Альона Грабовець
історик, Національний заповідник “Гетьманська столиця” (Батурин)
Син гетьмана України Кирила Розумовського, Андрій Розумовський, став яскравим прикладом унікальної, різнопланової особистості, яка володіла шістьма мовами та успішно реалізувала себе у багатьох сферах. Він і талановитий дипломат, і тонкий знавець музики, і вправний музикант, який грав на торбані та скрипці, і колекціонер мінералів та предметів мистецтва. Недаремно його Віденський палац називали храмом мистецтва, що славився картинами стародавніх майстрів, скульптурами Канови, вишуканими меблями, гравюрами, малюнками та багатою бібліотекою рідкісних книг і рукописів. Також він захоплювався мисливством, архітектурою та садівництвом.
Пристрасть Андрія Розумовського до садівництва розкрилася на основі нещодавно віднайдених істориками Національного заповідника “Гетьманська столиця” експонатів та історичних матеріалів у європейських культурно-освітніх закладах.
Як і захоплення музикою, любов до садівництва Андрій перейняв від батька-гетьмана Кирила Розумовського, який мав прекрасні парки у своїх маєтностях у Батурині, Почепі та Яготині. З листування між батьком та сином дізнаємося, що Кирило Розумовський досить часто радився з Андрієм щодо вибору та найму компетентних європейських садівників для своїх парків у гетьманські столиці – Батурині. Саме Андрій виписував для батька різноманітні квіти, рослини та насіння з Англії.
Андрій Розумовський. Художник Йоганн Баптист Лампі, 1814 р. Віденський музей
На кінець ХVІІІ ст. французькі сади швидко виходили з моди, тож Андрій, який постійно дотримувався популярних естетичних тенденцій розбив довкола свого Віденського палацу мальовничий парк в англійському стилі.
Для цього Розумовський-молодший у 1795 р. найняв досвідченого ландшафтного садівника Конрада Розенталя, щоб той розробив проєкт великого парку, який з’єднав би його новий палац з каналом річки Дунай. До того ж, восени 1801 р. Андрій відправив його на кілька місяців до Англії, щоб вивчити основні принципи створення пейзажних парків і врахувати їх при плануванні свого парку на Ландштрассе.
Андрій Розумовський і сам брав активну участь у проєктуванні парку, приділяючи особливу увагу деталям його дизайну, про що свідчить переписка з Розенталем.
У результаті парк Андрія Розумовського, який включав пишні насадження, боскети, газони, квітники, прогулянкові доріжки, садовий театр, оранжереї, зимові сади та теплиці, став одним із найпрекрасніших у Відні.
Підтверджує це велика увага художників до цього твору садово-паркового мистецтва, яка відображена в художніх полотнах, що зберігаються в Австрійській національній бібліотеці, Віденському музеї, Музеї Ліхтенштейну та відгуки знавців у цій сфері.
“Жодне місце відпочинку не впадає в око здивованого глядача і не відволікає його від грандіозної сцени, яку він проходить; ідея піднесена, а виконання — найбільш вдале”, – із захопленням згадував віденський картограф Франц Антон Шрембль.
Парк Розумовського вражав не тільки своєю красою, він став колекцією рідкісних рослин, як з точки зору їх кількості, так і ексклюзивності. У його оранжереях вирощували нещодавно завезені до Європи зі Східної Азії рослини та квіти. Тут можна було побачити японську мушмулу звичайну (локва), стреліцію королівську (райська пташка), гліцинію, вербу плакучу (вавилонська верба) та гортензію. Останню він надсилав неаполітанський королеві Марії-Кароліні Австрійській, з якою його родина підтримувала дружні стосунки.
2. Палац і сад князя Розумовського у передмісті Відня. Акварель. Художник Едуард Гурк. Перша половина ХІХ ст. Віденський музей
3. Вид на палац Розумовського з садового павільйону. Художник Йозеф Хьогер. Після 1837 р. Ліхтенштейн, князівські колекції
Уважно розглядаючи картини (мал. 2, 3) серед розмаїття квіткових рослин можна побачити і символ української оселі — мальви!
