автор: Олена Максименко
фото надані організаторами круглого столу
Донбас і за кращих часів мав імідж “особливого регіону”, а роки війни зробили з нього таку собі “зону відчуження”. Про існування її мешканців часто забувають, їм не завжди раді на “великій землі”, їхні поранення – видимі і невидимі – губляться на тлі більш “резонансних” новин. Серед цих людей – військові, ветерани та цивільні, для яких постійне сусідство з бойовими діями стало рутиною. Про Донбас частіше говорять у контексті безпеки, оборони або медичної допомоги, і набагато рідше – про роботу з психологічними травмами. Тими наслідками, що “роз’їдають зсередини”.
Громадська організація Development Foundation спільно з Веслеєнським університетом (США) представила проєкт “Відновлення Донбас” (Vitality Project Donbas), що базується на інноваційній для України методиці соматичної, інтегруючої практики. Його мета – подолання ефектів психологічного виснаження, пригнічення та відчуття соціальної ізольованості у громадах східної України, яке особливо посилилося ще й з огляду на пандемію коронавірусу.
Презентація проєкту відбулася під час міжнародного круглого столу “Імплементація в українську систему реабілітації соматичної і психосоматичної методики для вироблення стійкості до стресу екскомбатантів АТО/ООС, ВПО та жителів східної України”.
Проєкт “Відновлення Донбас” включає наукове дослідження, роботу психотерапевтів “у полі”, а також цифрові технології – розроблено додатки для планшетів, де психологи і психотерапевти в режимі онлайн можуть спостерігати проблеми і динаміку їх вирішення як кожного окремого клієнта, так і всіх разом.
Головна дослідниця Vitality Project Donbas в Україні, тренерка, експертка з питань досліджень у сфері психічного здоров’я ГО Development Foundation Марта Пивоваренко пояснює: через те, що збройний конфлікт триває, виснаження суспільства поглиблюється.
“Говорячи про науково обґрунтовані методи в Україні, ми розуміємо, що багато в чому відстаємо від Заходу. Є цілий світ, який зіштовхнувся з цими проблемами і 20, і 30 років тому. Їм доводилося проводити наукові проєкти, досліджувати. Соматичний метод досліджується з 1950-го року, а в Україні немає навіть такого самостійного поняття – соматика“.
Соматичний метод полягає у впливі на психічний стан через тіло, прості й доступні фізичні і дихальні вправи, які допомагають знизити рівень стресу чи навпаки, збадьоритися, вийти зі стану пригнічення і апатії. По суті, це психологічні засоби відновлення, ази психологічної гігієни, яким, приміром, в американській армії навчають бійців у форматі must be. Саме такі методики намагається імплементувати й Україна.
Докторка соматики Веслеєнського університету у Коннектикуті, головна дослідниця Vitality Project Donbas у США Катя Кольцьо наголошує, що підтримка психосоціального відновлення й інтеграції людей, на яких вплинула війна, є найважливішим кроком соціальної та економічної стабільності і безпеки держави в майбутньому.
Катю можна назвати амбасадоркою соматичних методів в Україні, адже саме у співпраці з нею вітчизняні фахівці ще з 2014 року почали опановувати та впроваджувати їх у нас.
Соматика – це методологія, яка працює на відновлення взаємозв’язку свідомості й тіла. Адже досвід травми чи тривалого стресу діє як на ментальний, так і на фізичний стан. І соматичні методики, які поєднують фізичні вправи з рефлексіями, значно ефективніші у лікуванні й реабілітації після травматичного досвіду.
Долучившись до круглого столу онлайн, Кольцьо познайомила учасників із соматичними техніками на практиці: “Зробіть великий вдих та видих. Помічайте рух у своєму тілі. Зробіть ще один вдих. І зауважте, що для того, щоб повноцінно вдихнути, ви повинні почуватися в безпеці. Тепер уявіть стресову ситуацію і знову вдихніть. Чи ви помітили якісь відмінності між цими подихами? Зв’язок як ви дихаєте та видихаєте та вашим відчуттям безпеки та комфорту в цей момент. Навіть під час дихання ми можемо спостерігати, як досвід відчуття безпеки є одночасно психологічним та фізичним. Закінчіть одним останнім глибоким вдихом і відчуйте своє тіло”.
“Більшість психотерапевтичних методів, які зараз починають впроваджуватися в Україні й дійсно допомагають відновити психологічний стан здоров’я – когнітивно-поведінкова терапія, EMDR (Eye Movement Desensibilization and Reprocessing – десенсибілізація та репроцесуалізація (опрацювання травми) рухом очей – «Н») тощо – мають соматичний компонент. Без впливу на нервову систему через рух, через спосіб, в який психологічна травма заходить у тіло, це не так ефективно працює”, – зауважує Марта Пивоваренко.
