В Україні запустили єдину координаційну платформу в галузі defense tech – BRAVE1. Резніков пояснює суть

В Україні офіційно запустили єдину координаційну платформу в галузі defense tech – BRAVE1. Це спільний майданчик Міноборони спільно з Мінцифрою, Мінстратпромом, Мінекономіки та РНБО.

Про це у четвер, 27 квітня, повідомив глава МОУ Олексій Резніков. 

З його слів, мета цього майданчику – зберегти життя українських воїнів та щоб найкращі технології і технічні рішення якнайшвидше потрапляли на фронт, причому – у вигляді серійних виробів.

“Щоб вистояти зараз і захистити країну у майбутньому, маємо бути спроможні дати відсіч ворогу, який переважає нас кількісно і має більше ресурсів. У нас немає іншого вибору, крім як створити найкращі, найпотужніші Сили оборони на континенті. Досягнення технологічної переваги – це один з головних пріоритетів. Міністерство оборони формує політики у сфері ОВТ і виступає основним замовником. Але ця сфера не знаходиться у вакуумі, на неї впливають багато чинників, які за межами повноважень оборонного відомства. Регуляторна та кредитна політика, освіта, податки, підходи до експорту-імпорту тощо”, – розповідає міністр.

Він наголосив, що для досягнення результату потрібні стабільно працюючі інноваційні підприємства, а також комфортні процедури, fast track на шляху від ідеї до серійного виробництва озброєнь та техніки.

Раніше для постановки нового ОВТ на експлуатацію було потрібно близько 100 контактів з посадовцями, понад 100 документів, близько 2 років часу.

“Восени 2022 року ми провели реформу і вийшли на модель «єдиного вікна». Одна точка входу, ​5 документів, ​близько 1,5 місяці часу. У 2022-2023 рр., якщо брати тільки вітчизняні розробки, ми прийняли на озброєння 14 видів ОВТ та ще 27 допустили до експлуатації”, – наголошує міністр.

За останні півроку до експлуатації прийнято більше БПЛА, ніж за попередні 10 років. В Україні не було такої легальної опції, як боєприпас до БПЛА. Ми виявили 15 розробників, 5 з них подали заявки на вироби, 3 вже кодифіковані, погоджено накази на допуск до експлуатації. Ще дві заявки на стадії технічної документації, ми їх супроводжуємо.

“Наш досвід свідчить, що в Україні багато креативних і кваліфікованих команд, які можуть створювати передові речі. Проте їм потрібна допомога на старті – з фінансуванням, з процедурами легалізації, доступом до виробничої бази, випробуваннями тощо. Менше 10% тих, хто створює нові зразки ОВТ, спроможні на момент звернення до Міноборони підтвердити заявлені ТТХ та пройти відповідну легалізацію. Хоча є дуже цікаві ідеї”, – каже міністр.

“Саме тому створено цей кластер, який допоможе скоординувати зусилля усіх зацікавлених відомств, бізнесу, професійних спільнот. Кластер буде «ростити» ідеї і розробки до певного рівня зрілості, коли Міноборони зможе їх підхопити і провести усіма лабіринтами, до міжнародної кодифікації і реєстрів НАТО. Я особисто виступаю за всебічний розвиток українського ВПК, підприємств усіх форм власності. Війна довела, що спроможність самостійно виробляти високотехнологічну зброю – це одна зі складових справжньої незалежності. А в перспективі – потужний економічний чинник”, – резюмував міністр.

Невдовзі, додав Резніков, Міноборони представить чергову порцію результатів у цій сфері.

Читайте також:
“Українська бронетехніка” відновила серійне виробництво 60-мм мінометних пострілів для ЗСУ