автор: Анастасія Федченко
з Донецької області
фото авторки
“Постріл!” – військовий на позиції випускає ракету NLAW по цілі одразу після вигуку. Буквально за мить білий мікроавтобус, що виконує роль ворожого танка, спалахує, як сірник.
На полігоні в Донецькій області підрозділ, що виконує бойові завдання в районі проведення ООС, вчився стріляти зі шведсько-британських протитанкових ракетних комплексів та американських гранатометів М-141. Звідти – фоторепортаж “Новинарні“.
Броньований автомобіль “Козак” залітає на пагорб. Вояки висипають звідти, займають позиції і відкривають вогонь по ворогу. З протилежного боку зі шведсько-британською протитанковою ракетою NLAW в руках вибігає боєць. Щоб зайняти позиції, навестися і вистрелити, йому вистачає кількох десятків секунд.
Гучний “бах!” – політ ракети – вибух – охоплений вогнем “танк” – усе стається просто блискавично.
Воїни створюють навколо себе задимлення, застрибують у “Козак” і від’їжджають. На все загалом пішла заледве хвилина.
Степан – оператор ПТРК. Він – один із тих, хто знищив ворожу “броню”. Навчається третій день. Розповідає, що на опанування NLAW потрібно до трьох годин.
Степан
“Це озброєння – третього покоління: вистрілив і забув. Відсоток ефективності – 90. Тобто
дев’ять із десяти ракет уразять ціль.
Аналогів NLAW у нас не було. Оператор – одна особа. Працювати дуже просто, надзвичайно ергономічна ракета, добре лежить у руках, усе продумано. Річ, варта своїх коштів. Важить 12,5 кілограмів і на плечі зовсім не відчувається”, – каже воїн.
Кумулятивний заряд ПТРК вистрілює над ціллю і пробиває до 700 мм броні. Башта радянських танків – удвічі менша.
“Шанси в екіпажу вижити – нульові. Весь боєкомплект – у башті. Боєкомплект детонує, відривається башта – і все”, – пояснює Степан.
Шведсько-британська розробка ефективна в міських боях. І Степан каже: на місці російських танкістів тричі подумав би перед тим, як сідати і їхати туди, де може чекати новітнє озброєння.
Армійців навчають інструктори, які опанували користування ракетою у британців на полігоні в Старичах. Дмитро – один із таких.
“Стріляють гранатометники – їм легше опанувати цю зброю”, – каже інструктор.
Насамперед – теорія, куди входять і правила безпеки, й огляд NLAW, а постріл – уже як залік, розповідає він про етапи підготовки.
Стрільби з NLAW. Триптих:
“Ракета здатна знищувати і легкоброньовані цілі, й укриття противника, техніку. Коли дізнались, що ця зброя до нас приїде, зраділи: це значить – є підтримка, ми не самі, – наголошує інструктор. – Ця зброя дозволить нам зупинити противника і знищити його”.
Читайте також:
Українські військові вже навчаються уражати противника із ПТРК NLAW. ФОТО
Стріляють на полігоні й з американського гранатомета М-141. Це – “протибункерна” зброя, що дозволяє руйнувати ворожі укриття. Однак тут не “вистрілив і забув”, а механічне наведення.
“Його завдання – розбивати ДОТи, ДЗОТи, у крайньому разі легкоброньовану техніку. Мінімальна дальність – 15 метрів, ефективна – 300-400. Максимальна дальність – 2000 метрів”, – розповідає про тактико-технічні характеристики гранатомета армієць Едуард.
Едуард
Він теж учився у Старичах – в інструкторів зі США. На опанування М-141 пішло чотири дні: теорія, відтак спостерігали на полігоні, як працює техніка, на третій день – залік зі швидкості розкладання, а на четвертий – бойова стрільба.
“Ця зброя додає впевненості, – каже боєць. – Якщо влучити в укриття, там ніхто не виживе. Він пробиває 200 мм бетону“.
Едуард тепер теж навчає побратимів вправлятися зі SMAW-D: “Хлопці легко вчаться. А мені легко їм пояснювати”.
Читайте також:
“Потужніший, ніж 82 мм міна”: ВІДЕО стрільб із гранатомета М141
Олександр Павлюк
Новітня зброя, яку надали закордонні партнери, суттєво підвищує нашу протитанкову оборону, каже командувач Об’єднаних сил, генерал-лейтенант Олександр Павлюк.
“NLAW працює не тільки по прямій, а й уражає танк зверху – у найвразливіше місце. Можна вести вогонь із закритих будівель, достатньо двох метрів простору. Це відрізняється від того, що в нас є, адже постріл у закритому приміщенні з нашого озброєння здатен знищити оператора.
Тож це суттєва допомога. Ми її освоїли. У кожній бригаді є оператори, які вже передають навички тим, хто на передовій. Це справді новітні технології, які допоможуть уберегти особовий склад. Ми розрахували потребу для ведення бойових дій. Все, що я попросив, нам дали”, – задоволений генерал.
Зброю застосовуватимуть у разі наступу агресора на українську територію. Рішення про відкриття вогню ухвалюватиме оператор, коли побачить ціль. За словами командувача, довгих узгоджень не буде.
Втім, панікувати через наступ не варто. Павлюк запевняє: скупчення ударних угруповань ворога на кордоні немає. Хоч російські підрозділи й проводять навчання в Росії та Білорусі.
“Ми впевнені у своїх діях, своїх зброї,
у своїй здатності зупинити ворога.
Ми не зараз перебуваємо в якійсь підвищеній бойовій готовності. Ми вісім років у такому стані. Вірте Збройним силам – і все буде добре, – усміхається офіцер. – Моя родина спокійна. Дочка вчора дзвонила і сміялась: «Якщо мене не буде на робочому місці, всі повтікають. Поки ж усе нормально»”.
Читайте також:
“Welcome to hell!”
Міністр оборони і Головнокомандувач видали заяву на тлі загрози нападу росіян
NLAW – це ручний одноразовий протитанковий засіб з ефективною дальністю стрільби до 600 метрів (у новій версії – до 800 метрів).
Виробляється відомим шведським концерном SAAB і стоїть на озброєнні близько десяти країн. Принцип його дії схожий із “Джавелін”, проте дещо відрізняється.
Перед пуском навідник за допомогою прицілу протягом трьох секунд відстежує кутову швидкість цілі, яка запам’ятовується інерційним блоком ракети і під час польоту робить необхідні поправки, коригуючи напрямок руху.
Ракета здатна вражати цілі як по лінії польоту, так і згори, розриваючись над баштою і “прошиваючи танк вогняними струменями” – таке формулювання використовується в одному з промовідео цього ПТРК.
Загальна вага системи 12,4 кг. Ракета має діаметр 115 мм, калібр тандемної кумулятивної бойової частини – 150 мм.
Термін зберігання комплекту NLAW становить 20 років.
У шведській армії комплекс позначається як RB-57.
У Сполученому Королівстві його виробляють на підприємстві Thales Air Defence у Белфасті в кооперації з іншими британськими компаніями із 2009 року.
Фотогалерея (гортайте):
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
