Арестович тепер серед тих, кому українці найбільше недовіряють, а Подоляк – між лідерів за довірою. ОПИТУВАННЯ

Найбільше українці довіряють ЗСУ та іншим військовим формуванням, волонтерам і президенту Володимиру Зеленському, а найменше – судовій системі та політичним партіям. При цьому більшість вважає, що події в Україні розвиваються у правильному напрямі й рано чи пізно наша держава спроможна подолати всі свої проблеми.

Про це свідчать результати соціологічного опитування, проведеного Центром Разумкова у травні 2023 року.

Так, загалом 56% респондентів вважають, що події в Україні розвиваються у правильному напрямі, 22% — що події розвиваються в неправильному напрямі.

Як зауважують експерти Центру Разумкова, під час попереднього опитування в лютому-березні 2023 року ці показники становили відповідно 61% і 21%, а наприкінці 2021 року, тобто напередодні повномасштабної агресії Росії — відповідно 20% і 65,5% (тобто тоді майже дві третини опитаних тоді вважали, що країна рухається у неправильному напрямі).

У те, що Україна здатна подолати наявні проблеми та труднощі протягом найближчих кількох років, вірять 43% українців вірять. І стільки ж (43%) вважають, що Україна зможе подолати проблеми у більш віддаленій перспективі.

При цьому лише близько 5% думають, що Україна взагалі не здатна подолати існуючі проблеми (решта 9% опитаних із відповіддю на це запитання не визначилися).

У лютому–березні 2023 року ці показники становили, відповідно 49%, 36% і 3%, а наприкінці 2021 року — 18%, 54% і 18%.

Довіра до інститутів суспільства

Серед державних та суспільних інститутів найчастіше українці висловлюють до віру до ЗСУ, яким довіряють 93% опитаних, тоді як недовіряють лише 3,5% – це найкращий баланс між довірою й недовірою серед усіх інституцій.

Також безумовно високий рівень довіри до інших військових формувань, таких як добровольчі батальйони (загальний рівень довіри 86%) й Нацгвардія (83%), президента України (83%), ДСНС (80%), Держприкордонслужби (79%) та Міністерства оборони (75%).

Також частіше висловлюється довіра, ніж недовіра, до ЗМІ України (відповідно, 49% і 37,5%), Уповноваженого Верховної Ради з прав людини (46% і 28%), до Національного банку України (відповідно 46% і 37%).

Переважно не довіряють українці судам (недовіру судовій системі висловили 70% респондентів), політичним партіям (69%), чиновникам (66%), прокуратурі (58%), комерційним банкам (56%) і Верховній Раді (55%).

Не надто втішними є показники й для антикорупційних органів: Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі не довіряють 49,5%, тоді як довіряють — 27%, Національному агентству з питань запобігання корупції – 49% і 26,5% відповідно, Національному антикорупційному бюро України – 49% і 30%.

Кабінету Міністрів не довіряють 49% і довіряють 39%.

Загалом показники довіри до державних та суспільних інститутів розподілилися так (вказано число за сумою відповідей “повністю довіряю” та “скоріше довіряю”):

• Збройні сили України – 93% опитаних;
• добровольчі загони – 86%;
• президент – 83%;
• Національна гвардія – 83%;
• волонтерські організації – 82%;
• Державна служба з надзвичайних ситуацій – 80%;
• Державна прикордонна служба – 79%;
• Міністерство оборони – 75%;
• СБУ – 66%;
• громадські організації – 61%;
• Церква – 61%;
• Національна поліція – 59%;
• голова міста (селища, села), в якому живе респондент – 58%;
• рада міста (селища, села), в якому живе респондент – 55%;
• ЗМІ України – 49%;
• Уповноважений Верховної Ради з прав людини – 46%;
• Національний банк України – 46%;
• уряд – 39%;
• Верховна Рада – 35%;
• НАБУ – 30%;
• Спеціалізована антикорупційна прокуратура – 27%;
• НАЗК – 26%;
• профспілки – 26%;
• прокуратура – 26%;
• комерційні банки – 26%;
• держапарат (чиновники) – 21%;
• суди (судова система в цілому) – 17%;
• політичні партії – 15%.

Політики, посадовці та громадські діячі

Яким довіряють

Серед політиків, посадовців та громадських діячів, рівень довіри до яких оцінювався під час цього дослідження, найчастіше респондентами висловлювалася довіра до Володимира Зеленського (83,5%), голови Миколаївської ОВА Віталія Кіма (63%), волонтера Сергія Притули (56%) та радника керівника офісу президента Михайла Подоляка (51%).

Частіше висловлювали довіру, ніж недовіру, до міського голови Києва Віталія Кличка (відповідно, 48% і 35%), секретаря РНБО Олексія Данілова (46% і 23%), міністра оборони Олексія Резнікова (43% і 32%), громадського активіста й волонтера Сергія Стерненка (28% і 22%), голови СБУ Василя Малюка (26% і 15%), міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка (22% і 16%).

Найвищий баланс між показниками довіри й недовіри до нього має Зеленський – більше 72%.

Яким не довіряють

Більшість опитаних не довіряють лідерці ВО “Батьківщина” Юлії Тимошенко (80%), колишньому лідеру ОПЗЖ Юрію Бойку (77%), лідерові “Європейської солідарності” Петрові Порошенку (73%) та Олексію Арестовичу (65%).

Відповідно, найгірші показники за балансом між довірою й недовірою мають Тимошенко (-72%), Бойко (-71%) та Порошенко (-56%). Наступний за трійкою “лідерів” – колишній радник офісу президента Арестович, у якого тепер баланс довіри-недовіри становить -45%.

Також частіше висловлювали недовіру, ніж довіру, до голови фракції “Слуга народу” у ВР Давида Арахамії (не довіряють йому 46%, довіряють 18%), прем’єр-міністра Дениса Шмигаля (39% і 36%), голови ВР Руслана Стефанчука (34% і 27%).

У межах статистичної похибки

Як зазначають соціологи, на статистично значущому рівні не відрізняються частки тих, хто довіряє і хто не довіряє голові ОП Андрію Єрмаку – 37,5% і 40% відповідно.

Опитування проводилося методом face-to-face у всіх регіонах України, крім Донецької і Луганської областей та Криму; в Запорізькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях — лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії. Опитування проводилося за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на заключному етапі (коли здійснювався відбір респондентів за статево-віковими квотами). Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення).
Опитано 2020 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Разом з тим, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.

Читайте також:
Більше 90% українців вірять у перемогу над РФ, а Путіна вважають сучасним Гітлером, – соцопитування