Вибори в Німеччині: кого обирають замість Меркель та що чекати Україні

У Німеччині в неділю, 26 вересня, о 8-й ранку за місцевим часом (о 9-й за київським) відкрилися понад 60 тисяч виборчих дільниць на виборах до Бундестагу 20-го скликання.

Правом голосувати можуть скористатися 60,4 млн осіб із 83,2 млн населення ФРН. Велика частина з них уже проголосували поштою, у тому числі канцлер Ангела Меркель. Сама “Муті”, яка обіймає посаду глави уряду з 2005 року, перша з повоєнних політиків ФРН не балотується на наступний термін.

Попередні результати виборів оголосять уже о 18:00.

Які поточні рейтинги

За даними останніх соцопитувань, розрив у рейтингах основних конкурентів – консервативного блоку ХДС/ХСС і соціал-демократів СДПН – становить від 1 до 3% на користь останніх.

Правлячий блок втратив лідерство у громадській думці в середині серпня. Відтоді перевага підтримки СДПН над ХДС подекуди сягала 9%, але ближче до дня голосування консерватори скорочували розрив.

Напередодні голосування соціал-демократів підтримували близько 25,5% виборців, християнських демократів – 22,5%.

Кандидат від СДПН – Олаф Шольц, від ХДС/ХСС – Армін Лашет. Обидва вони ще менш сприятливі для України лідери, ніж була Ангела Меркель.

Найбільш “проукраїнський” “Альянс 90/Зелені”, який лідирував у рейтингах у травні, зараз має 14% підтримки. Його висуванка – Анналена Бербок.

Також до Бундестагу проходять ліберальна Вільна демократична партія (12%), націоналістична та найближча до Росії “Альтернатива для Німеччини” (11%) і “Ліві” (7%).

Окрім виборів у Бундестаг, цього ж дня проходять вибори в земельні парламенти (ландтаги) в Берліні та землі Мекленбург-Передня Померанія. Там, за попередніми оцінками, лідирує СДПН, яка й зараз очолює уряди цих адміністративних одиниць.

Хто очолить наступний уряд: Шольц або Лашет

Експерти прогнозують непросту “коаліціаду”, як і після минулих виборів. До того часу, поки новообраний парламент не домовиться про коаліцію, кандидатуру нового федерального канцлера та міністрів, урядом ще керуватиме Ангела Меркель. Цей період може розтягнутися на кілька місяців.

67-річна Меркель очолювала федеральний уряд Німеччини 16 років поспіль. Однак після того, як вона заявила про небажання балотуватися надалі, її консервативний блок ХДС/ХСС почав слабшати. Вважається, що християнські демократи так і не змогли знайти гідного кандидата замість “Муті”. Й тепер уряд, з огляду на поточні рейтинги, дуже ймовірно може очолити представник соціал-демократів.

Есдек Олаф Шольц із листопада 2007 року до жовтня 2009 року був федеральним міністром праці та соціальних питань Німеччини у першому уряді Ангели Меркель, а в 2011-2018 роках з бургомістром Гамбурга. Узимку-навесні 2018-го він виконував обов’язки федерального голови СДПН, а після того був у двопартійному уряді віцеканцлером та міністр фінансів Німеччини.

Армін Лашет із 2017 року є прем’єр-міністром федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія. Він очолив ХДС 16 січня 2021 року.

Варто нагадати, що востаннє есдек керував ФРН у 1998-2005 роках – це був Герхард Шредер, який надалі став офіційним лобістом російського “Газпрому” та очолив раду директорів компанії Nord Stream 2 AG.

Німецькі вибори й Україна: що після Меркель?

Очевидно, що будь-який із двох основних кандидатів на пост канцлера ФРН відкриє “Північний потік-2” та досить тісно співпрацюватиме з Москвою.