Фахівці пояснюють: оскільки збройний конфлікт – це нелюдська, негуманна справа, людина “відкидає цей досвід” на тілесному рівні. І близькість до бойових дій (а тим паче безпосередня в них участь) не може не лишати слідів на самопочутті та здоров’ї.
Окрім війни, 2020 рік приніс іще один травматичний досвід. Тож у проєкті “Відновлення Донбас” тепер досліджують також і вплив пандемії.
“У 2020-му весь світ зіткнувся з розумінням, що безпеки немає ніде. Коронавірус показав нам нашу вразливість і збільшив психологічне навантаження й на ветеранів та їхні родини, і на інших мешканців Донецької та Луганської областей”, – каже Пивоваренко.
Читайте також:
Психологічна перемога над карантином: поради фахівців
За словами маркетолога компанії з розробки програмного забезпечення Indeema Software Inc. Максима Яблонського, який працював над створенням додатку для проєкту, після дослідження цільової аудиторії стало зрозуміло: головною вимогою буде інтуїтивний дизайн.
“Через те, що це робота «в полях», усе має буте чітко зрозуміле та інтуїтивне. Крім того, ми збираємо дані людей, і вся ця інформація, зрозуміло, є конфіденційною. Тож ми зробили великий акцент на безпеці. Створили дві бази даних на двох серверах, де ці дані шифруються і передаються у Веслеєнський університет (для подальшої обробки для досліджень – «Н»). Ще одна причина, чому робився цей застосунок – автоматизація. Ми зробили алгоритм, у якому враховується час, коли був останній скринінг, і людині автоматично призначається дата наступної зустрічі”, – розповідає про технічний бік проєкту Максим.
Це не перший випадок, коли техніка приходить на допомогу психології. Раніше Development Foundation розробляла мобільний застосунок першої психологічної допомоги – такий собі алгоритм простих дій, що допоможуть у стресовій ситуації, на кшалт того алгоритму, який застосовується парамедиками при пораненнях.
Позаяк у польових умовах не завжди можна “зловити” мережу, розробники потурбувалися про можливість зберігати дані спочатку локально, на девайсі. Завантажуються вони тоді, коли з’являється доступ до інтернету.
“Для реєстрації в системі користувач має отримати пароль і мейл, який може надати тільки Development Foundation, – пояснює розробник. – Завдяки цьому ніхто сторонній не може зайти і скачати дані навіть одного клієнта. Після успішного проходження реєстрації психолог потрапляє на головний екран, де може бачити кількість своїх клієнтів, зустрічей із ними і дати цих зустрічей. Усі дані щодо прогресу у клієнтів відображаються у графіках, щоб було максимально легко все переглянути. Також відображаються кількість зустрічей та нотаток, які були записані провайдером після сесії та групової події. Якщо провайдер розуміє, що ситуація дуже серйозна і потрібна додаткова консультація, він може подати запит на супервізію безпосередньо у програмі”.
Читайте також:
“Війна з травмою”. Проблеми і зловживання в держпрограмі реабілітації ветеранів
на прикладі одного санаторію
Про те, як це працює на практиці, розповіла Тетяна Обоянська – фахівець психосоціальної допомоги проєкту “Відновлення Донбас”, яка працює в Рубіжному.
“Основна мета цього компоненту – покращення якості життя людини. Провайдери психосоціальної допомоги – це справжні дослідники-психологи, що не лише беруть участь у проєкті й працюють з клієнтами, ведуть терапевтичний процес, а й вносять дані у застосунок, працюючи поблизу лінії зіткнення. І є можливість у режимі реального часу оцінити стан клієнта, побачити й порівняти показники, та, виходячи з отриманої інформації, розробити дієву стратегію для використання психосоматичних засобів відновлення. За потреби або у складних клінічних випадках можна натиснути на кнопку та отримати якісну фахову підтримку у вигляді супервізії. І так відбувається індивідуалізація цього терапевтичного процесу та психологічного впливу”.
Психологиня розповідає – найчастіше клієнти звертаються зі скаргами на відчуття пригніченості та відчаю, на глибоку безпорадність чи смуток. Іноді зізнаються, що хочуть “знеболити душевні рани” через алкоголь, психоактивні речовини. Іноді говорять про схильність до суїциду; скаржаться на відсутність контактів з іншими людьми, самотність і втрату сенсу життя.
І в кожній ситуації фахівець повинен вирішити, що допомагає, а що заважає нормалізації стану людини, обрати ефективні стратегії, мобілізувати внутрішні та зовнішні ресурси.
