Вони не здатні розрізнити реальність, трагедію і технології, – Трощинська про ОП і Арестовича

Тетяна Трощинська
журналістка, головна редакторка “Громадського радіо”

(FB)

Добре, я напишу, навіщо в інформпросторі існує Арестович. Коментарі про те, що це прочитає 100 людей, а його – 5 млн, наперед мені не цікаві, бо я розумію і знаю, чому так.

Отже, Арестович – це таке втілення усіх уявлень про мегаломанію і як вона має виглядати публічно.
Це з категорії: якщо ти думаєш, що ти величний, ти і є величний.

Зрештою, ви ж в курсі, що він 35 років у розвідці і 40 в психології. Він вам кого хочеш зіграє.

У чому феномен таких людей?

Це добре описував Томас Чаморро-Премузік, дослідник лідерської не-компетентності, автор книжки “Чому так багато некомпетентних чоловіків стають лідерами (і як це змінити)”. Я його тут вже цитувала, але якщо воно хороше, то можна ще раз.

Так ось, його дослідження вказують на три основні причини того, чому люди падкі на таке:

  • через людську нездатність розрізнити самовпевненість/зарозумілість і компетентність,
  • через людську любов до харизматичних чи впізнаваних особистостей,
  • через людську нездатність протистояти нарцисам.

Арестович створює власну секту прихильників, і дуже успішно.

У мене є припущення, що велика частина з них – не скільки люди розумні, скільки водорості, але, звісно, це їхнє право жити водоростями.

Приблизно раз чи два життя цих водоростей можна мобілізувати на якусь дію, потрібну тим, хто зможе скористатися з цієї арестовиче-секти: на вибори піти і за кого треба проголосувати, срача розвести і якусь важливу тему спаскудити, корисними ідіотами попрацювати, “хароших русскіх” допомогти сюди приволокти і легалізовувати чи ще щось подібне.

Навіщо це все Арестовичу?

Про це міг би розповісти його терапевт, якби такий був, але боюсь, Арестович себе самого вважає нам всім терапевтом.

Я так припускаю, що якісь політтехнологи, близькі влади, перехитрили самі себе: вони думають, що Арестович – це корисно,

а насправді все, що він говорить, – це якась інфекція комунікаційна.

Усю свою муть він дуже часто називає “ІПСО“. Цим терміном найпростіше позначати будь-яку тупню, провтики, провали і навіть відверте шкідництво. Мовляв, “це ви придурки, нічого не знаєте, а у мене тут ІПСО”.

В ідеалі ІПСО має непомітно підштовхнути аудиторію до зміни поведінки.

Якщо вчора було ІПСО – то воно вдалося.

Тепер дуже багатьом людям хочеться десь перестріти Арестовича, щоб нарешті відверто поговорити.

Це була лірика про сприйняття. А тепер по суті.

Як би втовкмачити в голову цим творцям Арестовича, що питання навіть не в руsні, і не в тому, що вона пише в пабліках своїх.

Питання в тому, що в нормальних країнах, які не просто живуть у війні, а поважають своїх громадян і свою армію, якимось радникам, заступникам радників і заступникам заступників радників неприпустимо городити те, що суперечить заявам Генштабу чи Повітряних сил.

Компліментарний коментар керівника офісу президента Андрія Єрмака про радника ОП Олексія Арестовича, 29 грудня 2022

Це неповага до будь-якої офіційної інформації, це підрив довіри, це неповага до горя родин, постраждалих від російської ракети.

Бо це горе – не ІПСО, а реальність.

Але вони не здатні розрізнити реальність, трагедію і технології.

Хоча ці технології допомагають ворогу.

Читайте також:
Командувач ПС ЗСУ спростував Арестовича і роспропаганду щодо “збитої ракети” в Дніпрі


〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна

[sendpulse-form id="91944"]