Віталій Кличко та Армін Лашет на заході молодіжної організації ХДС. Фото: Reuters

Армін Лашет уже на посаді голови ХДС вимагав повернути Україні анексований Росією півострів Крим і запевняв у підтримці України (під час зустрічі з прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем в Дюссельдорфі 18 березня 2021 року). “Ми підтримуємо її (Україну) на шляху розпочатих нею реформ, що полегшать шлях до європейської перспективи”, – запевняв Лашет українського прем’єра.

В інтерв’ю виданню Internationale Politik цей консерватор заявив, що “ми повинні гарантувати дотримання геополітичних інтересів України”, маючи на увазі збереження газового транзиту з Росії через її територію. Питання про вступ України до НАТО, за його словами, “поки не стоїть”.
Тоді ж він сказав: “Ми дуже зацікавлені у стабільності, суверенітеті та модернізації України та маємо підтримати Україну на її нелегкому шляху, а також відкрити європейську перспективу”.

Читайте також:
Кличко в Німеччині дав партії Меркель “боксерську” пораду, як перемогти на виборах

Чинна канцлерка ФРН від ХДС/ХСС Ангела Меркель та кандидат у канцлери від Соціал-демократичної партії Німеччини Олаф Шольц. Фото: Reuters

Кандидат у канцлери від Соціал-демократичної партії Олаф Шольц теж критикував Москву за анексію Криму, агресію на Донбасі і в Азовському морі. Щодо решти аспектів “українського питання”, то заяви Шольца про Україну знайти складно – відомо тільки про його непублічні спроби заспокоїти супротивників спорудження “Північного потоку-2”, до яких належить і Київ.
Шольц запевняв, що Німеччина зробить усе для того, щоб гарантувати Україні збереження доходів від транзиту і забезпечити іншому противнику проєкту – Польщі – підтримку ЄС у будівництві терміналів для імпорту скрапленого природного газу, писала DW у травні цього року.

“Україну і російсько-український конфлікт навряд чи можна назвати головними темами передвиборчої кампанії у Німеччині. Так, звичайно, політики обмінювалися думками і про сам цей конфлікт, і про долю проєкту “Північний потік-2” – але все-таки головними темами, які обговорювали на дебатах кандидати на посаду федерального канцлера від провідних політичних партій країни, були питання внутрішньої політики, – пише в колонці для “Радіо Свобода” публіцист Віталій Портников. – Всі прекрасно розуміють, що це найважливіші вибори для Німеччини за кілька десятиліть. І аж ніяк не тільки тому, що з політичної сцени країни зійде Ангела Меркель, яка очолювала федеральний уряд протягом останніх 16 років. А ще й тому, що саме із зусиллями Меркель пов’язана політична система балансу інтересів абсолютно різних, я б навіть сказав – протилежних поглядів на майбутній розвиток Німеччини”.

Політичний аналітик нагадує, що в політичній історії Німеччини до Меркель коаліція двох протилежних сил – християнських демократів і соціал-демократів – була лише епізодом, причому не найбільш вражаючим (1966-1969). А в епоху Меркель “велика коаліція” двох “народних партій” стала буденністю.

“І ось тепер виникає питання: а що ж наступний федеральний канцлер? Чи вдасться йому об’єднати непоєднувані інтереси в разі, якщо не буде ніякої іншої можливості сформувати новий уряд? І чи зможе такий уряд непоєднуваних інтересів довго проіснувати без Меркель, яка була великим майстром компромісів?” – запитує Портников.

“Якщо новий голова федерального уряду виявиться не здатним до щоденного пошуку компромісу і на політичній сцені Німеччини, і на не менш непростій політичній сцені Європейського союзу, Німеччина просто може втратити роль (…) головного гравця при виробленні принципових рішень”, – зазначає політолог.

