Як радянська влада знищила “царство білого мармуру” на Аскольдовій могилі

Микола Томенко
професор Київського Національного університету імені Тараса Шевченка,
доктор політичних наук, кандидат історичних наук,
лідер Громадського руху “Рідна країна”

Плакальникам за радянським минулим присвячується.

Сьогодні Україна вшановує День пам’яті Героїв Крут. Серед історико-меморіальних місць, пов‘язаних із сьогоднішньою важливою датою, – Аскольдова могила, про що читаємо у знаменитому вірші Павла Тичини “Пам’яті тридцяти”.

Чому українських патріотів похоронили саме тут?

Урочиста церемонія на Аскольдовій могилі вранці 29 січня 2022 року. Фото: пресслужба ОП

Історики твердять, що на Дніпрових схилах Аскольдової могили в 1786 році відкрилося кладовище для пошанування відомих киян. Тут знайшли свій спочинок відомі громадські і культурні діячі, меценати, такі як Василь Тарновський-старший і Василь Тарновський-молодший, письменник Андрій Подолинський та його син вчений і громадський діяч Сергій Подолинський, лікар Франц Мерінг, акторське подружжя Миколи Соловцова та Марії Глєбової, підприємець і меценат Василь Симиренко, знаменитий архітектор Георгій Шлейфер, автор “мертвої петлі” військовий льотчик Петро Нестеров…

Поступово Аскольдова могила перетворилася на одне з красивих місць Києва, яке місцеві жителі називали “царством білого мармуру” і з якого відкривався чудовий вигляд на Дніпро.

Аскольдова могила. Художник Василь Штернберг. 1837 рік

Некрополь складався не просто з пам’ятників, а із сімейних склепів високого мистецького рівня. Так, фамільний мавзолей Василя Тарновського-молодшого із сім‘єю був обнесений залізною огорожею, в яку вмонтовані зображення ліри, а на дверцятах – гербовий щит. Біля чотирьох плит із білого мармуру, в головах яких стояв сімейний склеп, височів хрест із рослинним орнаментом, виготовлений також із білого мармуру.

Аскольдова могила. Старі листівки

Загалом на Аскольдовому цвинтарі було поховано близько 2 тисяч відомих та визначних осіб.

Саме тут Центральна Рада УНР вирішила поховати Героїв Крут 10 березня 1918 року.

Під час похорону героїв Крут у Києві, 1918 рік

Газета “Нова Рада” так описувала цей похорон:
“Вчора відбувся похорон студентів і гімназистів, що лицарськи склали свої буйні голови, боронячи Україну від нападу північних варварів.
…Коло будинку Ц.Ради процесію зустрів уряд: члени Ради на чолі з проф. Грушевським і міністри на чолі з В.Голубовичем… Далі похід рушив по вулицях Фундуклеївській, Хрещатику, Олександрівській на Аскольдову могилу”.

Читайте також:
В’ятрович спростував два найпоширеніші міфи про Героїв Крут

31 травня 1919 року радянська влада вирішила закрити цвинтар. Але найстрашніше відбулося в 1934 році – очільники більшовицької України вирішили перетворити знаменитий некрополь на міський парк “Аскольдова могила”. По-варварськи зруйнували численні склепи і надгробки, які були утилізовані, а частину статуй передали студентам Художнього інституту як натуру. Збереглися лише поодинокі поховання, які перенесли до інших цвинтарів: Василя Тарновського – на Звіринецьке, Петра Нестерова – на Лук’янівське, подружжя акторів Миколи Соловцова та Марії Глєбової – на Байкове кладовище…

Миколаївську церкву, яка стояла поруч, у 1936 році перетворили на ресторан, а в 1938-му – перебудували на парковий павільйон.

Радянська влада перетворили храм на Аскольдовій могилі на павільйон. Фото з книги “Києве мій”, 1976 рік

Востаннє Аскольдова могила використовувалася як цвинтар під час нацистської окупації Києва. Тут організували кладовище німецьких офіцерів і солдатів. Їх ховали рядами під однаковими дерев’яними хрестами.

Німецькі поховання часів ІІ Світової війни

Ці поховання знищили після звільнення Києва радянськими військами. Натомість було влаштовано невелику алею могил військових радянської армії, які відзначилися при обороні та взятті міста. Пізніше їх перенесли до парку Вічної Слави.

Аскольдова могила. Художник Тарас Шевченко. Сепія, акварель. 1846 рік

Нині Аскольдова Могила стає знаковим історико-меморіальним місцем української столиці. Окрім Меморіалу Героям Крут, тут встановлено пам’ятний знак з нагоди 200-річчя Тараса Шевченка, який свого часу змалював Аскольдову могилу. Також встановлено пам’ятник князю Аскольду в храмі Святого Миколая УГКЦ (авторства відомих скульпторів Олеся Сидорука та Бориса Крилова).

Аскольдова могила. Наш час

Пам’ятаємо нашу історію. Шануємо наших героїв. Не забуваємо і про ворогів.

Читайте також:
Пам’ять Героїв Крут: їхня могила збереглася не на Аскольдовій могилі, а на Лук’янівському кладовищі