MLRS і HIMARS: у чому відмінність від російських РСЗВ та чи стануть вони “вундерваффе”

 

автор: Михайло Жирохов
військовий історик, експерт, хроніст

Останніми тижнями в ЗМІ та на рівні військово-політичного керівництва держави широко обговорюють тему отримання Збройними силами України реактивних систем залпового вогню західного виробництва. Дуже часто ця зброя описується як таке собі “вундерваффе”, яке докорінним чином може змінити ситуацію на фронті. Але мало хто розуміє, чому саме це має статися.

Та й із технічним боком цього питання не так все просто – достатньо сказати, що з подачі деяких державних діячів та журналістів західні системи називають просто MLRS, без розподілу на конкретні зразки.

Тож пропоную розібратися, що до чого: чим відрізняються MLRS і HIMARS, у чому їхня перевага над російськими зразками ракетних установок та чи справді ця зброя може плинути на хід війни.

MLRS і HIMARS: у чому відмінність

MLRS – Multiple Launch Rocket System – це, фактично, реактивна система залпового вогню, скорочено РСЗВ.

HIMARS – High Mobility Artillery Rocket Systems – це високомобільна артилерійська ракетна система.

Перш за все потрібно зазначити: не зважаючи на наявність власних розробок в окремих країнах, США та їхні союзники фактично мають на озброєнні тільки два типи реактивних систем залпового вогню:

  • M270 MLRS (на базі гусеничної БМП Bradley),
  • M142 HIMARS (на базі стандартної армійської вантажівки M1140).

Першу виробляє американська компанія Vought, другу – підрозділ Lockheed Martin, теж Сполучені Штати.

І ті, і ті – калібру 227 мм (для порівняння: РСЗВ “Ураган” – 220 мм, “Смерч” – 300 мм).

M142 HIMARS

Обидва варіанти, як М270, так і M142, мають екіпаж із трьох осіб. Обидва зразки стріляють однаковими ракетами. А основна відмінність полягає в тому, що M142 несе лише один модуль із шістьох ракет, який може містити тільки ракети одного типу. Тоді як M270A1 має два модулі, тому може стріляти як ракетами з унітарною бойовою частиною, так і ракетами з касетними боєприпасами одночасно.

Власне, M142 HIMARS існує лише в одній версії – M142A0.

А ось РСЗВ M270 існує як мінімум у п’яти версіях: M270A0, M270A1 та M270A2 (США), M270B1 (Велика Британія) та MARS2/LRU (Німеччина, Італія та Франція).

M270A1 MLRS

Причому слід сказати, що M270A0 може стріляти лише тренувальними ракетами серії M26, серії M28 і ракетою M39.

Нині РСЗВ цієї модифікації зняті з озброєння. В той же час Lockheed Martin отримала контракт на модернізацію 160 M270A0, які знаходяться на зберіганні, до рівня M270A2. Далі, за планами Пентагону, до цього стандарту будуть доведені і 225 пускових установок M270A1.

Хоча M270A1 може стріляти всіма наявними ракетами, але обчислювальна потужність системи управління вогнем надто повільна, щоб використовувати перспективну ракету PrSM.

Робота  M270A1:

Робота M142 HIMARS:

Тобто зараз можливо говорити про те, що Україна може отримати лише пускові установки M142 або M270A1. Тому що M270A0 не може стріляти ракетами GMLRS із наведенням GPS, які є на складах, а M270A2 є абсолютно секретною, тому явно поставлятися нам не буде.

Щодо європейських машин, то вони, в принципі, дуже подібні до M270A1, із деякими незначними нюансами, пов’язаними з використанням системи управління вогнем європейського виробництва.

Ракетні очікування

Щодо ракет для таких РСЗВ, то їхній асортимент невеликий:

• некеровані ракети з касетними боєприпасами M26

У 2007 році армія США розпочала програму утилізації ракет цього типу, яка була розрахована до 2019 року. До 2012 року було утилізовано 98 904 ракети M26. Але у 2017 році адміністрація Трампа скасувала політику адміністрації Буша щодо касетних боєприпасів, і станом на 2022 рік не відомо, скільки ракет M26 все ще знаходиться на озброєнні США, і чи є вони взагалі. Однак вважається, що армія США (і всі союзники по НАТО) не мають у своїх активних запасах ракет M26 принаймні протягом останніх десять років.

• навчальні снаряди зі зменшеною дальністю M28

• кореговані ракети M30А1 та M31A1 GMLRS з унітарними фугасними боєголовками масою 90 кг

Lockheed Martin виробляє близько 11 тис. ракет обох модифікацій на рік, тому американські військові мають на 2022 рік у своєму арсеналі щонайменше 60 тис. GMLRS.

• некеровані ракети з касетними боєприпасами M30 (наповнення – суббоєприпаси M101)

Під час експлуатації виявилося, що такі ракети мали 2% відмов, тому вони закуповувались тільки до 2009 року, а потім, за планами, мали бути замінені на М31 до 2019 року. Станом на 2022 рік незрозуміло, чи ракети М30 все ще знаходяться на озброєнні армії США, і якщо так, то скільки.

U.S. Marines launch a High Mobility Artillery Rocket System during Weapons and Tactics Instructor (WTI) course 2-22 at Dugway Proving Ground, Dugway, Utah, April 6, 2022

некеровані ракети з касетними боєприпасами M31 (нова бойова частина з понад 160 тис. вольфрамових кульок)

• ракети ATACMS M39/M48/M57

Розрізняються бойовою частиною та наявністю/відсутністю GPS-керування. США не планують надавати Україні такі ракети.

