“HIMARSи йдуть до нас повільно, їх замало”: чому це не зовсім так

Daily Kos у перекладі @rizorko

Є така думка, що надання Сполученими Штатами лише чотирьох пускових установок M142 HIMARS – це зовсім ніщо. Та й взагалі, міжнародної допомоги “мало”. Але ця думка хибна. І ось чому.

Питання логістики

Доставка до польського Жешува, потім через кордон України так, щоб московія не могла цьому завадити, після цього доставка до лінії фронту по країні у війні. Логістика це складно навіть у мирний час. А про ці процеси у воєнний час, мабуть, буде написано книжки та історичні праці. За три місяці через цей процес пройшли тонни стінгерів, джавелінів, гвинтівок, бронежилетів, касок, автомобілей, самохідних установок, ствольної артилерії, танків. І от тепер:

M142 HIMARS.

HIMARS важить 18 тонн. Багатенько. Але це ще не все. Один блок з шести ракет для HIMARS MLRS важить 2,5 тонни. І ця крихітка відстрілює його за лічені секунди. Щоб це все разом поєднувалось йому потрібний наступний пункт:

Доставка блоків на фронт

Виготовляються блоки в США. Тобто спочатку потрібно доставити їх у Європу, бажано у Жешув. Один військово-транспортний літак C-5 Galaxy ВПС США може перевезти 140 тонн вантажу або 56 блоків — всього 10-12 годин роботи однієї пускової установки, причому завантаження, переліт і вивантаження може зайняти добу. Не дуже ефективно, погодьтесь.

Фото: ВПС США

Тому транспортувати блоки ефективніше морем, поповнюючи склади країн Європи, з яких блоки можна швидше передати в Жешув. Далі 1200 кілометрів залізницею ближче до лінії фронту. Але і це ще не все — поїзд не може під’їхати на середину поля, щоб вивантажити блоки для HIMARSів, а HIMARS не буде щоразу їздити до залізничних платформ. Тому Україні потрібні HEMTT (важкі вантажівки тактичної підтримки) для переміщення цих блоків. І їх треба багато. Одна вантажівка може везти два блоки, або чотири якщо має причіп. Це 5-10 тонн боєкомплекту або… 30 хвилин вогневих завдань для HIMARSа за умови часу перезарядки в 5 хвилин (в реальному бою більше). Уявіть, які конвої і як часто мають курсувати, щоб HIMARSу було чим працювати.

В Україні повномасштабна війна

Війна все ускладнює в десятки разів. Ворог не хоче, щоб HIMARSам було чим стріляти. Колони повинні рухатись під прикриттям, особливими безпечними маршрутами у визначений час. Додайте до цього дефіцит пального і проблеми з його логістикою.

Навчання триватиме три тижні, потім HIMARSи будуть рухатись на фронт.

Інструктори проходять навчання, але в цей час у «фоні» налагоджується надважкий ланцюг поставок, цілий логістичний квест, щоб HIMARSам просто було чим стріляти. І, враховуючи все це, ми будемо мати HIMARS на фронті всього лиш через три тижні. Це фантастично короткий термін для такого об’єму задач.

Читайте також:
MLRS і HIMARS: у чому відмінність від російських РСЗВ та чи стануть вони “вундерваффе”

Чотири HIMARSи – це лише перший транш.

Потрібно побудувати логістику, визначити потреби та тактику застосування, витрату ракет. Пам’ятаєте як ми казали «всього 18 M777?..». Станом на зараз офіційно лише США передали 108 гаубиць. І буде ще. Процес триває.

Слід зазначити, що чотири пускові установки, при постійному забезпеченні ракетами можуть із запасом покрити весь північно-східний фронт. Навіть один HIMARS може наробити лиха окупантам якщо його повноцінно забезпечити.

Як висновок, хоч нам здається, що 4 установки це мало, ми навіть не уявляємо який великий процес за цим стоїть. І потенціал цих чотирьох HIMARSів є більшим, ніж здається на перший погляд…

Читайте також:
Рішення щодо надання Україні HIMARS та М270 – це великий стрибок у питанні стримування російської агресії, – Резніков