Вигорання під час війни: як залишатися ефективним на роботі – поради експерта

Війна стала важким тягарем для ринку праці. За оцінками соціологічної групи «Рейтинг» станом на жовтень 2022 року близько 37% українців втратили роботу й не змогли повторно працевлаштуватися. Водночас зростає психологічне навантаження на тих, хто продовжує працювати, – невизначеність майбутнього, постійна небезпека через обстріли й загальна пригніченість підвищують загрозу вигорання на роботі.

Для запобігання появі психологічних перепон, які можуть заважати українцям ефективно робити свою справу, Центр демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) у співпраці з Андрієм Сидоренком, співзасновником Центру психічного здоров’я «БрейнКульт» і платформи «Хаб стійкості», склали перелік корисних порад.

Професійне вигорання – психологічний стан, пов’язаний з відчуттям емоційного та фізичного виснаження. Для нього характерні втрата ентузіазму, зниження продуктивності й негативне сприйняття роботи загалом. Це відчуття переноситься і на колег – усіх, з ким необхідно контактувати в робочий час. 

Зауважимо, що українці зустрічалися з цим явищем ще до війни: за дослідженням користувача DOU Миколи Кожухаренка, станом на грудень 2021 року 20% опитаних IT-фахівців фіксували в себе сформований синдром вигорання. При цьому вони мали високий дохід і невеликий рівень стресу на роботі. Звісно, такий психологічно-емоційний стан став наслідком впливу багатьох факторів, на кшталт поганого work-life балансу, гіпервідповідальності, організаційних проблем на роботі тощо. 

Проте війна однозначно збільшила кількість стресу (зокрема і в неробочий час), що призвело до виникнення почуття виснаження. Зі свого боку це відчуття гальмує мотивацію до праці (та й будь-чого в цілому). Як цьому можна зарадити?

Перегляньте пріоритетність справ

Усі ваші дії мають бути проаналізовані зважаючи на їх енергоефективність. Це особливо важливо зараз, коли велика кількість непередбачуваних подій відволікає увагу на себе. Для покращення власного рівня енергозбереження слід розмежувати справи та новини, на які ви маєте вплив, та ті, що немає можливості змінити. Необхідно сконцентруватися на перших і абстрагуватися від других. 

Після цього – відсортувати завдання за рівнем терміновості. Насамперед слід приділити увагу тим, які потребують негайного вирішення. Потім переходьте до  менш важливих справ. 

Також спробуйте використовувати техніку «Дерево рішень», яка допомагає організувати спосіб мислення та дій. Вона включає використання 4 складових:

  • оцінка проблеми – чи є вона реальною або гіпотетичною;
  • аналіз власних можливостей – якщо проблема реальна, слід визначити, чи можливо на неї вплинути;
  • виокремлення конкретних кроків і встановлення строків розв’язання проблеми.

Звертайтесь до психотерапевтів

У кожної людини рівень стресостійкості індивідуальний, і залежить він від накопиченого досвіду, наявності психологічних травм, власних морально-особистісних якостей, зовнішнього середовища тощо.

Якщо ви розумієте, що не можете власноруч впоратися з навантаженням і робочим вигоранням, без вагань звертайтеся за допомогою. Фахівець є вашим помічником у розв’язанні проблеми, і його професійна консультація дозволить швидше відновити психологічне здоров’я. 

Не занурюйтесь у проблеми надто глибоко

Практика розчинення у власних проблемах швидко призводить до вигорання на роботі. Запобігайте цьому за допомогою простих і надійних прийомів:

  • встановіть час для отримання новин;
  • дотримуйтесь деяких правил взаємодії з колегами на роботі, а саме –  встановіть приблизний ліміт часу для обговорення проблем;
  • коли не вдається абстрагуватись, дозвольте собі «потонути» в проблемах, проте лише протягом чітко визначеного проміжку часу.

Розподіляйте навантаження відповідно до власних біоритмів

Біологічні ритми впливають на самопочуття й працездатність людини залежно від часу доби. Тому намагайтесь зосередитись на енергозатратних завданнях у ті години, коли ваш мозок готовий обробити найбільші обсяги інформації. 

Класична класифікація хронотипів була складена Гюнтером Гільдебрандтом із поділом на ранковий (жайворонок), денний (голуб) і вечірній (сова). Звісно, більшість людей належить до змішаних хронотипів, проте слід розподіляти робоче навантаження відповідно до особистих схильностей. Це покращить робочу ефективність і допоможе запобігти професійному вигоранню. 

«Відкалібруйте очікування і вимоги як до себе, так і до членів вашої команди. Визначте, наскільки робочі цілі відповідають тим можливостям, які є в наявності. Після цього – проаналізуйте наявність життєвого простору поза роботою і шляхи отримання більшого задоволення від щоденної діяльності. 

Постійний самоаналіз разом з уважним ставленням до проблем колег і покращенням умов праці дозволять створити професійне середовище вільне від вигорання», – додав Андрій Сидоренко, співзасновник Центру психічного здоров’я «БрейнКульт» і платформи «Хаб стійкості». 

Цей текст є частиною проєкту “100 вчинків відповідальних громадян” Центру демократії та верховенства права, спрямованого на підвищення рівня відповідальності громадян

Читайте також:
“Ми виходимо зі стану жертви”: психолог – про травми війни, які можуть стати й поштовхом до розвитку

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна