автор: Олена Максименко
з Харківської області
фото автора
Як виглядає “російський ленд-ліз” зсередини?
“Новинарні” пощастило потрапити до майстерні однієї з бригад Збройних сил України в Харківські області, де трофейну техніку приводять до ладу і повертають у стрій.
Тут пахне солярою, постійно гарчать мотори, а зосереджені механіки розбирають і збирають заново гори металу. Ці машини приїхали в Україну вбивати, але є нюанс.
Одним з основних постачальників військової техніки для Збройних сил України є російська армія, надто ж після Харківської офензиви. За висновком голови фонду “Повернись живим” Тараса Чмута, ЗС РФ – взагалі найбільший постачальник бронетехніки для ЗСУ. Щоправда, потрібно враховувати стан і ступінь ураження цих машин.
Як підрахували за відкритими джерелами OSINT-дослідники з аналітичної платформи Oryx, за сім місяців великої війни українці захопили принаймні 2017 одиниць ворожої техніки – щонайменше 732 бронемашини, 392 танки, 182 артилерійські системи, 41 РСЗВ тощо.
Самі військовослужбовці ЗСУ уникають озвучувати кількість власних трофеїв – “щоб не віджали в інші бригади”. В неофіційних розмовах бійці жартують, що трофейний танк на фото потрібно “блюрити” або перекривати “смайликом”.
Також більшість нових власників російської “броні” не любить порівняння з ленд-лізом. Адже ленд-ліз – це добровільна передача озброєнь. А наша ситуація радше нагадує репарації або ж компенсації зброєю, вибиті у ворога силою.
“Цей трофей прийшов в жахливому стані, – розповідає Микола, злізаючи з колись російської БМП-1. – Діряві навігатори були, підтікання мастила – зовсім мастила не було, трансмісії. Осколки, пошкодження”.
Як і інші майстри, Микола не в курсі про походження машини та історію її потрапляння в бригаду. “Чесно – не знаю звідки, у мене тут своїх задач хватає, мені даже не цікаво. Техніку треба зробити, і чим швидше, тим краще”, – каже ремонтник.
Миколу мобілізували з початку повномасштабного вторгнення. Перед тим, ще на початку війни, він служив за контрактом у 24-й механізованій бригаді.
“Там-то всього і навчився, – згадує хлопець. – Спочатку був новачком, нічого не знав. Але так як все подавалося, все новіші знання отримував”.
За його словами, здебільшого трофейна техніка приходить у жахливому стані.
“Найпоширеніші пошкодження – це ремонт двигунів. Буває таке, це вже старі двигуни, вже моторесурс вийшов, але хлопцям треба їхати, і вони на максимум викладаються. Ну, і так само гусениці. Бо раніше тільки на полігонах їздили, а зараз марші хлопці долають великі. Я дивлюсь, ставлю діагноз, чи дійсно його можна швидко зробити, як оцю. Перевірили, замінили певні запчастини – всьо! Машина справна! Можна ще проїхатись, дрібниці поробити. Ну, звичайно, і помити її всередині, щоб була чиста, щоб москалями там не пахло. Бо запах там… не дуже. Але принаймні вже вивітрилося!..” – звітує майстер біля “бехи”.
Ця машина невдовзі буде готова до бою.
“Ті недоліки, що виникли, майже зробили, – пояснює Микола. – Вже запускали, дивилися підтікання. Зараз планую проїхатися, щоб там було видно, як вона себе покаже. Так як саме головне – двигун – зробили, а далі ходова, трансмісія і все інше. Що вилізе. Кожного разу вилазять все нові й нові неполадки. І це, як-то кажуть, цікаво – головоломки!”
Військовий підтверджує те, що ми вже знаємо: трофей привласнює та бригада, яка його завоювала, перша виявила й зберегла собі. Кажуть, через це між різними підрозділами бувають суперечки. Іноді до здобутого російського танка чи гармати батальйон на тривалий час приставляє свого охоронця – щоб конкуренти не відібрали.
Микола пояснює, що в хазяйстві всяка броня в пригоді стане. “Хіба крім таких видів техніки, якими в нас ніхто не вміє користуватися, а вона потрібна в інших підрозділах. Наприклад, радіоелектроніка, глушилки – це вже передається іншим батальйонам чи бригадам”.
Роман проводить екскурсію навколо понівеченого танка.
“Найперше – це перевірити, чи техніка не замінована, – пояснює військовослужбовець. – Тому що були випадки, коли… гранати там виявлялися. Після того, як перевірили це, починаємо відновлювати”.