“Комплексна робота з використанням психосоматичних засобів відновлення зосереджена на безпосередньому впливі на травму, яка живе в тілі людини. І людина стає сама експертом через мудрість власного тіла. Людина дізнається про себе через соматичні практики, контролює відчуття, підвищує навички слухати тілом, відчувати його сигнали. А використання технологічного додатку підвищує якість послуг, доповнює роботу з клієнтом”, – каже Обоянська.
Її колега Олександр Кліновський, що працює на Донеччині, підтверджує важливість тілесних відчуттів. “Коли ми були дітьми і не вміли розмовляти, то пояснювали більшість наших емоцій і реакцій через тілесні відчуття – через біль у животі, коли пече у грудях, коли щось відбувається у нашій голові. І це мова тіла, те, що закладено природою.
Але коли ми дорослішаємо, то
забуваємо про наше тіло
і про те, що воно вміє з нами розмовляти”,
– зауважує фахівець.
За словами Олександра, реакції людини поділяються на зовнішні, які ми проявляємо в навколишній світ, та внутрішні – як ми реагуємо тілом на ті чи інші ситуації. Нерідко саме тілесні реакції є тими “дверима”, в які можна достукатися до клієнта.
“Часто це помітно в роботі з екскомбатантами, у яких через пережиті події ніби «заморожуються» емоції. І саме через тілесні реакції ми можемо встановити зв’язок з їхніми емоціями і думками”, – наводить приклад Кліновський.
Він також відзначає зручність і практичність застосунку, завдяки якому всі дані зберігаються в одному місці: “Коли потрібно передати матеріал супервізору для розуміння стратегії подальшої роботи з клієнтом, інколи це багато даних та елементів. Чим їх більше, тим більша імовірність щось втратити, забути вагомі частини і передати не те.
У нас зазвичай є три джерела інформації, з якими ми працюємо: оцінка з допомогою опитувальників; результати у вигляді прояву симптомів – те, що має консультант на сесії; і дані терапевтичного процесу: те, що терапевт провів із клієнтом, як він сам переживає процес роботи і те, що ми опрацьовуємо на супервізії. Натисканням однієї кнопки дані передаються супервізору, який бачить їх структуровано, може підготуватися до консультації з консультантом і використати ці дані (звичайно, у знеособленому вигляді), щоб показати іншим консультантам на прикладі, як може розвиватися терапія, що можна робити в тому чи іншому випадку”.
Читайте також:
“Лікарі без кордонів” запустили гарячу лінію з психологічної підтримки в Донецькій області
“Коли в 2014 стало зрозуміло, що без психологічної підтримки Україна не витримує військових дій, багато психологів включились у процес надання психосоціальної підтримки. Катя Кольцьо з Мартою Пивоваренко почали проводити перші тренінги”, – розповідає про започаткування проєкту Ольга Яковлєва.
Спершу “слухати своє тіло” навчали фахівців психосоцільної сфери, які вигорали від емпатійного співпереживання постраждалим. А вже пізніше в проєктах для Нацгвардії і далі у проєкті “Відновлення Донбас” соматичні і психосоматичні методики були передані людям».
Був розроблений восьмиденний тренінг, де слухачам даються техніки-практики. По тому люди не лишаються кинуті напризволяще – подальші консультації і підтримка фахівців глибше розкривають ті можливості, які надають саме розуміння людиною тіла.
Повернувшись із війни, ветеран має навчитися приймати мирне життя, а суспільство має навчитися приймати ветерана. Цьому й навчають провайдери Vitality Donbas.
Одним із цікавих моментів проєкту є так звана “zoom-кава” – спілкування людей із різних куточків країни, яке допомагає знайти спільну тематику і зрозуміти один одного.
“Це такі собі соціальні консультації. Ми говоримо про те, як ті чи інші проблеми вирішуються в різних регіонах, ділимося досвідом”, – пояснює Яковлєва.
Наразі Development Foundation активно співпрацює з міністерствами оборони, ветеранів та охорони здоров’я, щоб впровадити досвід ГО на загальному рівні, систематизувати і звести до “спільного знаменника” надання психологічної допомоги. Адже використовувати цей досвід можна не лише для тих людей, які постраждали від війни, а й для всіх, хто тим чи іншим чином пережив трагічний досвід: втрату рідних від хвороби (зокрема й під час епідемії “ковіду”) чи внаслідок нещасного випадку, травматизацію в ДТП тощо.
Читайте також:
“Сталеві та не дуже”: як карантинна криза вплинула на психологічну сферу військових і ветеранів
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