Пристрасть до садівництва та очевидні успіхи в цій царині дали можливість Андрію Розумовському стати членом Королівського садівничого товариства.
У найбільшій бібліотеці садівництва у світі – Бібліотеці Ліндлі, що в Лондоні, ми віднайшли підтвердження цьому і сьогодні вперше представляємо вам унікальний документ “Підпис Розумовського” (мал. 5) як почесного члена цієї спільноти.
Товариство створене у 1804 р. і було одним із найавторитетніших об’єднань садівників у світі. Воно сприяло розвитку садівництва, поширенню нових сортів фруктів, овочів, квітів та здійснювало професійну підготовку садівників.
Почесними членами цього товариства були майже всі британські монархи, починаючи від короля Георга ІV, королеви Вікторії та закінчуючи Єлизаветою ІІ. Також членами товариства стали інші європейські монархи та члени їхніх родин: німецький імператор Фрідріх ІІІ, друга дружина Наполеона Марія Луїза, король Данії Крістіан VІІІ, король Бельгії Леопольд І, король Нідерландів Вільгельм І та король Швеції Густав VІ.
4. Протокол Королівського садівничого товариства від 3 серпня 1819 р. Королівське садівниче товариство, Колеції Ліндлі
І ось перед вами протокол Королівського товариства від 3 серпня 1819 р. (мал. 4) про обрання Розумовського: “Товариству було запропоновано кандидатуру його високості принца Розумовського стати стипендіатом. З цієї нагоди провели термінове голосування, у результаті якого його було обрано належним чином”.
Протокол був наданий нам працівниками Бібліотеки Ліндлі зі свого зібрання і який сьогодні публікується вперше в цій статті.
Після цього Рада товариства дала розпорядження від 4 жовтня 1820 р. підготувати пергаментний аркуш для підпису князя Розумовського, що він і зробив 20 лютого 1822 р.
Підпис Розумовського. 1820 р. Королівське садівниче товариство, Колеції Ліндлі
Такі урочисті автографи створювалися лише для почесних членів товариства, серед яких був і син українського гетьмана Андрій Розумовський.
Читайте також:
Вкрадений Росією гетьманич Андрій Розумовський, якому Бетховен присвятив найвідомішу симфонію: повернення в Україну
Загалом було створено лише 42 автографи почесних членів і написані вони художниками в різних стилях на пергаментних аркушах однакового розміру (35×23 см).
Підпис Андрія Розумовського захоплює своїм художнім оздобленням. Найперше, впадає в око – герб батька-гетьмана з козаками та родинним девізом “Famam extendere factis” –
“Славу примножувати справами”,
що вкотре засвідчує те, що Андрій усвідомлював та позиціонував себе в Європі як нащадка козацько-гетьманської сім’ї.
Цікавим є й те, що герб виконаний у кольоровій гамі, що є рідкістю для його зображення. Посередині міститься перелік нагород Андрія, а внизу його автограф. Це зображення обрамлює рамка у вигляді листя та квітів гліцинії. Найімовірніше, він включив гліцинію до свого автографа, тому що вона була дуже популярним нещодавнім “відкриттям”, привезеним до Європи. Водночас він її культивував і поширював у суспільстві.
Читайте також:
“Сучасний центр Батурина зберігає риси міста, збудованого останнім гетьманом”
Почесне членство Андрія Розумовського у Королівському садівничому товаристві та його прекрасний віденський парк вказують на те, що він дійсно добре знався на садово-парковому мистецтві і був професіоналом цієї сфери.
Палацово-парковий ансамбль гетьмана України Кирила Розумовського в Батурині. Фото 2021 р.
Віднайдення цього документа надихнуло нас на ідею створити колекцію гліциній у парку біля палацу Кирила Розумовського в Батурині, який Андрій успадкував від батька-гетьмана та яким володів впродовж 33 років.
Колектив Національного заповідника “Гетьманська столиця” запрошує до співпраці всіх, хто бажає відродити і таким чином вшанувати визначні досягнення Андрія Розумовського у садівництві.
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
