“Допомога українцям із Ростова”: чому обурюють домовленості глави Червоного Хреста з Лавровим та що МКЧХ робить в Україні

У Москві відбулися переговори президента Міжнародного комітету Червоного Хреста Петера Маурера та глави МЗС Росії Сергія Лаврова. За їх підсумками глава МКЧХ оголосив про запит на відкриття офісу в Ростові-на-Дону “для покращення роботи організації на сході України”.

Про це в четвер, 24 березня, інформують російські медіа.

“Я хотів би заручитися вашою підтримкою у тому, що стосується зміцнення логістичної структури в Росії, щоб покращувати нашу роботу на Донбасі та інших частинах України, які перебувають під контролем російських збройних сил. Для цього ми надіслали запит на відкриття відповідного офісу в Ростові-на-Дону”, – сказав Маурер, якого цитують РБК та російське урядове інформагентство ТАСС.

Президент МКЧХ зазначив, що його організація продовжить допомагати жителям України та працюватиме з колегами на місцях.

“Ми готові надати більше допомоги та задовольнити їхні гуманітарні потреби, хоч би якими вони були”, – сказав посадовець.

Крім того, Маурер наголосив на необхідності сформувати “команду в Україні, яка б прямувала до спірних зон“.

Колишній швейцарський дипломат заявив, що Червоний Хрест продовжить зберігати нейтралітет і ставити на чільне місце людей та їхні потреби.

“Ми повинні примирити їх (людей) у рамках діалогу сторін, що воюють”, – зазначив Маурер, додавши, що Червоний Хрест “надаватиме гуманітарну допомогу в нейтральному ключі”, щоб сприяти підвищенню довіри між сторонами.

У свою чергу глава МЗС країни-агресора Сергій Лавров повідомив, що за підсумками переговорів Червоний Хрест підготує додаткові міркування, які Росія готова розглянути, а Москва регулярно ділитиметься з МКЧХ “своїм баченням ситуації”.

“Оперативна” неспроможність

Заяви Петера Маурера в Москві неабияк обурили українців. Адже відомо, що після початку російського вторгнення Міжнародний комітет Червоного Хреста акумулює величезні кошти, які надходять від людей та організацій із різних країн світу на підтримку України.

Однак в Україні не відомо про великі гуманітарні проєкти, які реалізовував би МКЧХ у “гарячих точках” (крім допомоги жителям ОРДЛО та інших районів Донецької і Луганської областей до початку великої війни).

Понад те, 15 березня міжнародна місія Червоного Хреста у складі 30 осіб залишила Маріуполь, у якому на той момент залишалося не менш як 350 тисяч цивільних – без їжі, води, електрики, ліків, зв’язку.

“Наша делегація надалі не може працювати в Маріуполі. У місті для цього вже не було оперативних можливостей… Наразі ми не можемо надати жодної громадської допомоги”, – заявив тоді Петер Маурер.

За висновком маріупольських медійників, Червоний Хрест виявися абсолютно неспроможним працювати в умовах повномасштабного воєнного конфлікту в Україні, хоча саме це прописано в цілях організації.

Щодо офісу МКЧХ в Ростові-на-Дону, то відомо, що українських громадян вивозять із заблокованого Маріуполя до країни-агресора, в Ростовську область РФ, із порушенням гуманітарного права. І це мінімальний потік людей, що виїжджає з міста, яке переживає катастрофу.

У цьому контексті варто також зазначити, що в останні роки війни на Донбасі представники МКЧХ так і не спромоглися відвідати українських полонених, ув’язнених у тюрмах угруповань “ДНР/ЛНР”

“Баланс” і наміри МКХЧ

Як повідомляв сайт МКЧХ, 16 березня Петер Маурер приїздив до України, зокрема до Києва, із п’ятиденним візитом “з метою закликати до забезпечення ширшого доступу гуманітарних організацій до постраждалих та ефективнішого захисту цивільного населення, щоб полегшити дедалі зростаючі страждання людей”.

Петер Маурер в Україні 16 березня 2022. Фото: МКЧХ

Серед іншого, президент планував “зрозуміти, як ще більше наростити масштаби нейтральної та неупередженої гуманітарної діяльності МКЧХ. Йдеться, серед іншого, про роботу МКЧХ щодо забезпечення продовольством, товарами медичного призначення та необхідними предметами домашнього побуту цивільних осіб, які рятуються втечею від бойових дій”.

Також МКЧХ заявляв, що “прагне домогтися суворішого дотримання норм міжнародного гуманітарного права, а також розуміння таких завдань МКЧХ, як відвідування військовополонених та осіб, які утримуються під вартою, сприяння гідному поводженню з тілами загиблих та захисту тих, хто перестав брати активну участь у бойових діях”.

