“Антисемітизм” – одна з карт, яку використовує Кремль для роздмухування антиукраїнської пропаганди

Юрій Федоренко
керівник ГО “Агенція розвитку демократії та інформаційних свобод”, головний редактор сайту “Матриця свободи”

У кожного народу є своя історія, свої національні герої, які боролися за незалежність, проти окупантів, та й просто за виживання нації. Ці герої інколи не дуже толерантно сприймаються сусідами, бо, як не крути, найчастіше війни ведуться між сусідніми державами, чи народами, які жили на одній і тій самій території. Прикладами можуть бути, скажімо, єгиптяни чи палестинці та євреї. Або поляки й українці, які зараз пов’язані міцною дружбою, незважаючи на те, що в Польщі стоїть пам’ятник Пілсудському, а у Львові – Бандері.

Погано лише, коли представники тієї чи іншої держави починають “приватизувати” історичні події. Останнім часом у Кремлі, захлинаючись в істериці при згадуванні “Великої вітчизняної війни”, волають, що тільки їхні “діди” звільнили світ від нацистської пошесті.

Своєю чергою представники офіційного Ізраїлю вважають за обов’язок, не розбираючись, чи є справжня загроза, щоразу збуджуватись при вшануванні в Україні пам’яті Степана Бендери. При цьому вони тихо вислуховують промови Путіна, коли він розповідає їм про “талановиту людину” – Геббельса, який, як ми пам’ятаємо, наполягав на скорішому “вирішенні єврейського питання”.

У зв’язку з тим, що росіяни хочуть нести звання “визволителів світу від нацизму”, а деякі представники Ізраїлю – щоб єврейський народ був головною жертвою Другої світової війни, хочеться нагадати, що в цій війні тільки в Радянській армії воювало близько 7 млн українців. Також проти нацизму 80 тис. українців боролися в лавах армії Сполучених Штатів, 40 тис. – у британській армії, 120 тис. – у польській, 6 тис. – у французькій. Загалом, українці принесли на вівтар тієї війни близько 9 млн життів.

УПА, яка налічувала до 400 тис. бійців, також воювала за незалежну Україну не тільки проти радянських, а й проти нацистських окупантів. Той самий Степан Бандера, який так збуджує послів Ізраїлю в Києві, був заарештований гітлерівцями 5 липня 1941 року і майже до кінця війни перебував у концтаборі “Заксенгаузен”.

В УПА разом з українцями, проти радянської та нацистської окупації, боролися люди різних національностей, в тому числі і євреї. Ось лише пара прикладів.

Лейба Добровський

Це Лейба Добровський (“Валерій”), який проживав у Рівному і наприкінці 1941 року сам налагодив контакти з українськими націоналістами та згодом працював у політичному відділі УПА.

Йому належить авторство низки націоналістичних листівок, брошур і відозв. Поміж найвідоміших – відозви до узбецького, таджицького, вірменського та інших народів. “Валерій” також був автором брошури “Як московський царат підкорював народи”.

Єврея-повстанця радянські спецслужби заарештували 1 лютого 1944 року.

Самуель Нойман

Ще один єврей, власник приватної лікарні в Стрию Самуель Нойман потрапив до УПА після того, як нацисти 1941 року запроторили до гетто його стареньку матір. Не бажаючи залишати її там саму, він пішов до гетто слідом за нею, але через своїх знайомих в ОУН, яких мав чимало, просив врятувати їх і доправити до безпечного місця. Уже наступної ночі члени СБ ОУН викрали лікаря разом із матір’ю та за підробленими документами на прізвище Максимович вивезли з міста.

Поки він під цим прикриттям практикував по різних місцевостях Стрийщини, гестапо дізналося його справжнє ім’я, і сітка СБ змушена була переховувати Ноймана. У вересні 1943 року його перевели в підпорядкування УПА-Захід, де він працював у старшинській школі курінним лікарем і викладачем. Мама завжди була поряд із ним.

Загинув Нойман у Чорному лісі, разом з іншими членами штабу УПА, під час більшовицького наступу в липні 1945-го.

Зверніть увагу на те, що ОУНівці рятували людей, але ті згодом були вбиті або репресовані саме московською владою. І таких прикладів дуже багато.

Але Кремль докладав неймовірних зусиль, аби створити уявлення про буцімто суто антисемітські настрої в середовищі українських націоналістів. Для цього фальсифікувалися документи та проводились інформаційні компанії.

Ця політика Москви незмінна століттями. “Антисемітизм” приписують багато кому, хто не подобається Кремлю. Це робиться і зараз, робилося і в Першу світову, і під час та після Українських визвольних змагань (згадайте і вбивство Симона Петлюри). Але не всі, навіть у середовищі сіоністів, цьому вірять.

Ось що пише видатний єврейський націоналіст, письменник і публіцист, один із лідерів сіоністського руху, співзасновник держави Ізраїль та її збройних сил Володимир Жаботинський про постать Симона Петлюри: “Я з ними виріс, разом з ними провадив боротьбу проти антисемітів та русифікаторів — єврейських та українських. Ані мене, ані решту думаючих сіоністів південної Росії не переконають, що людей цього типу можна вважати за антисемітів”.

На жаль, сучасні діячі Ізраїлю більше підвладні московській пропаганді та не хочуть спиратися на факти й визнавати очевидного.

А факти такі. Серед Праведників народів світу, які, незважаючи на загрозу своєму життю, рятували євреїв від нацистів, українці за кількістю посідають четверте місце загалом і перше — серед країн колишнього Радянського союзу. Причому наступна радянська республіка Білорусь має таких людей в п’ять разів менше.

Із повним списком українців, які отримали це звання, можна ознайомитися на сайті Всесвітнього центру пам’яті Голокосту.

Нагадаємо, що звання Праведника надається лише рішенням Кнесету. Щоб отримати відзнаку, особа має задовольняти кілька вимог:

  • тільки єврейська спільнота може висунути кандидатуру;
  • не беруться до уваги ті, що допомагали своїй родині, чи євреї, навернені в християнство;
  • допомога мала повторюватись і/або бути значною;
  • допомога мала надаватись без очікування будь-якої фінансової компенсації (хоча покриття витрат на їжу та проживання вважається допустимим).

Ось які факти треба найчастіше озвучувати нашим дипломатам. Але, на жаль, кожного 1 січня ми чуємо від посольства держави Ізраїль московські меседжі про антисемітизм, який начебто є в Україні. Де, до речі, президентом наразі є єврей.

Це сумно й наводить на певні думки. Бо гучні заяви все більше схожі на маніпуляцію, інспіровану чекістами в Москві. Тими самим чекістами, що репресували євреїв, які вижили під час нацистської окупації. Тими самими чекістами, які намагалися після визволення Києва зруйнувати Бабин Яр.

Читайте також:
Ненависть від часів Хмеля: чому Ізраїль обурюється українськими національними маршами

Як євреї вибачилися перед Андрієм Мельником

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна

[sendpulse-form id="91944"]