автор: Анастасія Федченко
з Донецької області
фото авторки
Донеччина, район проведення операції Об’єднаних сил. На полі стоять позашляховики, бувалі в бувальцях “таблетки”, ще кілька автівок, які нагадують військові, і таких, що можна сприйняти за цивільні. Поруч у траві “припарковані” снайперські гвинтівки: видно, що кожна пещена її власником. Їхні господарі поруч – знайомляться, розмовляють, жартують, курять.
Зо два десятки снайперів із підрозділів ЗСУ, Нацгвардії та Нацполіції зібралися тут, щоб взяти участь у закритому турнірі зі снайпінгу. Кореспондентка “Новинарні” була на цьому турнірі єдиним журналістом.
Турнір організував снайперський взвод 58-ї мотопіхотної бригади ЗСУ імені гетьмана Івана Виговського.
Захід присвячено снайперам, які полягли, виконуючи бойові завдання.
“Ми завжди пам’ятатимемо наших побратимів, – говорить командир взводу із позивним “Смайл”. – Вони полягли у бою, як справжні воїни. Тепер ми маємо продовжувати робити смерть ворогам, як це робили вони”.
Організатори з конотопської бригади навіть розробили емблему змагань – це кумедна заквітчана смерть із косою несе снайперську гвинтівку. Виготовили мерч, “фірмові” футболки тощо.
Учасники турніру стріляють із гвинтівок вітчизняного виробництва UAR-10 та UBR-008 в калібрі .308, більшість гвинтівок у .338 калібрі – іноземні: Remington, Savage, Accuracy International, HS Precision.
Дистанція до мішеней – 795, 1040 та 1195 метрів для перших; 1040, 1195 та 1520 метрів – для других.
Стрільці й стрільчині – підтягнуті, міцні, красиві – по черзі лягають на каремат і мають хвилину на підготовку до пострілу.
Видивляються ціль. Намагаються врахувати швидкість вітру, вимірюючи його спеціальним приладом – анемометром; роблять поправку на вітер.
Вереснева погода на Донбасі змінюється чи не кожні п’ять хвилин: то хмарно, то сонце, вітер дме то в один, то в інший бік, затихає на мить, щоб поновитися вже дужчим. Усі ці фактори потрібно враховувати, аби куля влучила в ціль.
Хтось працює сам, хтось – у парі. Пари перемовляються між собою чітко, зосереджено.
Цікаво спостерігати, як учасники стріляють. Хтось робить це швидко, наче поспішає на поїзд, хтось – повільніше і більше вдумливо. Один помітно нервує, інший – холоднокровний.
Кулі вилітають зі специфічним дзижчанням, не схожим ні на що.
Читайте також:
Заради “1+”. Як виглядає полювання снайпера в зоні АТО
Із першого разу влучає в мішень на відстані 1100 метрів із гвинтівки калібру .308 снайпер 58 омпбр. Він стає найкращим в одній із номінацій.
Перемагають і стрільці з інших підрозділів.
Найцікавіше і найважче в роботі зі снайперами та розвідниками – говорити про них так, щоб ніхто не зміг визначити цього особу військового ані за ім’ям, ані за псевдо, фотографувати так, щоб неможливо було здогадатися, чиє це обличчя, руки, одяг та з якого підрозділу боєць.
Тож імен і позивних переможців у цьому тексті не буде. Але повірте на слово, працюють вони так, що не буде й жодних шансів у ворога.
Наприкінці змагань бійці розписуються на прапорі з символікою турніру. “Чим більше ти вб’єш сьогодні, тим менше доведеться нам вбити завтра”, – пише один з учасників. “За Україну та її волю!” – пише інший.
Ці солдати є в зоні ООС. Вони теж працюють.
Читайте також:
ССО провели міжнародний снайперський турнір за участі чотирьох країн
Фотогалерея (гортайте):
Дивіться більше фоток у нашому інстаграмі. Підписуйтеся.
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