17 березня Маурер робив заяву про те, що “доля Маріуполя не має стати майбутнім усієї України”, та закликав сторони “використати кожну можливість, навіть найменшу, щоб крок за кроком полегшувати людські страждання”.

Маурер зустрівся з прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем, віцепрем’єр-міністром Іриною Верещук, міністром оборони Олексієм Резніковим, міністром інфраструктури Олексієм Кубраковим та мером Києва Віталієм Кличком, щоб обговорити наявні гуманітарні потреби.

МКЧХ заявляв, що за тиждень доставив до України понад 200 тонн гуманітарної допомоги: товари медичного призначення, тисячі ковдр, наборів кухонного начиння, брезентових полотнищ.

Тоді ж у заяві глави Комітету йшлося, що “цього тижня світло надії зайнялося в Сумах, коли співробітники та добровольці Товариства Червоного Хреста України та МКЧХ — нейтральних гуманітарних організацій — допомогли вивезти в безпечніші місця тисячі дітей, старих і хворих”.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров та очільник Міжнародного комітету Червоного Хреста Петер Маурер, Москва, 24 березня 2022 року. Фото: Kirill KUDRYAVTSEV / POOL / AFP

У Москву Петер Маурер прибув 23 березня, щоб урівноважити візит до Києва.

Сайт організації у зв’язку з цим інформував, що “МКЧХ значно розширює масштаби своєї діяльності, у тому числі збільшуючи обсяги гуманітарної допомоги та залучаючи нових спеціалістів”.

“Щоб гуманітарна діяльність була більш ефективною, необхідно досягти домовленості про нейтральний і неупереджений гуманітарний простір і дотримуватися цієї домовленості: така необхідна допомога дійде до тих, хто її потребує”, – ішлося в повідомленні.

Із позиції, заявленої на сайті Міжнародного комітету Червоного Хреста, випливає, що “на території України МКЧХ допомагає постраждалим від конфлікту на сході країни, а також підтримує роботу Товариства Червоного Хреста України”.

Росія толерантно ставиться до діяльності глави МКЧХ, однак на розв’язання гуманітарної кризи в “гарячих точках” України це практично ніяк не вливає.

За даними росЗМІ, 2 березня Червоний Хрест, російське Міноборони та МЗС вже обговорювали взаємодію “на українському напрямі”.

МКЧХ тоді повідомив, що люди в зоні конфлікту відчувають гостру нестачу води та проблеми зі зв’язком. Крім того, Комітет висловлював готовність виступити як нейтральний посередник, у тому числі з питання обміну полоненими та передачі тіл загиблих.

За тижні, що минули, гуманітарні проблеми українців лише посилилися.

Позиція Червоного Хреста України

Увечері 24 березня Товариство Червоного Хреста України оприлюднило офіційну позицію у зв’язку з візитом президента МКЧХ Петера Маурера до Москви.

“Товариство Червоного Хреста України (ТЧХУ/ Червоний Хрест України) та Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ) – це різні організації. Червоний Хрест України має виключно національний мандат – працює тільки на території України”, – наголошується в заяві.

Як підкреслили в ТЧХУ, ця організація “не має жодного відношення до офіційного візиту МКЧХ до Російської Федерації, відкриття офісів чи гуманітарних пунктів у Ростові-на-Дону”.

“МКЧХ має міжнародний мандат – виступає в ролі нейтрального та неупередженого посередника між усіма сторонами збройного конфлікту для вирішення гуманітарних проблем.

Червоний Хрест України – захищає життя людей, полегшує їх страждання під час збройних конфліктів і природних катастроф, а також сприяє органам державної влади у діяльності в гуманітарній сфері. Товариство допомагає у наданні гуманітарної допомоги, супроводжує роботу місцевих органів влади при евакуації населення, але самостійно не може ініціювати гуманітарні коридори“, – наголосили в українській філії.

За інформацією ТЧХУ,

від початку війни Червоний Хрест України надав допомогу понад 300 тисячам людей:

• доставили в регіони понад 1000 тонн гуманітарної допомоги, в тому числі забезпечили лікарні необхідними медикаментами, а всі пункти допомоги забезпечили найнеобхіднішим;
• супроводжували в евакуації близько 58 200 людей;
• навчили на тренінгах 42 000 людей надавати першу допомогу;
• провели тренінги з мінної небезпеки з охопленням 2000 людей;
• загони швидкого реагування, які здійснюють виїзди на місця пожеж, вибухів, надали допомогу понад 200 людям.

Читайте також:
Що не так із заявою Human Rights Watch про недотримання Україною прав полонених росіян