Рада ухвалила резонансний “ресурсний” (“антиахметовський”) закон

Верховна Рада підтримала в другому читанні та в цілому внесення змін до Податкового кодексу для “забезпечення збалансованості бюджетних надходжень”.

У вівторок, 30 листопада, остаточну редакцію так званого “ресурсного” (або “антиахметівського”) законопроєкту №5600 підтримали 255 народних обранців, передає “Укрінформ”.

Документ ухвалили силами фракцій “Слуга народу”, “За майбутнє” та групи “Довіра”, а також завдяки шістьом позафракційним депутатам.

Фракція “Європейська солідарність” одностайно була “проти”. Половина “Голосу” була також “проти”, а інша – утрималася. “Батьківщина” віддала 2 голоси “за”.

Документ удосконалює низку положень Податкового кодексу, що стосуються питань податкового адміністрування, податку на прибуток підприємств, ПДФО, ПДВ, акцизного й екологічного податків, рентної плати, плати за землю, умов перебування компаній та фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі оподаткування.

Готуючи проєкт до другого читання, парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики згрупував майже 11,5 тисяч поданих народними обранцями поправок у два десятки блоків, що дозволило розглянути їх у стислі терміни.

5 жовтня народні обранці проголосували за розгляд документа за скороченою спеціальною процедурою, що передбачає розгляд не всіх, а лише пріоритетних (за висновками профільного комітету) поправок.
Кожна із фракцій та груп могла наполягати на підтриманні щонайбільше п’ять не врахованих комітетом змін.
Таким чином, за словами голови парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, до зведеної таблиці, підготовленої до другого читання, потрапили лише 159 правок.

Серед підтриманих комітетом пропозицій – доповнення законопроєкту положеннями про збільшення переліку послуг, на які поширюється касовий метод оподаткування, підвищення рентної плати за користування радіочастотним ресурсом, узгодження механізму ідентифікації платника податку за землю, зменшення із 2 гектарів до 50 соток мінімального земельного наділу, необхідного для реєстрації сімейного фермерського господарства.

Законопроєкт містить також порядок обрахування рентної плати за видобуток руд, визначає особливості оподаткування тютюнових виробів та порядок оподаткування операцій з металобрухтом і макулатурою.

Значні суперечки після реєстрації документа викликали норми законопроєкту про оподаткування ПДВ продажу нового житла, позбавлення податкових пільг частини середнього агробізнесу, дозволу фіскалам стягувати податкові борги з платників без судових рішень.

Частина дискусійних положень (зокрема стосовно ПДВ у будівництві) до остаточної редакції законопроєкту не потрапила.

Читайте також:
Єврокомісія виступила за прозоріше оподаткування через звіт Pandora Papers

Раніше Федерація роботодавців України висловила глибоке занепокоєння щодо критичних ризиків для розвитку бізнесу, інвестиційного клімату та економічного розвитку в цілому, пов’язаних із можливим поверненням до розгляду та прийняттям законопроєкту №5600.

Роботодавці не погоджуються із неврахуванням більшості пропозицій українського бізнесу, насамперед – виробників, щодо ключових відверто фіскальних, але малоефективних положень законопроєкту.

Більше ніж неприємною несподіванкою для бізнесу, що працює в Україні, стало включення до Меморандуму про економічну та фінансову політику з МВФ декларації намірів Уряду щодо прийняття основних положень законопроєкту №5600.

“Переконані, що взяття таких зобов’язань країною без спроб пошуку консенсусу щодо балансу інтересів бізнесу і держави не сприятиме сприйняттю суспільством й інших чутливих законодавчих змін, які опрацьовуються урядом та парламентом”, – наголосили в ФРУ.

Серед основних новел законопроєкту, на доопрацюванні яких наполягав бізнес:

• скорочення терміну на включення сум ПДВ до податкового кредиту за зареєстрованими податковими накладними з 1095 до 180 календарних днів;
• обмеження права виїзду керівника платника податків за кордон за наявності податкового боргу понад 1 млн грн;
• обмеження 50% суми від’ємного значення об’єкту оподаткування минулих років, яку можна включити в фінансовий результат до оподаткування для великих платників податків – особливо після складного 2020 року, пов’язаного за пандемією та карантинними обмеженнями;
• трикратне збільшення ставки екологічного податку на двоокис вуглецю та інші забруднюючі речовини;
• оподаткування доходів селян від продажу сільськогосподарської продукції;
• неврегульованість питань оподаткування закупівлі у громадян вторинної сировини (макулатури, склобою, пластику тощо);
• запровадження необґрунтованого оподаткування продажу фактично знеціненого та списаного майна у вигляді металобрухту.

Федерація наголошує, що законопроект не враховує позицію бізнесу, ігнорує принципи стабільності й прогнозованості податкової політики та матиме негативний вплив на сумлінних платників податків.

Читайте також:
Справа про 4,7 млрд для Коломойського: як олігарху “подарували” штраф та чим це може обернутися

Як пише “Економічна правда”, ухвалений законопроєкт №5600 має вдарити по бізнес-імперії Ріната Ахметова.

Чинна система оподаткування видобутку руди рентою, яка діє до набуття чинності законопроєктом №5600, передбачає ставку 11-12%. Вона нараховується з індексу IODEX 58% FE CFR China.

Законопроєктом №5600 передбачається стягнення ренти з ринкової вартості руди з вищим вмістом руди, а саме індексу IODEX 62% FE CFR China, який розраховує інформаційне агентство Platts. При цьому, що вищою буде ця ринкова вартість — то більшою буде ставка ренти.

До другого читання цю норму планували видозмінити. З ринкової вартості руди пропонували виключити вартість фрахту (близько 10% від ринкової ціни). У разі, якби законопроєкт ухвалили саме у такій редакції, то надходження від ренти були б навіть меншими, аніж є зараз.

Напередодні голосування законопроєкту у другому читанні нардепи вирішили відмовитися від такого зменшення на користь бізнесу, що видобуває залізну руду, та ухвалити ці норми у тій редакції, які були передбачені у першому читанні.

Законопроєкт №5600 назвали “антиахметівським” саме завдяки підвищенню податкового навантаження на видобуток руди. Підняття рентних ставок значно вдарить по найзаможнішому громадянину України, власнику найбільших видобувних компаній держави Рінату Ахметову.

Читайте також:
Ахметов відреагував на закиди Зеленського щодо спроби держперевороту