Омбудсмен Кремінь заявив про спробу мовної контрреволюції в Раді

доповнено

Окремі народні депутати парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики намагаються внести до минулорічного законопроєкту про незалежність Нацради України з телебачення і радіомовлення (№4107) неконституційні поправки та повністю скасувати обов’язковість української мови фільмів із 16 липня цього року.

Про це заявив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, інформує пресслужба уповноваженого у понеділок, 14 червня.

“Норма мовного закону про демонстрування кінофільмів, що вироблені в Україні, українською мовою, яка набуває чинності із 16 липня, зустріла жорстке протистояння у парламенті. Невдоволення гучно лунає і від телеканалів, які вже в другій половині липня не зможуть транслювати фільми та серіали російською з українськими субтитрами, як це є зараз. Такий сценарій скидається на чергову спробу мовної контрреволюції”, – зазначив він.

Уповноважений нагадав, що “нещодавно завдяки активній позиції патріотичних депутатів та громадськості вдалося зірвати спробу відтермінувати набуття чинності цієї норми, однак декому, кому поперек горла українська мова, не сидиться і досі”.

“Появу такої значної кількості законопроєктів, спрямованих на відтермінування або скасування відповідної норми я розглядаю як реалізацію інтересів окремих кіновиробників, які, на превеликий жаль, прагнуть і надалі порушувати право українців на отримання інформації та послуг державною мовою. Це скидається на антиконституційну змову найбільших медіа-холдингів, продакшн-компаній та окремих народних депутатів”, – сказав Кремінь.

Кремінь зазначив, що відповідно до статті 10 Конституції України держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. За його словами, сфера телебачення не є виключенням, а навпаки: базисом інформаційної політики держави.

“Звертаюся до народних депутатів проявити консолідовану позицію та зупинити мовну контрреволюцію у стінах найвищого законодавчого органу України”, – наголосив він.

Читайте також:
Основна мотивація законопроєкту “СН” про русифікацію освіти для іноземців – потурання лінощам викладачів

Як відомо, у статті 23 Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної” зазначається: “Фільми, вироблені суб’єктами кінематографії України, розповсюджуються та демонструються в Україні з мовною частиною звукового ряду, виконаною державною мовою, у тому числі шляхом дублювання або озвучення. Сумарна тривалість субтитрованих реплік, виконаних іншими мовами у фільмі, не може перевищувати 10% сумарної тривалості всіх реплік у цьому фільмі”. Ця норма набуває чинності 16 липня 2021 року.

Нагадаємо, 25 квітня 2019 року, після двомісячного розгляду, Верховна Рада ухвалила закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. “За” проголосували 278 народних депутатів при мінімально необхідних 226.
Голова ВР Андрій Парубій підписав закон 14 травня, президент Петро Порошенко – 15 травня. Закон набув чинності 16 липня 2019 року.

Закон про мову передбачає українізацію всіх суспільних сфер життя. Українська мова – державна, це мова діяльності держорганів, діловодства та документообігу, судочинства, Збройних сил, правоохоронних органів, сфери роботи і освіти.

Читайте також:
Кінематографісти закликають нардепів не голосувати за законопроєкти про відтермінування показу фільмів українською