Помер перший і останній президент СРСР Михайло Горбачов: яким він був щодо України

доповнюється

У Москві на 92-му році життя помер радянський та російський державний і політичний діяч, перший і останній президент СРСР Михайло Горбачов.

Про це пізно ввечері в вівторок, 30 серпня, інформує російське агентство ТАСС із посиланням на пресслужбу московської “Центральної клінічної лікарні”.

“Сьогодні ввечері після тяжкої та тривалої хвороби помер Михайло Сергійович Горбачов”, – йдеться в повідомленні.

У липні тало відомо, що через проблеми з нирками Горбачов перебуває на гемодіалізі, а також страждає від цукрового діабету. Тіло Горбачова було сильно роздуте через проблеми з виведенням рідини.

Як передає ТАСС, поховають Горбачова на Новодівичому цвинтарі у Москві.

Михайло Горбачов – радянський лідер часів перебудови, останній генеральний секретар ЦК КПРС (1985–91 рр.), голова президії Верховної Ради СРСР у 1988–89 рр., голова Верховної Ради СРСР у 1989 – 1990 рр., президент СРСР у 1990-1991 рр.

Він був наполовину українець. Народився 2 березня 1931 року в селі Привольне Ставропольського краю, що постраждало від Голодомору. Батько — Горбачов Сергій Андрійович (1907—1976), росіянин. Мати — Гопкало Марія Пантиліївна (Пантелеймонівна, 1911—1993), українка.

Горбачов і Україна після 2014 року

У травні 2016 року Михайло Горбачов у інтерв’ю газеті Sunday Times заявив, що вважає правильним рішення Путіна анексувати Крим, та що він вчинив би так само, якби опинився в аналогічній ситуації.

“Єдина справжня причина, через яку я не став би цього робити, це якби я все ще був при владі, Радянський Союз існував би і Крим був би його частиною”, – додав перший президент СРСР.

Через це у 2016 році Україна заборонила Горбачову в’їзд на свою територію на п’ять років.

У липні 2022 року російський журналіст Олексій Венедіктов в інтерв’ю Forbes Russia розповів, що спілкувався з Горбачовим про повномасштабне вторгнення РФ в Україну. За його словами, Горбачов вважав, що президент Путін “знищив його спадщину”, розв’язавши війну проти України, та що Горбачов “розчарований і розуміє (що відбувається)”.

Неоднозначний лідер

Горбачов отримав Нобелівську премію миру 1990 р. (за участь в об’єднанні Німеччини).

При цьому оцінка діяльності Горбачова за кордоном носила більш позитивний і менш суперечливий характер, ніж у пострадянському просторі. В Союзі він хоч і був символом реформ, хай і половинчастих та непослідовних, водночас доклався до придушення демократичних рухів.

Перебуваючи на вершині влади, Горбачов започатковував численні реформи і кампанії, які згодом привели до ринкової економіки, знищення монопольної влади КПРС і розпаду СРСР.

Консервативні політики критикували його за економічну розруху, розвал Союзу та інші наслідки перебудови – чергування нерішучих і різких заходів та контрзаходів із введення або обмеження ринкової економіки і демократії.

Серед заслуг і мінусів політики Горбачова:

  • початок демократизації, гласності, фактичне зняття партійної цензури у пізньому СРСР, поступове припинення переслідування інакодумців;
  • реформа влади, запровадження виборів до Верховної Ради та у місцеві Ради на альтернативній основі;
  • придушення локальних національних конфліктів, у яких влада вживала жорстокі та криваві заходи – зокрема силовий розгін мітингу молоді в Алма-Аті, введення військ до Азербайджану, розгін демонстрації у Грузії, розгортання багаторічного конфлікту в Нагірному Карабасі, силове придушення сепаратистських устремлінь прибалтійських республік;
  • реформа КПРС, яка призвела до утворення всередині неї кількох політичних платформ, а згодом — скасування однопартійної системи і зняття з КПРС конституційного статусу “керівної і спрямовувальної сили”;
  • реабілітація жертв сталінських репресій, не реабілітованих раніше за Хрущова;
  • ослаблення контролю над соціалістичним табором, що призвело, зокрема, до зміни влади в більшості соціалістичних країн, об’єднання Німеччини, закінчення холодної війни (перемога американського блоку);
  • припинення війни в Афганістані і виведення радянських військ;
  • багато міжнародних мирних ініціатив, зокрема домовленість про ліквідацію в Європі радянських та американських ракет середньої і малої дальності;
  • переведення підприємств на госпрозрахунок, самоокупність, самофінансування — введення перших елементів ринкової економіки в СРСР, повсюдне впровадження кооперативів — провісників приватних підприємств, зняття обмежень з валютних операцій;
  • вимивання товарів з магазинів у результаті накачування економіки безготівковими рублями, а згодом — гіперінфляція;
  • приховування від громадськості фактів аварії на Чорнобильській АЕС;
  • убивство в пермському таборі Василя Стуса;
  •  грабіжницька грошова реформа;
  • антиалкогольна компанія та різке падіння смертності в РРФСР (водночас – вирубка виноградників).

Україна проголосила повну незалежність у серпні 1991 року на тлі того, як у Москві про захоплення влади оголосили путчисти-консерватори із ГКЧП (державного комітету з надзвичайного стану), котрі ув’язнили Горбачова у кримській резиденції в Форосі.

Михайло Горбачов склав з себе повноваження глави держави після підписання лідерами України, РФ та Білорусі Біловезьких угод (в обхід заперечень Горбачова) і фактичної денонсації Союзного договору 25 грудня 1991 року.

 

Нагадаємо, 30 серпня 2018 року в Москві помер радянський і російський співак, політик і відомий українофоб Йосип Кобзон.

Читайте також:
Експрем’єр Японії Сіндзо Абе помер після нападу на мітингу

Помер перший президент України Леонід Кравчук. БІОГРАФІЯ

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна