автор: Марина Ткачук
з Чернігівської області
зйомка та монтаж відео: Андрій Ігнатенко
Внаслідок російської агресії в Україні зруйновано або пошкоджено 116 тисяч житлових будинків. Це останні дані Міністерства розвитку громад та територій України. І цей “лічильник” щодня невпинно працює не на нашу користь – війна триває, зростають втрати.
Масштаби руйнувань та людського горя годі виміряти в грошах. Але в українському уряді однак намагаються рахувати: загальні збитки, заподіяні лише житловому фонду, уже перевищують 100 мільярдів гривень.
Через дії російської армії 3,5 мільйони українців, більшою чи меншою мірою, тепер потребують ремонту, відновлення свого помешкання, або й узагалі нового житла. З такими масштабами руйнувань ані державний, ані місцеві бюджети впоратися не можуть. А тим часом є ще й інша очевидність – незабаром осінь. І “квартирне” питання для сотень тисяч людей у постраждалих регіонах стоятиме ще гостріше.
Відео:
Село Новоселівка, що поблизу Чернігова, після запеклих боїв із російською армією справляє гнітюче враження. До війни тут жила майже тисяча мешканців. І більшість із них тепер залишилися без житла. Когось прихистили рідні чи знайомі з інших регіонів, хтось живе на руїнах власних будинків (поки літня пора дозволяє). Але всі не знають відповіді на питання: як бути далі?
Посеред Новоселівки, біля зруйнованої початкової школи, зараз трудиться з десяток працівників: тут завершують роботи зі встановлення першого модульного містечка.
Цей проєкт реалізується за підтримки уряду Польщі. Як розповів нам перший заступник голови Чернігівської обласної військової адміністрації Костянтин Мегем, це містечко зможе прийняти загалом 350 людей, які залишилися без житла через військову агресію Росії.
Як виглядає модульне містечко. Фотогалерея (гортайте):
Перші мешканці вселяться сюди вже найближчими днями. Для них обладнано кімнати, в кожній з яких зможуть розміститися четверо осіб. Із меблів – два двоярусні ліжка, шафи, табуретки. Є обігрівачі, тож і зимувати можна. Душові, кухня та санвузли – спільні.
Чоловіки, які копають траншеї для водогону, немісцеві. Діляться своїми спостереженнями: “Тут, звісно, тіснувато для сім’ї буде. Але що робити, як вони, бідні, не мають інших варіантів. Щодня приходять люди, сидять он на тій лавці. Їм сюди раз на день привозять їжу. Чекають, коли вже їх тут поселять”.
Сергій живе неподалік. Його хата відносно ціла, лише дах пошкоджений – це вже небувале щастя для місцевих. Потреби оселятися в містечку в чоловіка немає. Але він запевняє, що тут би й не жив. “Бо місця мало?” – питаємо на випередження.
І отримуємо відповідь, яка багато що свідчить про пережите в цьому селі: “Та як “прилетить” знову, то ж тут братська могила буде!” – емоційно реагує чоловік.
Далеко не питання комфорту, а безпека й страх нових “прильотів” – ось що найперше турбує мешканців Новоселівки, які пережили пекло.
Читайте також:
“А хіба ви б так не зробили?” Як сільська староста з Київщини прихистила сусідів із розбомблених хат
Тетяна Ященко на руїнах свого будинку
У Тетяни Ященко можливості “перебирати харчами” немає. Вона живе якраз навпроти модульного містечка. У перші ж дні вторгнення в її будинок влучила авіабомба. На щастя, власників на місці не було – вони виїхали в сусіднє село. Але їхня хата тепер – це суцільна купа будівельного сміття.
Зараз Тетяна з доньками (старша, 16-річна, найважче переживає втрату будинку – саме напередодні вторгнення їй зробили ремонт у кімнаті, купили новий диван!) живуть у знайомих. А чоловік – на згарищі хати. Разом із пораненим псом.