• ракета малої дальності PrSM (планується прийняття на озброєння в 2027 році).

Крім того, в Німеччині на базі М26 виготовляли ракету AT2, призначену для дистанційного встановлення 28 протитанкових мін AT2 на дальність до 38 км. Також як мінімум три модифікації виготовляють в Ізраїлі.

Таким чином, можливо говорити, що Україна найімовірніше отримає ракети M30A1, M31 та M31A1 з GPS-керуванням.

Причому тут є один нюанс. Офіційно ракети GMLRS мають дальність ураження цілі близько 70 км.

Однак мої західні колеги говорять, що це “трошки не так”, і росіян чекають вкрай болючі відкриття.

Наявність, даність і потреба

Наразі було виготовлено понад 540 систем M142. В армії та морській піхоті США налічується близько 450 одиниць М270.

Це означає, що США можуть без проблем передати Україні досить багато РСЗВ будь-якої системи, оскільки їх на озброєнні багато, і їхнє виробництво триває.

Щодо європейських союзників, то тут не все так райдужно. На озброєнні британської армії всього 42 одиниць M270B1, у Німеччини – 41 MARS, Італії – 22, а Франції – взагалі лише 13.

Скільки Україні потрібно таких пускових установок, щоб переломити хід війни? За розрахунками західних воєнних експертів – мінімум 48. Плюс багато-багато ракет і розвідувальних дронів, щоб наводити їх.

1 червня від Пентагону стало офіційно відомо про надання Сполученими Штатами Україні чотирьох пускових установок M142 HIMARS.

6 червня ВВС інформувало, що Велика Британія вирішила передати Україні три реактивні системи залпового вогню M270.

Кажуть, що далі буде.

Читайте також:
Рішення щодо надання Україні HIMARS та М270
– це великий стрибок у питанні стримування російської агресії, – Резніков




Порівняння зі “Смерчем” та “Ураганом”

А тепер потрібно порівняти американські М270 та М142 із російськими зразками БМ-27 “Ураган” та БМ-30 “Смерч” (які, до речі, також стоять на озброєнні ЗСУ).

Перше, що впадає в очі – час перезаряджання.

Американські комплекси використовують ракетні модулі, попередньо заряджені на заводі або шістьма ракетами GMLRS одного типу, або однією ракетою ATACMS. Вантажівки доставляють модулі до заздалегідь призначених пунктів, де M270/M142 перезаряджають свої використані модулі на нові за 5 хвилин завдяки вбудованим кранам.

Заряджання російської БМ 9П140 “Ураган” із ТЗМ 9T452

Для перезарядки “Урагану” потрібно п’ять військовослужбовців та більше 20 хвилин, а для перезавантаження “Смерча” — взагалі понад 40 хвилин.

Тобто розрахунок РСЗВ радянського зразка може зробити один залп на годину, тоді як розрахунок американської установки – п’ять чи навіть шість.

Крім того, екіпажу M142 навіть не потрібно виходити з автомобіля, щоб перезарядити свою установку.

Єдина небезпека для них — ударні дрони (перш за все дрони-камікадзе), тому ці РСЗВ конче потребують прикриття засобами ППО.

На початку травня МО РФ показало роботу російського “Смерча” на війні в Україні на відео:

Інша серйозна відмінність – точність стрільби. Так, залп “Смерча” із 12 ракет має кругове імовірне відхилення у 170 метрів. Це означає, що лише половина ракет влучають у коло радіусом 170 метрів, в центрі якого розташована обрана ціль. Тоді як у американських ракет GLMRS цей показник становить лише 5 метрів.

Тобто: M142 і M270A1 швидше перезаряджаються, швидше стріляють і значно точніші, ніж російські ракетні установки. Їхні ракети також летять далі, ніж російські ракети (“Смерч” – 70 км, “Ураган” – до 35 км).

Висновки

Що дасть Україні використання РСЗВ американського виробництва?

Радіус дії MLRS на Херсонщині

Радіус дії MLRS на Донбасі

Перш за все, навіть при офіційній заявленій дальності ураження цілей (~70 км) на Херсонському напрямку в зону ураження потрапляють Антонівський міст поблизу Херсона та Каховська дамба біля Нової Каховки. На Харківському напрямку радіус захоплює лінію постачання росіян залізницею від Вовчанська до Куп’янська. А на Донбасі взагалі можливо буде уразити чи не будь-які важливі цілі.

M270A1 та/або M142 на озброєнні ЗСУ однозначно змінять динаміку цієї війни.

Кожне російське намагання провести атаку буде накрите вогнем РСЗВ, кожен російський пункт постачання в найближчому тилу буде знищено. А за результатами першої фази війни вже зрозуміло, що російська армія не може проводити наступальні операції на віддалі більше ніж на 80-90 км від логістичних баз.

 

P.S. 3 червня стало відомо, що військовослужбовці Збройних сил України вже навчаються поводженню з пусковими установками HIMARS M142 у невідомому місці за межами України.
Як повідомив на брифінгу заступник голови Пентагону Колін Каль, навчання українських військових триватиме кілька тижнів.

Читайте також:
“HIMARSи йдуть до нас повільно, їх замало”: чому це не зовсім так


〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест із вартими уваги статтями "Новинарні".