Історики й активісти виступили проти маніпуляцій кількістю жертв Голодомору

Велика група істориків, науковців та громадських активістів звернулася з відкритим листом до керівників дердави “щодо фальсифікацій у сфері дослідження та поширення інформації про Голодомор – геноцид Українського народу”. Вони заперечують цифру, яку останнім просуває Національний музей Голодомору, про 10,5 млн жертв великого голоду в україні 1932-1933 років – значно збільшене число померлих, встановлене нібито через криміналістичну експертизу.

“7 вересня 2021 року на організованому Музеєм Міжнародному форумі «Масові штучні голоди: пам’ятаємо, вшановуємо» було презентовано висновок комплексної судової статистично-криміналістичної експертизи, у якій, зокрема,  йдеться про 10,5 млн жертв Голодомору в 1932–33 роках.
Основним повідомленням форуму була теза про те, що «комуністичний тоталітарний режим знищив 10 млн 500 тис. українців», оприлюднена у книжці «Геноцид українців 1932–1933 за матеріалами досудових розслідувань / Упоряд: О. Петришин, М. Герасименко, О. Стасюк. – Київ: Видавництво Марка Мельника, 2021. – 520 с.». Матеріали, викладені у експертизі, підібрані тенденційно, окремі – відверто фальсифіковані, а методика визначення втрат викладена описово та не пройшла жодної наукової апробації”, – ідеться у зверненні.

Підписанти заявляють, що за результатами наукових досліджень, здійснених фахівцями різних країн, діапазон оцінок втрат української людності внаслідок Голодомору лежить в межах від 2,6 млн до 5,0 млн. Зокрема, за оцінкою Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України – 3,9 млн. Ці результати досліджень демографів оприлюднені в провідних українських та авторитетних закордонних виданнях (і визнані міжнародною спільнотою).

Водночас історики та демографи вказали на цілу низку фальсифікацій і методологічних помилок експертизи та піддали жорсткій критиці її результати щодо 10,5 млн.

“Вони (історики) не заперечують можливості зміни усталеної та юридично закріпленої цифри втрат, проте вважають, що це буде можливо лише у разі появи нових науково перевірених аргументів”, – сказано в заяві.

Український інститут національної пам’яті з приводу книги звертався з листом до Національної академії наук України, прохаючи проханням дати наукову оцінку методології та результатам експертизи про 10,5 млн. Й “Інститут історії України дав чітку відповідь, що наявна джерельна база й дослідження не дають підстав для висновків, наведених в цій експертизі”. 

Відтак УІНП як профільна інституція, що займається відновленням та збереженням національної пам’яті українського народу, застеріг від використання висновків експертизи в офіційній комунікації та законодавчій практиці до остаточної верифікації її результатів.

“Тим часом керівництво Музею вже активно пропагує ці дані в Україні та світі як науково доведені.
25 листопада у Києві відбувся публічний прем’єрний показ документального фільму «10.5». Покази стрічки заплановані у посольствах і консульствах України за кордоном.
9 листопада згадані дані презентував у Постійному представництві України при ООН в Нью-Йорку Володимир Сергійчук, професор КНУ ім.Шевченка та голова Міжнародної асоціації дослідників Голодомору-геноциду.
Водночас із пропагуванням результатів науково недоведеної Експертизи триває медійна кампанія, націлена на дискредитацію українських та закордонних науковців, які у своїх оцінках втрат від голоду в 1932–1933 роках дотримуються науково вивірених цифр.
Упорядники згаданої книги нівелюють спроби конструктивної наукової дискусії та звинувачують опонентів у запереченні геноциду, антиукраїнській позиції та навіть захисті інтересів Росії”, – сказано в заяві.

Також підписанти просять “детально вивчити” ситуацію в Музеї Голодомору, де нібито “чинять тиск на дослідників, спонукаючи до фальсифікацій”, за період 2015–2021 років з Музею звільнилось 86 осіб тощо.

