Дмитро Лиховій
журналіст, головний редактор “Новинарні“
(FB)
Найбільш героїчна наразі сторінка великої війни – оборона Маріуполя і “Азовсталі” зокрема – закінчилася.
За таких розкладів колись це мало статися. Це трохи схоже за сприйняттям на ДАП у першій кампанії, але це в рази більше за ДАП, і фінал інакший.
Я завжди казав, що неправильно ототожнювати героїв і загиблих. Герої нам потрібні насамперед живі. Захисники “Азовсталі” в будь-якому разі увійшли в історію України як герої. Гарнізон Маріуполя своє завдання виконав уже давно.
Але це далеко не кінець історії оборонців Маріуполя. Крім однієї спільної військової операції, є ще тисячі людських доль і трагедій. Азовців, просто гвардійців, морпіхів, прикордонників, поліції, тероборонівців та інших. Живих і мертвих, поранених, із травматичними ампутаціями, хворобами.
Ми маємо бути готові, що ворог буде намагатися максимально скомпрометувати, дегероїзувати полонених.
Я не знаю, в чому полягають домовленості в цій “операції з порятунку” і наскільки вони справдяться. Не будуватиму якихось припущень, що буде з українським гарнізоном Маріуполя далі, на наступній сторінці.
Коли буде обмін і як до нього дожити.
При цьому давайте враховувати, що тепер наших полонених на окупованих територіях і в Росії точно більше (можливо, в рази), ніж полонених росіян – у нас. Це велика проблема, що сковує наші можливості.
Але, як і в багатьох інших великих проблем, її розв’язання “просте”. Україні потрібно перемагати по ходу, диктувати ініціативу і зрештою перемогти в цій війні. Всього-то.
Втім, іншого варіанту в нас і немає.
Читайте також:
Всі захисники Маріуполя вийшли з “Азовсталі”, – МО РФ
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!