Денацифікація так денацифікація: чому російські ліберали не кращі за російських фашистів

Сергій Борщевський
письменник, дипломат, експерт Центру дослідження Росії

Нарешті сталося. Лише війна підштовхнула українців з їхньою толерантністю позбуватися символів колоніального минулого: збивати таблички, змінювати назви вулиць, станцій метро, переглянути навчальні програми.

Робимо те, що мали робити ще на початку дев’яностих. Це деокупація, деколонізація свідомості. Без цього неможливо будувати нову державу. Згадаймо, Мойсей сорок років водив пустелею свій народ, поки не помер останній, хто знав рабство, бо раби нездатні будувати нову державу.

Отже, нарешті сталося… але є одне але. В умовах війни ледь не на всіх українських інформаційних ресурсах щодня зустрічаю дописи російських так званих опозиціонерів.

Чому так званих? А тому що влада і опозиція в Росії — це традиційно два боки однієї медалі. Наявність опозиції (нехай вона навіть давно за кордоном і непогано живе коштом зарубіжних грантів) легітимізує владу.

Та головне інше. В українському інформаційному просторі російська опозиція вирішує свої проблеми.

Їхні дописи зосереджені на одній темі: як облаштувати Росію після падіння путінського режиму. Це аморально: розмірковувати в українських ЗМІ про капітальний ремонт імперії, яка на Україну напала.

Але вони не перейматимуться моральністю. Тому ми повинні припинити надавати їм доступ до мізків наших громадян.

Інакше й далі житимемо їхнім життям, як жили в СРСР. Як жили до цієї війни вже після проголошення Незалежності, читаючи їхні романи і дивлячись їхні фільми, поки герої цих романів та фільмів не вдерлися в наш дім і не почали робити те єдине, що вміють робити – вбивати, грабувати, ґвалтувати.

Російські ліберали не менш небезпечні
за російських фашистів.

Україна ціною тисяч життів переможе путінський режим, а назавтра вони спробують сісти за стіл переговорів, заявивши, що вони – “інша Росія”.

А післязавтра почнуть навчати нас демократії.

Ми не маємо права дозволити їм це робити. Не піддаймося на ліберальну балаканину. Наші погляди на майбутнє переможеної Росії апріорі не можуть збігатися з поглядами російських лібералів.

Денацифікація так денацифікація. Найбрутальніших представників нацистського режиму стратили. Німеччину розділили на окупаційні зони.

Німці проходили процес денацифікації. Росія і росіяни не повинні цього уникнути.

А поки що нехай мовчать.

Читайте також:
Чому слід називати ворогів росіянами, а не “рашистами”