Цей зламок – танк Т-72Б3. Досі в бригаді таких машин не було. Тут дещо інакша броня, ходова частина, є деякі відмінності, які стосуються башти, але загалом – “танк він і в Африці танк”, кажуть хлопці.
“Він трошки новіший, трошки більше електроніки, але суть танка, який би він не був, однакова”, – переконує Роман.
Проте цей панцерник розбитий настільки, що буде лише донором. За його рахунок відновлюватимуть ті бронемашини, які вже не піддаються ремонту.
“В умовах бойових дій не сильно за технікою подивишся, – коментує “екскурсовод”. – Основне – огляд, проводився однозначно, тому що якщо його не проводити, воно не буде їздити. А так, після того, звичайно, перевірка боєм, марш. В нас якби такої техніки немає на озброєнні. Але суть, в принципі, та ж сама”.
Читайте також:
ЗСУ на сході підбили й захопили сучасний російський танк Т-72Б3 обр. 2016. ФОТО
Ще однієї “новинкою” для українських військових став “Урал-43106”.
Сергій, командир відділення по ремонту техніки, відривається від роботи. За його словами,
зараз співвідношення вітчизняних і трофейних машин, які доводиться ремонтувати, приблизно 50 на 50.
“Він не так давно почав випускатися в Рашці, – розповідає Сергій про “Урал”. – Вони (росіяни) трошки допридумували, модернізували, тож машина відрізняється від звичайних “Уралів”, які в нас є. По гальмівній системі, по іншому. Ті “Урали”, що в нас є, мають шість коліс, тут – чотири. А по трубках – щось схоже вони зліпили, вкрали в розробників КамАЗа і поставили сюди. Ми на нього трошки більше часу потратимо, але його полагодимо”.
“Пацієнт” прийшов на базу із пробитими шинами, тож у першу чергу довелося міняти гуму. Окрім коліс, від осколків постраждали крила й кабіна.
“Знизу там по ходовій частині також деякі запитання, – показує майстер. – Вже, напевно, десь до тижня “граюся”. Двигун запускається – ще день-два, і поїде виконувати бойові задачі!”
На цій вантажівці, як і на решті трофейної техніки, була намальована “Z-тка” – тактичний знак окупаційної армії. Майстри підходять до замальовування ворожої символіки творчо: перемальовують її під номер або під гасло “За Україну”.
“Стараємося, щоб все служило! – зі сміхом коментує Сергій. – І машина служить, і те, що на ній пишуть, ми до того ставимося з гумором, перемальовуємо, і я кажу: перемога за нами!”
Він не забобонний: “Будь-яка трофейна техніка приносить удачу! Тільки добре було б екіпаж з неї якось отак поделікатніше вибити, забрати, щоб по мінімуму її ушкоджувати. Аби потім вона якомога швидше почала в нас виконувати свої бойові завдання”.
Читайте також:
ЗСУ затрофеїли рідкісну машину – в росармії таких всього кілька
Зі ще однією трофейною машиною зустрічаємося на блокпосту. “Беха” перемащена в болоті, однак військові свідчать, що постраждала вона не сильно.
“БМП-1, перша розробка, 1968 року, виготовлена на Житомирщині, – розповідає Андрій. – У Радянському Союзі потрапила в Росію. Зараз ось повернулася назад. І тепер ми її розвертаємо в бік наших ворогів”.
За словами бійця, затрофеєна БМП дорогою заглохла, стала некерована. Але Андрій переконаний, що з “бехою” мороки буде небагато: “Приїде ремонтна машина, відремонтуємо “гуслі”, потім поїдемо до нашої ремроти, поміняємо масла, поповнимо боєкомплект і будемо воювати”.
Таких бойових машин піхоти українського виробництва часів СРСР бригада “повернула додому” одразу кілька штук.
“Ми перевірили – все тут справне, все стріляє – тож все буде добре! – розповідає військовий про здобуту БМП-1. – Всередині машини був б/к. Вона була повністю забита боєкомплектом! Скоріш за все, ця “беха” працювала як вантажівка. Думаю, термін – тиждень максимум, і вона стане до бою. Почистимо, та й усе”.
Андрій стверджує: багато ворожої техніки приходить до ЗСУ взагалі в “робочому” стані.
У якості підтвердження ми бачимо на власні очі цілу колону техніки з літерами Z, що рухається нам назустріч по трасі, але вже з українським прапором на кожній машині. Єдиним втручанням, якого зазнають саме ці машини, буде заміна тактичного знаку.
Читайте також:
Наші трофеї: топ-10 зразків бойової техніки РФ, які захопила Україна
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!