерана, зокрема до навчального процесу долучені фахівці соціально-психологічного кабінету підтримки і професійного розвитку та сприяння працевлаштуванню”, – розповіла Людмила Опанасенко.
Імовірно, значна частина помічників ветеранів будуть жінки.
“Важливо, щоб і в помічниці ветерана були певні інструменти, які дозволять здолати штучну бар’єрність. Наші фахівці розробили спеціальні техніки, зокрема авторські. Наприклад, це «Точка опори». Вона генерує різноманітні способи м’якого входу в ситуацію, коли людина сама може розібратися в ній, і разом з фахівцем вирішити, що з нею можна зробити”, – пояснює пані Людмила.
Взагалі, розробки тутешніх психологів є прикладними саме в роботі з ветеранами.
Зокрема, університет реалізував проєкт “Спокій”, спрямований на психологічну допомогу військовослужбовцям та членам їхніх сімей. Він доволі докладно розкриває і психологію ветерана.
Етнопсихолог Олена Дрозд
А от Олена Дрозд, викладач кафедри психології ЧНУ, розробила унікальну колоду карток-ілюстрацій “Сотня”, засновану на українських ментальних образах і наративах. З її допомогою можна легко зацікавити співрозмовника й перемикнути увагу з особистого досвіду на позитивні переживання, думки та мрії.
“Авторська колода «Сотня» містить сто карток-ілюстрацій. В основі закладена ідея формування національної самосвідомості, як однієї з найважливіших точок опори особистості. Відродження України неможливе без цього. Розробка дає можливість познайомитися з архетипами нашого етносу. Тут є пейзажі, українські національні страви, різноманітні історичні сюжети, тварини, птахи, комахи, жіночі й чоловічі архетипи. Загалом це про цінності.
Карти “Сотня”
Коли працюєш з колодою у жанрі написання казки, а потім отримуєш аналіз здобутого, більшість клієнтів отримують неймовірні інсайди. Так можна розвивати критичне мислення, обговорювати питання українського етносу через картинку”, – пояснила авторка.
За її словами, цю розробку вже використовують психологи-практики не лише в Україні, а й у Чехії та Польщі.
“Колода апробована в роботі з кризовими сім’ями. Існує і техніка – для воїнів – навмання обирати три карти і за їх допомогою складати власну історію. Так дуже добре піднімається пласт певних особистісних проблем, які психолог одразу бачить. Далі, приміром, слідуватиме поведінково-когнітивна терапія”, – розповіла Олена Дрозд про новацію, яку можна апробувати в курсі підготовки помічників ветеранів.
Читайте також:
Як повернутися з війни у цивільне життя і знайти себе в бізнесі: поради ветерана Олега Рудюка
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