“Керівництво Музею блокує доброчесну академічну дискусію, натомість займається агресивним просуванням наративів, які є деструктивними й шкідливими для України.
Все це та описані фальсифікації є неприйнятними для керівника національного музею і містять ознаки порушення істотних умов контракту, укладеного між Міністерством культури та інформаційної політики України та Олесею Стасюк як генеральним директором Музею”, – вважають підписанти.

Вони зазначають, що “збільшення кількості жертв Голодомору без достатніх ґрунтовних і фактологічних досліджень та верифікації їх результатів завдають непоправної шкоди відновленню та збереженню національної пам’яті українського народу.

Такий крок виставляє найбільшу трагедію українського народу як предмет маніпуляцій,

де кількість жертв визначається не об’єктивними дослідженнями, а фальсифікаціями. В такий спосіб для країни-агресора відкривається широкий простір для інформаційно-психологічних операцій, дискредитації теми Голодомору в українському та світовому інформаційних просторах, деконструкції адвокатованої Музеєм кількості жертв”.

“У підсумку міжнародне визнання Голодомору злочином геноциду Українського народу ставиться під загрозу.
Фальсифікації та перебільшення кількості загиблих від голоду дадуть опонентам вагомі аргументи «проти» визнання, знизять рівень довіри до офіційних інституцій України, у тому числі тих, що створенні для вивчення Голодомору та адвокації визнання злочину геноциду на світовому рівні”, – сказано в заяві.

Підписанти просять “звернути увагу та в межах повноважень вжити відповідних заходів”, зокрема зупинити розповсюдження видань Музею, які мають ознаки фальсифікацій документів щодо Голодомору, провести перевірка діяльності Музею.

Читайте також:
У ХХ столітті комуністи заморили голодом 15,5 млн українців, – форум “Масові голодомори”

Список науковців та громадських діячів, які підтримали відкритий лист:

Станіслав Кульчицький, доктор історичних наук, професор, Інститут історії України НАН України

Лариса Якубова, докторка історичних наук, член-кореспондент НАН України, Інститут історії України НАН України

Людмила Гриневич, докторка історичних наук, провідна наукова співробітниця Інституту історії України НАН України, директорка Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine)

Геннадій Боряк, доктор історичних наук,  професор, член-кореспондент НАН України, Інститут історії України НАН України

Сергій Єкельчик, професор історії та славістики, Університет Вікторії

Іван Патриляк, доктор історичних наук, професор, декан історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка

Володимир Мільчев, доктор історичних наук, професор, декан історичного факультету Запорізького національного університету

Олександр Гладун, доктор економічних наук, член-кореспондент НАН України, Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи

Ярослав Грицак, доктор історичних наук, професор Українського Католицького Університету

Левчук Наталія, докторка економічних наук, Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України

Віктор Брехуненко, доктор історичних наук, професор,Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України

Оксана Кісь, докторка історичних наук, завідувачка відділу соціальної антропології, Інститут народознавства НАН України

Сергій Леп’явко, доктор історичних наук, професор кафедри історії України Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя

Павло Гай-Нижник, доктор історичних наук, заступник директора Науково-дослідного інституту українознавства МОН України

Ольга Рябченко, докторка історичних наук, професорка, завідувачка кафедри всесвітньої історії Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди

Геннадій Єфіменко, кандидат історичних наук, Інститут історії України НАН України

Оксана Довгополова, докторка філософських наук, професорка кафедри філософії Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, кураторка платформи культури пам’яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво

Кирило Галушко, кандидат історичних наук, Інститут історії України НАН України, координатор громадського просвітницького проекту «LIKBEZ. Історичний фронт»

Віталій Ляска, кандидат історичних наук, керівник проекту «Локальна історія»

Олександр Терещенко, заступник Міністра у справах ветеранів України (2019–2021), Народний Герой України, кавалер ордену  “За мужність” III ст.

