Про роль особистостей в історії: рівно 5 років тому відбулася зустріч із Вселенським Патріархом, яка привела до Томосу

Андрій Ковальов
громадський та церковний активіст, політичний експерт, колишній прессекретар голови Верховної Ради України (Андрія Парубія)

(FB)

Рівно п’ять років тому відбулася доленосна зустріч голови Верховної Ради України Андрія Парубія та Вселенського Патріарха Варфоломія, після якої я повірив, що Томос буде!

Нагадаю трохи хронологію.

16 червня 2016 року Верховна Рада проголосувала звернення до Вселенського Патріарха Варфоломія з проханням надати автокефалію Українській Православній Церкві.

У зверненні був прописаний весь сценарій, який ми побачимо протягом 2018 року. Скасування акту анексії Київської митрополії 1686 року, Об’єднавчий собор і врешті надання Томосу про автокефалію.

Тоді мало хто в це вірив. Особливо пам’ятаю, як із цього відверто сміялися деякі ієрархи УПЦ КП, які нині в Православній церкві України. А тепер вони розповідають, як жертовно боролися за Томос від Вселенського Патріарха. Лицеміри й лукаві.

Потім, у 2018 році, буде друге звернення до Варфоломія, але вже з підтримкою звернення президента.

Але щодо першого звернення Верховної Ради від 16 червня 2016 року – то якраз воно стало тим каталізатором, яке перезапустило розгляд українського питання Вселенською Патріархією. Патріарх Варфоломій отримав це звернення Верховної Ради саме в перший день роботи Всеправославного собору на Криті, який, до речі, проігнорувала РПЦ.

Здається, у жовтні 2016 року голові Верховної Ради Андрію Парубію надійшла відповідь від Вселенського Патріарха Варфоломія, що Вселенська Патріархія розпочала розгляд українського питання і для цього створена спеціальна комісія. І на листопад 2016 року була запланована двостороння зустріч.

Тоді голова та делегація Верховної Ради мали летіти до Стамбула на засідання Парламентської асамблеї НАТО. Все склалося як слід.

П’ять років тому, 19 листопада 2016 року, на Фанарі, в резиденції Вселенського Патріарха, відбулася ця доленосна зустріч, до якої ми були дуже добре підготовлені. Ми вже мали списки та імена єпископату, який би підтримав створення Помісної Української Православної Церкви, зокрема з числа ієрархів Російської православної церкви в Україні.

На закритій частині зустрічі, яка тривала кілька годин, були присутні з нашого боку: голова Верховної Ради Андрій Парубій, посол України у Туреччині Андрій Сибіга, прессекретар голови Верховної Ради Андрій Ковальов, радник голови ВР Остап Кривдик (зокрема й перекладав розмову).

Тоді вперше прозвучала пропозиція про створення місії “Ставропігія Вселенського Патріархату в Україні” після проголошення автокефалії УПЦ.

Це була довга дискусія про історію України та історію її Церкви. Дискусія про устрій Церкви в Україні, бо на той момент Вселенський Патріарх Варфоломій схилявся до проголошення Української митрополії у складі Константинопольського Патріархату. Але ми були непохитні: наша ціль – автокефальна і помісна Українська Православна Церква.

У висновку – ми отримали впевненість у тому, що Томос для УПЦ буде. Але й отримали багато домашнього завдання. Тож було зрозуміло, що на його виконання піде не менше року, а то й двох.

Щиро дякую Андрію Парубію, який повірив тоді в цю нашу історичну місію і зрушив цей непідйомний камінь. Це вам, друзі, до теми ролі особистостей в історії України. Чи могли б ми щось подібне зробити з кимось іншим і в інший час? Сумніваюся. Тоді ми чітко відчували, що з нами Бог.

Читайте також:
Сто років Собору УАПЦ: важливість гасла “армія, мова, віра” українці усвідомили ще сто років тому

Парубій – про тиждень доленосних рішень України