“Це, звичайно ж, негайно позначиться і на позиціях країни під час обговорення питання про збереження санкцій проти Росії, і на переговорах у “нормандському форматі”, і на можливостях Берліна у непростому діалозі з Москвою. Ну і, звичайно ж, цим перш за все скористається сама Москва – тим більше, що інструмент активного впливу на німецькі економічні і політичні інтереси – дві гілки “Північного потоку” – у Володимира Путіна вже є”, – констатує Портников.

Щодо результатів німецьких виборів для України, то директор Інституту світової політики Євген Магда констатує: “Наступний канцлер – а я думаю, що це буде або Армін Лашет чи Олаф Шольц – буде більшим “путінферштеєром”, ніж Меркель. Принаймні тому, що в них за спиною не буде такого потужного політичного стажу, який є у неї.
Після того, як «зелені» об’єктивно втратили шанси отримати свого канцлера, то говорити що Nord Stream 2 буде запущено можна вже в доконаному часі. Але відбудеться вже наступного року, а не в цьому”.

Експерт визнав, що ставлення Ангели Меркель до України спиралося, перш за все, на інтереси Німеччини, і в останні роки де-факто не було суттєвої зміни порівняно 2008 роком, коли Німеччина і Франція торпедували можливість отримання Грузією і Україною ПДЧ НАТО. “Навіть попри те, що між цими подіями лежить 2014 рік як початок російської агресії проти України”.

“Меркель, з одного боку, достатньо переконливо говорила Путіну про те, що той не може захопити Україну, але й не зробила нічого від неї залежного, щоб Україна, наприклад, купувала німецьку зброю. Це спирається на її розуміння німецьких інтересів”, – констатує Магда.

“Думаю, річ у тім, що Німеччині це не болить. Вони продовжують розв’язувати питання інтеграції східних земель і продовжують водночас бути економічним лідером Європи. Німеччина не хоче бути військово-політичним лідером Європи, вона з відомих причин не є постійним членом Ради безпеки ООН. Але те, що в економічному сенсі їм вигідно співпрацювати з Росією, як джерелом енергоресурсів, і ринком збуту німецьких товарів з високою доданою вартістю, це очевидно”, – говорить експерт.

Хто балотується

Із 54 зареєстрованих у Німеччині партій до виборів у Бундестаг допущені рекордні 47, із них 14 беруть участь у виборах уперше, передає “Укрінформ”.

Також зареєстрована рекордна кількість претендентів на місця в федеральному парламенті – 6211. Наймолодшому з них 18 років, найстаршому – 91.

Хоча жінок-виборців у Німеччині на 2 млн більше, ніж чоловіків, серед кандидатів у депутати їх 33%.

Виборча система

За оцінками експертів, кількість депутатів Бундестагу 20-го скликання може перевищити 900 (за даними Politbarometer – 912). Нинішній склад найвищого законодавчого органу ФРН становить 709 депутати, що робить його другим найчисельнішим парламентом світу після Китаю.

Виборча дільниця в Німеччині. Фото: Укрінформ

Як нагадує “Німецька хвиля“, виборче законодавство Німеччини передбачає змішану систему виборів. Це означає, що кожен виборець, який має право голосу, має два голоси – так звані перший і другий.

Перший голос стосується конкретного кандидата в кожному з 299 виборчих округів, де вибори відбуваються за мажоритарною системою. Такий підхід гарантує, що кожен виборчий округ, кожен регіон буде представлений у парламенті.

Другим голосом виборці обирають за загальнонаціональними партійними списками. Саме цей другий голос визначатиме більшість у Бундестазі.

Через можливі розбіжності між кількістю обраних за мажоритарною системою депутатів і результатами голосування за пропорційною системою годі точно передбачити чисельність майбутнього парламенту. Визначена законом мінімальна кількість мандатів – 598. Нинішній склад Бундестагу налічує 709 законодавців, що теж було рекордною кількістю для ФРН.

Читайте також:
“Кремль нагріває свою жабу повільно”: експерт Гончар – про газово-політичні розклади після очікуваного запуску “Північного потоку-2”


〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.