Яна Примаченко, кандидатка історичних наук,  Інститут історії України НАН України

Оксана Юркова, кандидатка історичних наук,  Інститут історії України НАН України

Валентина Гребеньова, кандидатка історичних наук,  доцентка, заступниця  декана з наукової роботи  історичного факультету ВДПУ імені Михайла Коцюбинського

Леся Онишко, кандидатка історичних наук, співкоординаторка проєкту Holodomor Research and Education Centre

Іван Гоменюк, дослідник історії, редактор історичної фейсбук-сторінки “Пустощі східноєвропейської Кліо”

Ірина Батирєва, кандидатка історичних наук, дослідниця тематики Голодомору

Руслан Забілий, кандидат історичних наук, генеральний директор Національного музею жертв окупаційних режимів “Тюрма на Лонцького”

Світлана Старовойт, кандидатка історичних наук, Архів національної пам‘яті

Наталя Кузовова, кандидатка історичних наук, завідувачка кафедри історії, археології та методики викладання Херсонського державного університету

Володимир Бірчак, історик, керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху, заступник директора Архіву СБУ (2014–2016)

Мар’ян Мудрий, кандидат історичних наук, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка

Едуард Андрющенко, кандидат історичних наук, журналіст, засновник просвітницького телеграм-каналу KGB Files

Тетяна Швидченко, кандидатка історичних наук, засновниця освітньої організації “Експертний корпус”

Тетяна Євсєєва, кандидатка історичних наук, Інститут історії України НАН України

Сергій Громенко, кандидат історичних наук, оглядач проєкту «Крим.Реалії» на Радіо Свобода

Олена Аркуша, кандидатка історичних наук, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України

Павло Шевчук, кандидат економічних наук, Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України

Олексій Лук’янець, кандидат історичних наук, член робочої групи Національної комісії з реабілітації

Іван Стичинський, кандидат історичних наук, Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського

Аліна Карбан, кандидатка філологічних наук, дослідниця тематики Голодомору

Вікторія Антоненко, кандидатка історичних наук

Лілія Іваницька, кандидатка історичних наук, доцентка кафедри історії мистецтв історичного факультету КНУ ім. Т. Шевченка

Роман Кулик, ветеран, громадський діяч, публіцист

Наталка Жмуд,  кандидатка історичних наук, етнологиня, доцентка Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського

Максим Майоров, історик, учасник громадського просвітницького проекту «LIKBEZ. Історичний фронт»

Юрій Юзич, історик, голова Крайової пластової ради “Пласту – НСОУ”

Марина Мірзаєва, історикиня, голова ГО “Валькірія”, експертка УКФ

Аля Шандра, головна редакторка Euromaidan Press

Вікторія Губська, голова Міжнародної благодійної організації «Фундація «Відкрита Україна»

Марко Мельник, видавець, ветеран, громадський діяч

Юрій Білоконь, голова правління громадської організації “Спілка Учасників, Ветеранів, Інвалідів АТО та бойових дій”, ветеран 30 омбр

Остап Українець, письменник, співзасновник науково-популярного каналу на YouTube «Твоя підпільна гуманітарка» 

Олена Герасим’юк, ветеранка, письменниця, громадська діячка, авторка проєкту та книги “Розстрільний календар”

Володимир Кузьменко, кандидат історичних наук 

Дмитро Лукін, історик, Наукова бібліотека ім. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Едуард Крутько, етнолог, засновник музею “Етнографічна Збірка Древо”

Олег Слабоспицький, член правління Національного українського молодіжного об’єднання

Євген Букет, почесний краєзнавець України, член правління Національної спілки краєзнавців України

Інна Ковалишена, письменниця, історикиня, авторка книги “Крута історія України: від динозаврів до сьогодні”

Ярослава Музиченко, журналістка, етнологиня, співробітниця НЦНК “Музей Івана Гончара”

Юрій Руденко, письменник, дослідник історії АТО

Танадайчук Олена, історикиня, співзасновниця освітнього лекторію “ХОТАР” та мистецького простору АртХата “ВиТвори”

Андрій Мацьків, краєзнавець, військово-історичний реконструктор

Дарія Гірна, журналістка та телеведуча UA:Суспільне мовлення

Читайте також:
В українському суспільстві зростає ідея суду над винуватцями Голодомору та компенсацій від РФ, – соціологія