Сім’я написала заяву на поселення в модульному містечку, бо “справа до зими йде, треба ж щось думати”. Та й знайомі не можуть надавати їм житло так довго. “Ми чекаємо, коли почнеться заселення. Розуміємо, що це складно буде – жити отак, усім великим “колгоспом” під одним дахом. Але які варіанти?..” – розводить руками Тетяна.
Фото: Новинарня
Для людей, що виросли в селі, мали власний город, хату й простір, поселитися в малесенькій кімнатці, ділити з сусідами кухню і туалет – складне випробування. Українці – господарі-одноосібники. Тож не дивно, що до Чернігівської ОВА надходить сила-силенна однакових прохань: надати в користування індивідуальні мобільні вагончики, які господарі зможуть поставити на своєму обійсті.
Костянтин Мегем запевняє: місцева влада спільно з донорами та благодійниками ці побажання враховує й розглядає можливість встановлювати такі модулі.
Однак постраждалі регіони приймають і погоджуються на всяку допомогу, не вередуючи. Надають модульні містечка – добре й так. На Чернігівщині їх зараз встановлюють також у Ніжинському, Чернігівському районі та в самому обласному центрі. А ще, каже Мегем, активно розселяють постраждалих людей у гуртожитки. Перевага надається малозахищеним верствам населення. Бо місця бракує.
Алла Рудих. Фото: Новинарня
До такої категорії належить родина Алли та Михайла Рудих. Подружжя разом із трьома дітьми мешкає в Чернігові, у районі Бобровиця, який теж суттєво постраждав від руйнувань. Будинок Алли розбомбили дощенту. Родина втратила все, що мала. Добре, що вціліли самі – сиділи у бомбосховищі. Як багатодітній сім’ї, каже Алла, їм обіцяли житло: його, за спеціальною урядовою програмою, родина зможе орендувати за одну гривню на місяць.
Але угода буде дійсна упродовж року. “А далі що? – запитує Алла. – Ми хочемо відбудувати наш будинок. Та де взяти кошти?”
Читайте також:
Гуртом проти руїни: як чернігівські волонтери допомагають відновлювати розбомблене рашистами місто
Фото: Новинарня
Тільки в самому Чернігові через бойові дії пошкоджено понад 2 тисячі приватних будинків і 800 багатоповерхівок. А загальна кількість зруйнованих об’єктів у Чернігівській області становить близько 7 тисяч.
“80% – саме житло громадян. Комісії й надалі продовжують обстежувати пошкодження, руйнування, у тому числі й багатоквартирних та приватних будинків, – каже Костянтин Мегем. – І ця база розширюється та доповнюється. З резервного фонду держбюджету на ці потреби області виділено 250 мільйонів гривень. Вони спрямовуються на об’єкти критичної інфраструктури та об’єкти приватного сектору, а також на ремонти багатоквартирних будинків – на це також виділила кошти чернігівська міськрада. Масштаби руйнувань досить-таки значні, і роботи з відновлення багато. Тож цих коштів не вистачає”.
Костянтин Мегем. Фото: Новинарня
Насамперед наша держава розраховує на допомогу країн-партнерів і міжнародних інституцій. Не зайвою буде допомога великих міжнародних компаній та благодійних фондів. А ще є велика надія на заарештовані російські активи – як в Україні, так і у світі.
Низка експертів теоретично розмірковують і про майбутні репарації від Росії (що виглядає досить далекою перспективою, про яку йтиметься вже після завершення війни та капітуляції російської влади). Українська держава готує план відбудови постраждалих міст. Але все знову впирається в кошти. Тож більшість запитань щодо виплат, компенсацій та нових помешкань для тих, хто втратив житло, залишається без відповіді.
Фото: Новинарня
Уже зараз експерти кажуть, що впродовж цієї війни Росія знищила більше житла, ніж Україна збудувала за останні 5 років. І подолати руїну – це перспектива багатьох десятиліть.
Читайте також:
Житло для переселенців: які будуть доступні формати?
Проєкт “Зберегти Україну” реалізується за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
