Степан Полторак: що має зробити Україна перед лицем широкомасштабної агресії РФ

Степан Полторак
міністр оборони України в 2014-2019 рр.

Виступ на Київському безпековому форумі 1 грудня 2021 року

Найбільша помилка нашого медійного простору, дискусійних майданчиків – коли ми розбираємо те, чого немає. Ми зараз говоримо про переворот, якого, на мою думку, немає і бути не може. Ми зараз гадаємо, чи буде масштабна війна з Росією, чи ні, ми намагаємося передбачити дії Путіна. А нам потрібно думати й говорити про інше.

Щодо широкомасштабної агресії Росії проти України – це не нова історія. Проти незалежної України Росія завжди проводила агресію. Змінювалися методи, мінялися форми, подекуди засоби, не мінялася тільки ціль. А ціль – знищення української державності й українців як народу.

Ми ставимо питання: коли може початися широкомасштабна агресія проти України?

На моє глибоке переконання, це може бути тільки тоді, коли Україна буде максимально слабкою, Росія – максимально готовою, а агресивна політика Росії по відношенню до України серед наших партнерів відійде на другий план.

Ми сьогодні маємо кордон з Росією, враховуючи РФ, Придністров’я й уже Білорусь, протяжністю майже 5 тисяч кілометрів. Самим захистити наші кордони, нашу державу без допомоги західних партнерів буде надзвичайно складно. Ми маємо розраховувати на підтримку наших союзників, але для того, щоб ця підтримка була ефективною, Україна має бути прозорою, передбачуваною, відкритою. І головною цінністю нашої країни має бути демократія. Тоді ми будемо розуміти, що наші партнери з нами.

У мене особисто немає жодного сумніву, що наші партнери підтримуватимуть нас. Але є величезні сумніви, що за Україну хтось буде воювати, крім нас із вами. І тут на перше місце виходить якраз готовність країни до оборони.

За останні сім-вісім років ми багато чого зробили. І зараз у тому напрямку проводиться робота. Але зробити слід набагато більше.

Насправді законодавець прийняв багато законів, уряд – постанов, навіть недавно був затверджений План оборони України. Але тут є деякі ризики. Чому? Тому що закон, постанова і план мають бути ретельно й добре підготовані, своєчасно прийняті і головне – імплементовані.

Останній приклад: непоганий закон про територіальну оборону був прийнятий Верховною Радою. Але фінансування та імплементація цього закону починається із січня 2022 року – тоді, коли, за даними розвідки ми маємо найбільшу вірогідність агресії Росії проти України.

Наступне важливе і дуже серйозне питання – План оборони. Є хибна думка окремих політичних діячів про те, що План оборони України – це про Збройні сили. План оборони – це іще про систему державного управління під час війни, яка буде цементувати цю оборону.

Збройні сили України максимально готові до виконання бойових завдань, але в міру своїх можливостей. Ці можливості залежать від системи державного управління і від того, на скільки у наших керівників буде розуміння, як працюватиме промисловість під час війни. Як буде працювати оборонно-промисловий комплекс, економіка. Як ми будемо забезпечувати енергетичну безпеку нашої країни. Яким чином ми будемо забезпечувати населення. Як буде працювати інфраструктура, враховуючи, що по цій інфраструктурі буде нанесено вогневе ураження. Як буде здійснюватися поповнення запасів, і не тільки Збройних сил, а і всієї України. Яким чином ми будемо проводити мобілізацію.

Досвід 2014-2015 років дав нам можливість мати людський ресурс. Але ми маємо розуміти: у що будемо одягати, як харчувати, як озброювати, як застосовувати тих людей? Це великі виклики.

Хай би кожен із нас уявив собі, що на один день відключається світло, зв’язок, закриваються автозаправні станції. Хто сьогодні в Україні знає що необхідно робити?

Може, ми когось і знайдемо, хто знає, але точно цього ніколи ніхто не робив. І це величезна проблема.

На випадок відкритої агресії Російської Федерації проти України, за попередніми розрахунками, залежно від застосування засобів ураження, бойові втрати в день будуть близько 10 тисяч чоловік. Ми готові до цього? Наша система державного управління готова до таких викликів? Думаю, навряд чи.

Навчитись цього дуже важко, адже в підручниках про це не прочитаєш, і таких прикладів не дуже багато. А якщо вони і є, то в кожному прикладі власна історія.

Тут важливо саме зараз, навіть не на сьогодні, а на позавчора готувати центральні органи виконавчої влади. Хто сьогодні із уряду із міністрів, із голів областей, місцевих органів влади, навіть територіальної громади знає свої дії й розуміє, що необхідно робити тоді, коли почнеться агресія?

У нас був досвід у 2018 році, коли на місяць було оголошено воєнний стан. Я особисто [як міністр оборони] і прем’єр-міністр [Володимир Гройсман] на той час побачили величезну купу проблем: нерозуміння і незнання, як це робити. Але головне – у людей хоч і є бажання це робити, але в них немає знань.

Дещо ми встигли зробити, дещо лише почали, але постійні кадрові зміни призвели до того, що ми відкотилися на нуль у цьому питанні.

Що необхідно робити? Вчитись і тренуватись. Потрібно, по-перше, готувати ресурс для того, щоб у нас були можливості вести бойові дії. Потрібно вчити посадовців приймати правильні і відповідальні рішення, щоб із початком широкомасштабної агресії ми не шукали управлінців по теплих краях, а країна залишилася сам на сам, як це було в 2014 році, зі 100 тисячами гривень на рахунках Держказначейства.

Потрібно об’єднуватися всім політичним силам. І пріоритетом має бути оборона нашої країни. Потрібно відсунути непорозуміння, власні амбіції – тим більше, у нас є приклад – 2014 рік, коли ми всі об’єдналися.

І це треба робити не тільки тоді, коли ворог стоїть на кордоні – це треба робити кожного дня.

Нашому суспільству потрібно розуміти, що широкомасштабна війна – це біль і сльози; це біда не тільки для тих, хто на фронті, не тільки для тих, хто в зоні бойових дій, а це стосуватиметься кожного із нас, незалежно від області проживання.

Друге і головне – ми маємо чітко зрозуміти, що вчитель має навчати, лікар – лікувати, водій – керувати транспортним засобом, економіст – займатися економікою, військовий – обороняти країну. Але якщо ми хочемо, щоб військовий успішно обороняв Україну – він має виконувати ці завдання разом з учителем, лікарем, водієм.

Тільки разом у нас є шанс. І час, для того, щоб підготуватися, у нас іще є.

Читайте також:
Полторак став на захист арештованого генерала Марченка

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест із вартими уваги статтями "Новинарні".