На Донеччині в бою загинув воїн 58 омпбр Володимир Гунько

У Донецькій області в бою загинув офіцер 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського Володимир Гунько (“Кузьма”).

Про це в середу, 3 серпня, повідомили друзі полеглого на його сторінці в фейсбуці.

33-річний Володимир Гунько загинув 31 липня під Бахмутом Донецької області. У лавах Збройних сил боронив Іловайськ у 2014 році та Широкине у 2015-му.

“Майже два місяці шукав підрозділ, їздив до хлопців чи не щотижня, шукав зниклих побратимів. Організовував похорон Жоржу. І 1,5 місяці від добивався переводу в 58-му бригаду. Добився. 23 липня приїхав в Бахмут. 31 загинув. Вижив в Іловайську 2014-му, Широкиному в 2015-му. Найкращий Вова України”, – написала на сторінці воїна Марина Соколова.

У 2014 році тоді боєць батальйону “Донбас “Володимир Гунько був одним із тих, хто опинився в оточенні біля Червоносільського, коли російські військові впритул розстріляли колону українських бійців.

Він потрапив у полон, бо не схотів залишити поранених товаришів. Воїн сподівався на швидке звільнення, проте провів у полоні майже чотири місяці.

Про 46 діб у підвалі донецького СБУ, кашу з камінцями та соляркою та полон в окупованому Іловайську, де місцеві несли їм їжу та теплі речі, про повернення додому та знову на фронт він розповідав у подкасті “Повернись живим” серії “Пережити полон”.

“Вова ніколи не ховався. Він задовбував мене від початку повномасштабного вторгнення, щоб перевестися кудись на передову, бо в тилу він не міг. Я всіма способами намагався йому НЕ допомогти. Навіть уже на службі він щотижня возив волонтерку на Донбас”, – написав у фейсбуці  журналіст каналу ICTV Володимир Рунець.

“З Вовою ми познайомилися в Широкиному під Маріуполем, куди він повернувся одразу після понад ста днів полону в Іловайську. У Вови складний характер, бо надто загострене почуття справедливості.

Він змінював усе і всіх навколо себе. Від патрульних поліцейських до самих високих чиновників.
Вова не знав, як обманювати. Це просто йому не притаманно.

Вова міг зняти з себе останню сорочку і віддати незнайомій людині. Одного разу він приїхав до мене додому і подарував футболку. Я забув, що в той день у нього був день народження. Я забув привітати. Я забув купити подарунок. Забув. А він хотів відсвяткувати зі мною, тому купив подарунок мені.

У день пам’яті Іловайська ми завжди носити соняшники до Михайлівського. Вова умів любити. Вова сприймав Іловайську трагедію, як ніхто інший.

Вова вболівав за все. Останній раз ми з ним говорили в ватсапі, коли він вимагав, щоб я зробив сюжет про безчинства російської православної церкви у Вінниці. Я казав, та давай вже пізніше, а він виносив мозок: роби, це теж частина війни. Вова, нічого в цьому світі тебе на замінить”, – написав Рунець.

Читайте також:
“Я тут просто для насілія”: 58-ма бригада ЗСУ на Донеччині спалила групу вагнерівців

На фронті загинув воїн, бард і громадський активіст Гліб Бабіч